Декларувати одне, а втілювати інше – це стиль роботи української влади. Пенсійна реформа не стала винятком. Декларується, що пенсійний вік піднімати не будуть. При цьому підвищують вимоги до страхового стажу, що практично створює рівноцінні проблеми для мільйонів людей, яких викидають із системи пенсійного забезпечення.
Зараз вийти на пенсію у 60 років зможуть тільки люди зі страховим стажем у 25 років (а у 2028-му – якщо стаж буде, як планується, щорічно збільшуватися з 2018-го на рік – зі страховим стажем у 35 років). Тим, в кого страхового стажу замало, прийдеться працювати і до 65!
За даними Держстату, середня очікувана тривалість життя в Україні для чоловіків трохи більша 66 років, для жінок - 76. Працювати до 65-ти, щоб набрати 25-35 років страхового стажу (вийде далеко не у всіх) – для більшості ж чоловіків фактично означатиме «працювати до самої смерті».
Підвищення норм страхового стажу – це удар по цілих поколіннях, що пережили кризу 90-х років. Ми всі прекрасно пам’ятаємо той період. Тоді навіть професори вузів, втративши посади, ішли торгувати на базар без жодних записів у трудовій книжці. Люди не винні в тому, що держава поставала з руїн і не могла забезпечити їх нормальними умовами праці. Тепер же їх збираються покарати за «недобір» страхового стажу в ті буремні роки?
Щоправда, урядовий проект пенсійної реформи пропонує тим, у кого страхового стажу не вистачає, «докупити» його (але не більше кількох років; хто каже про два, хто про п’ять). Якби «докуповувати» стаж за цими правилами можна було зараз, лише за два роки треба було б сплатити майже 17 тисяч грн. Погодьтеся, норма абсолютно парадоксальна: одномоментно платити Пенсійному фонду величезні кошти, щоб він потім платив тобі… Та й чи багато 60-літніх українців можуть викласти таку суму?!
Уряд пропонує скоростиглу і непродуману реформу, не націлену в майбутнє. Ми утримуємо нинішніх пенсіонерів, а хто утримуватиме нас згодом – відповіді нема. Адже вже сьогодні на 10-х працюючих маємо більш ніж 11 пенсіонерів, а тенденції в демографії свідчать, що у 2050-му році співвідношення працюючих до пенсіонерів буде складати 1 до 1,5. Це проблема, яку треба вирішувати вже зараз.
Як повідомив перший заступник голови фракції БПП у Верховній Раді Ігор Кононенко, до канікул парламент зможе ухвалити розроблену урядом пенсійну реформу тільки в першому читанні. Пленарний тиждень (11-14 липня) є останнім у графіку цієї сесії перед канікулами. Що ж, є невелика надія, що до реалізації реформа дійде уже в більш адекватній формі. Якщо до влади вдасться достукатися і пояснити парадокси їхньої пенсійної реформи.