Схоже, у декого є вільні гроші, щоб скупити земельний ресурс країни. А що іще ліквідного можна купити в Україні? Цікаво було на слуханнях чути різні точки зору людей, яких наче і не мало часу знаю. Дивно, коли державні мужі намагаються підкинути зубожілому народу ринок землі «без правил». Надіюсь, здорового глузду стане, щоб цього не робити, та жадібність може переважити. Будь-які спроби нашвидкуруч впровадити ринок земель сільгосппризначення означатимуть, що вся земля опиниться в руках двох-трьох олігархічних сімей. Тому Аграрна партія та профільні асоціації послідовно виступають проти продажу землі в нинішніх умовах. Завдяки нашим масовим страйкам було продовжено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Однак бачимо подальші спроби почати продаж землі в обхід мораторію. Мародерство чистої води. Зокрема, в парламенті зараз обговорюються два небезпечні законопроекти. Проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення (№5535) передбачає право іноземців та іноземних юридичних осіб володіти українською землею. А законопроект щодо емфітевзису (№4010а) дозволяє власнику договору емфітевзису перепродувати право на користування землею (оренду) комусь іншому без відома фактичного власника землі.
Ми вимагаємо припинити грабіж країни і відкликати два згадані законопроекти, які відкривають ринок землі в завуальованій формі! Позиція Аграрної партії чітка і чесна. Очевидно, тому мені не дали виступити на сьогоднішніх парламентських слуханнях щодо обігу землі в Україні. На жаль, лобістів мародерства вистачає під «куполом» на Грушевського. І лише з їхньої думки хочуть формувати бачення земельної реформи.
Однак ми не дали вкрасти українську землю і не даватимемо надалі. Тому експертна група при Аграрній партії розробляє комплекс законів, які б гарантували захист і раціональне використання землі. Назву найважливіші позиції земельної реформи, які ми відстоюємо.
По-перше, слід гарантувати, що власником землі може бути тільки громадянин України. Також – законодавчо обмежити площу землі, яка може перебувати у володінні одного власника, в обробітку одного власника, в оренді одного власника. Так ми не дамо загарбати землю іноземцям і магнатам.
Маємо створити Земельний банк, основним завданням якого є збереження кількості та якості землі, законодавчо закріпити параметри рекультивації землі. Оскільки існуючий держкадастр не працює, треба сформувати єдиний і відкритий реєстр власників землі.
Важливий крок - провести інвентаризацію всіх земель сільськогосподарського призначення, встановити чіткі межі усіх територіальних громад. Має бути визначено граничні мінімальні орендні ставки на землю сільськогосподарського призначення.
Щоб реформа запрацювала, треба щоб вона була зрозумілою людям. В Україні слід провести всеукраїнський референдум, на якому народ скаже остаточне слово щодо питань обігу земель.
Треба розуміти, що нинішня ціна землі – 500 доларів за гектар – є приниженням для родючих українських чорноземів. Орієнтуючись на ціни в сусідніх європейських державах, можемо отримати уявлення про адекватний рівень ціни. Земель сільськогосподарського призначення Україна має 42 млн. гектарів. Якщо ціна за гектар складатиме $7000 - то капіталізація всіх земель становитиме $294 млрд, а при ціні $12 000 за гектар - $504 млрд.
Однак вартість землі може мати належний рівень лише в цивілізованій економіці. А це значить – відсутність корупції, доступ до кредитів для виробника, прогнозована податкова система, збалансоване земельне законодавство. Без усього цього ринок землі буде просто бандитським. Ми такого не допустимо!