Україна космічна
Щоб оцінити масштаб внеску українців в освоєння космосу та розвиток ракетної техніки, наведу лише кілька фактів. Серед п’яти найвидатніших радянських головних і генеральних конструкторів аерокосмічної техніки – четверо українців: С.Корольов, М.Янгель, В.Челомей, В.Глушко. Серед понад трьох десятків радянських головних і генеральних конструкторів — дві третини складають українці. Перший радянський ракетний полігон «Капустин Яр» створив і тридцять років очолював генерал Василь Вознюк, народжений на Вінниччині. Він же планував створення нового космодрому, котрий отримав назву «Байконур».
Україна – одна зі співзасновників проекту «Морський старт», виробляє одні з найекономніших та найбільш екологічних ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3», котрі використовуються у багатьох міжнародних проектах. Україна співпрацює з Європейською космічною агенцією в рамках розробки європейського ракетоносія проекту «Вега». З 2002 року ми беремо участь у спільному проекті функціонування бразильського космодрому «Алкантара».
За цю роботу варто подякувати тисячам інженерів, науковців, котрі створювали технології в минулому та намагаються творити їх зараз, що дуже важко в умовах обмеженого державного фінансування. Ми мусимо визнати, що розвиток аерокосмічної галузі потребує потужної державної підтримки навіть для того, щоб створювати успішні комерційні проекти.
Політичні «космонавти»
Сьогодні, коли варто було б говорити про здобутки, хочеться звернути увагу на інший аспект нашого життя, від якого прямо залежить і розвиток аерокосмічної галузі, і країни загалом. Це феномен «космонавтів» у політиці. Таке визначення придумав сам народ. Воно описує чиновників і політиків, далеких від реального життя, від реального сектору економіки, від розуміння того, що відбувається у світі. Вони живуть у своєму «космосі», своїми короткотерміновими інтересами та ніколи не задумуються над стратегією розвитку держави.
Ці люди мислять шаблонно і стандартно. Тобто якщо Україна продає зараз в основному сировину аграрного та металургійного виробництва, то збільшення дохідної частини бюджету такі політики вбачають у двох речах. По-перше — це нарощування виробництва сировини і її збуту на зовнішніх ринках. По-друге — це збільшення податкового навантаження на ті сектори економіки, які працюють. Тобто вони діють у старій моделі, котра передбачає лише збільшення зусиль економіки без збільшення її ефективності. Це шлях у нікуди, котрий знищить Україну.
Це нагадує ситуацію, коли хтось намагається перекопати гектар городу за допомогою заступу, а поруч сусід використовує новий трактор. Безперечно, у конкуренції програє той, хто використовує ручну працю, скільки б він не працював. Подібне можемо спостерігати і в аерокосмічній галузі. Цього року успішно випробувані нові ракетоносії багаторазового використання проекту Falcon 9. Уже в найближчі 15-20 років цей напрямок може стати основним в аерокосмічному будівництві. А Україна навіть не має подібних розробок, бо вони потребують значних коштів.
Де взяти гроші на космічну галузь?
У першу чергу, слід змінити біля керма економіки і держави «космонавтів». Потрібні нові люди, котрі вміють мислити нелінійно і розуміти тенденції у світовій економіці — де відбувається здешевлення виробництва. При цьому провідні економіки заробляють за рахунок високотехнологічних готових продуктів з високою доданою вартістю. До них належить, зокрема, й продукція аерокосмічної галузі.
Відповідь на основне питання: «Де взяти гроші?» - лежить на поверхні. Нам потрібно скористатися нашою перевагою. Це родюча земля, висококваліфіковані працівники. Ми можемо швидко налагодити переробку продукції агровиробництва. На цю продукцію буде у найближчі роки спостерігатися стабільний попит. Хоча б тому, що зростає населення планети, росте потреба у продовольстві. Той, хто продає харчові продукти, отримує доступ до «швидких грошей».
Якщо зараз створити добрі умови для розвитку аграрного виробництва, галузей переробки та обслуговування — тоді ми зможемо в найближчі десять років отримати капітал для модернізації аерокосмічної галузі, реалізації перспективних проектних розробок. Без стратегії використання наших конкурентних переваг наші технології за кілька років застаріють і будуть цікавими хіба бідним країнам третього світу, які будуть нездатні за них заплатити.
Тож питання заміни «космонавтів» біля керма економіки держави потрібно вирішувати невідкладно. Це в інтересах всієї України і кожного українця.