Дуже полюбляли соратники Порошенка і Гройсмана в останні роки перебування при владі хизуватися «небувалими раніше» успіхами в проведенні децентралізації. Переможні реляції чи «головокружіння від успіхів» представників Уряду Гройсмана про «небувалі» успіхи політики децентралізації у зв’язку з небаченим раніше зростанням номінальних доходів місцевих бюджетів розвіюються, якщо провести прискіпливий аналіз доходів місцевих бюджетів у порівняних цінах (номінальна величина доходів місцевих бюджетів ділиться на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції, що дає можливість усунути вплив інфляційно-девальваційних коливань і показати реальні надходження).
Якщо в динаміці номінальної величини доходів місцевих бюджетів у 2007-2019 роках спостерігається висхідна тенденція і темпи зростання прискорилися у 2015-2017 роках, то в динаміці доходів у порівняних цінах 2007 року висхідна тенденція відсутня (рис. 1).
Більше того, доходи місцевих бюджетів у 2015-2019 роках в порівняних цінах 2007 року так і не досягли рівня 2012-2013 років. Тобто децентралізація на даний момент не забезпечила реального зростання доходів місцевих бюджетів, а це один з основних індикаторів її результативності.
Децентралізація відбувається на фоні поглиблення економічної кризи та безсистемного впровадження вільного обороту сільськогосподарських земель, що однозначно накладе відбиток на результативність функціонування об’єднаних територіальних громад, особливо у сільській місцевості з 1 липня 2021 року, коли офіційно буде запущено ринок земель сільськогосподарського призначення.
*розраховано за даними Державної казначейської служби України
Водночас кризові явища в економіці посилюються у зв’язку з поширенням пандемії коронавірусу, що супроводжується введенням карантину, який накладає значні обмеження на ділову активність і негативним чином впливає на малий та середній бізнес, зокрема на фермерів та сільські домогосподарства.
У більшості адміністративних районів, навіть за умови їх укрупнення, відсутні центри росту у зв’язку з посиленням сировинної спрямованості базової ланки (сільськогосподарського виробництва), яка зорієнтована на максимізацію виробництва сільськогосподарської сировини, яка експортується, а не на її первинну та поглиблену переробку.
Запуск ринку земель сільськогосподарського призначення за умови погіршення становища фермерських господарств та сільських домогосподарств однозначно відкриває додаткові канали для концентрації за символічними цінами значних площ сільськогосподарських угідь в руках надзвичайно зміцнівшого за часів президентства Порошенка класу латифундистів і одночасного обезземелення селян.
Це прискорить руйнацію сільської поселенської мережі і поставить під загрозу сільський уклад життя як такий. За таких умов децентралізація може стати одним з найбільш руйнівних чинників, які вирішальною мірою вплинуть на поступальний розвиток територій і на перспективи відновлення економічного зростання.