Влада, спочатку, прийняла погоджене рішення між мерією та МЗП (усі члени ПР), а потім, коли столична громадськість, прості кияни почали протестувати, одягла маски рятівників Києва, наказавши своїм судам прийняти рішення, яке хоча б трішки зберегло обличчя політичних рейдерів столиці. З першого дня, я брав участь в усіх справжніх акціях від народу, а не від лукавоївлади, з пропискою на Хрещатику 36. Я став свідком, коли міська адміністрація привозила автобуси з пенсіонерами, які тримали заздалегідь виготовлені плакати в підтримку Олександра Попова. Більше того, таємні політтехнологічні штаби з Хрещатику 36, вже сформували цілі вишколені команди, молодих людей, що створюють зручний для влади політичний антураж, відмежовуючи киян від опозиційних партій та лідерів.
Мешканці міста очікували від нового градоначальника прагматизму, а не політиканства. І ось, на прикладі, цієї боротьби він показав своє справжнє обличчя. Тепер можна стверджувати, в ПР давно занесено небезпечний вірус підлості та лукавства, що вражає кожну, навіть найдостойнішу людину. Коли я думаю про мій Київ, згадую історію монголо-татарського іго. Тут так само, грабіжники розпалили полум’я рейдерства, зневажання інтересами громади, знищили самоврядування, допустили і продовжують грабувати Київ, за відступні, дозволили ходити на волі мультикорупціонерам та, будуючи паркани і встановлюючи ялинки, потакали владі, в політичних переслідуваннях проти опозиції.
Ганьба!