Відраза киян до зайд щира й відверта, бо зрозуміла. (То лише люблять нізащо). Але якого біса в «регіоналів» така стійка ідіосинкразія до киян? Пощо вони так люто ненавидять столицю? Адже Київ їх колосально збагачує й здійснює найбрудніші марення про необмежену владу. І вони нас за ці профіти ще й зневажають!
Самовпевненість завжди нищила загарбників. Не матимуть, звісно, іншої долі й «регіонали». Вони, “канкретні”, забули, що перебувають на території київської громади. І, оголошуючи нам війну, її точно матимуть.
Погибель їхня в тому, що вони бачать киян лише через тоновані вікна своїх дорогих авто. А що вони їх ніколи не чують і чути не хочуть - то це поза всяким сумнівом. Якби захотіли послухати, почули б багато корисного. Можливо, це вберегло б їх від багатьох фатальних дій.
Кияни б нагадали депутатам, що вони досить непогано живуть на чужій території. Між іншим, за бажання можна з’ясувати, де саме вони живуть. Де ставлять свої дорогі авто. Нескладно взнати, де вчаться їхні дітки. І таке інше — про кожного «народного обранця», хто не голосував за вибори Київради і мера Києва. До наповнення цього поіменного списку готові долучитися і громадські організації. І навряд чи києвофобам допоможе переїзд. Навіть у Донецьк. Донбас давно побачив, із ким має справу.
Уже сьогодні називати себе членом Партії регіонів чи комуністом у Києві незручно. Що буде, коли до справи контролю долучиться народ? За такого«фейсконтролю» навіть називатися «членом партії регіонів» буде рівноцінним політичному самогубству. На під’їздах будуть регулярно оновлюватися оголошення: «Увага! У вашому під’їзді проживає регіонал». Або: «у вашому домі прживає комуніст, який проти того, щоб у нас був законообрана міська влада». І з конкретним прізвищем «друга народу», номера його квартири, машини і так далі. Представники громади зможуть поцікавитися, за яку зарплатню придбано дорогий автомобіль. Для цього, як відомо, існують запити за місцем роботи та в податкову.
Не позаздриш і ролі голови КМДА, призначеного Януковичем. Бо його стосунки з київською громадою, особливо після «героїзму» під час випробування снігом, будуть визначатися лозунгом: «Popov, go back to your Komsomolsk!». І ці гасла супроводжуватимуть його, починаючи з будинку на Дніпровській набережній, де він проживає. Щоправда, після такої тісної злучки з «регіоналами» його й рідний Комсомольськ не прийме.
Крім того, він вже й регіоналам як баласт. Оскільки якби Попов мав реальні рейтинги та шанси на перемогу на виборах мера Києва, хіба б великі боси Партії регіонів розпочинали такий ризикований проект з перенесенням виборів на 2015 рік. Витративши на нього час і гроші – отримали мильну бульбашку.
Чи вистачить у мешканців столиці натхнення для такого прояву уваги до «регіоналів»? Безумовно. Зусиллями нинішньої влади багато киян стали безробітними. За останні 3 роки близько 400 тисяч малих і середніх підприємств припинили своє існування. (Ці дані озвучив 20 березня на засіданні круглого столу „Державна антикорупційна політика: оцінка громадянського суспільства” заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віталій Ярема. http://yarema.info). Не 400 і навіть не 1000. 400 тисяч! Це робочі місця, яких позбулися не лише власники підприємств, але й їхні працівники. Це тисячі родин, які залишилися без доходів. Це середній клас, мислячий, ініціативний. І, що характерно, - переважна частина цих людей проживає в Києві.
Про це варто замислитися нардепам, які 2 квітня 2013 року не натисли кнопку «за». І ще київська громада дуже хоче передати київофобам, що, замість звично комфортного, нестерпне життя у столиці їм буде гарантовано.