Судячи з усього, столичне «життя по-новому» не передбачало проведення чесних інвестиційних конкурсів та розвитку господарської діяльності тих суб’єктів, які не належать до владної команди.
В конкретному випадку мова йде про проведений інвестиційний конкурс із залучення інвесторів до створення об’єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, що користуються найвищим споживчим попитом у м. Києві, переможцем якого на законних підставах визнано ПАТ «Київхліб». На разі, представники ПАТ «Київхліб» звернулося до організатора вищезазначеного конкурсу з заявою, у якій висловили свою готовність до обговорення умов інвестиційного договору та його подальшого підписання.
Здавалося б, все як повинно бути – проведено конкурс, обрано законного переможця, який прагне реалізувати свої права. Але ж ні! Знову «не своїм» не дають можливості розвиватися.
Мені стало відомо про ганебний факт безпідставних знущань (інакше я це назвати не можу) київської прокуратури з добросовісних переможців інвестиційного конкурсу, який має на меті скасування результатів зазначеного конкурсу та витіснення продукції ПАТ «Київхліб» зі столичного ринку. У ситуації, що склалася, прокуратура м. Києва є основним суб’єктом, покликаним зірвати результати інвестиційного конкурсу. Їх зусиллями вже відкрито кримінальне провадження, яким намагаються чинити тиск на постійно діючу конкурсну комісію по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та Департамент економіки та інвестицій КМДА. Абсолютно очевидним є той факт, що безпідставне звинувачення інвестиційної комісії у порушеннях процедури визначення переможця є нічим іншим як затягуванням процедури підписання відповідного рішення про визнання ПАТ «Київхліб» переможцем та прискорення підписання з ним відповідного договору.
Проведення слідчих дій прокуратурою, затягування процесу підписання необхідних документів – за цим приховано ніщо інше як зацікавленість команди, наближеної до міського голови, у змові з учасниками інвестиційного конкурсу, яким не вдалося отримати перемогу законним шляхом. То про яку справедливість може йти мова, коли столичні керманичі, нехтуючи задекларованими принципами, лобіюють інтереси злочинців і переймаються процвітанням їхнього бізнесу. Замість того, щоб боротися з корупційними схемами і відстоювати інтереси чесних людей і чесний бізнес, вони шукають можливості самим завуальовано прийняти участь у таких корупційних схемах.
Наші чиновники гучно відсвяткували річницю «Революції гідності», але, на превеликий жаль, забули про значення слова «гідність».