Якщо чесно, для мене було дивно бачити порівняно велику кількість тез, які відкрито підтримують порушення авторських прав, вважають нормою скачування неліцензійних програм і врешті-решт однозначно стають на сторону файлообмінника. Особливо прикро було почути такі погляди від людей, які представляють прогресивну частину українського істеблішменту.
Ця картина чітко свідчить про хворобливість суспільства – його схильність до порушення правових норм та моральних установок. Толерантне ставлення до крадіжок, корупції та хабарництва.
Якщо ми хочемо, щоби якийсь політик не крав мільйони доларів, то повинні в першу чергу вимагати чистоти від себе і не присвоювати чужі сто доларів.
Тільки тоді, коли серед глупої ночі, стоячи на вільному від автомобілів перехресті, ми не будемо переходити дорогу на червоне світло, щоби не порушити норму та боячись в першу чергу своєї совісті, ми зможемо загартувати свій дух, укріпити імунітет та виростити ненависть до розкрадання майна народу.
Вимагати чистоти слід не тільки від політика або чиновника, який нечесно збагачується, щоб відвідати черговий раз Куршевель, але й від вчителя, лікаря, дрібного канцеляриста, школяра та інших рядових українців, які також нечесно можуть отримувати гроші чи не бажати їх платити, щоб задовільнити базові потреби в їжі, безпеці тощо (роботі з комп’ютером і поготів). Це так звана низова корупція, нечесна поведінка на місцях «звичайних» українців.
Людина, якій перекриють кисень, збере в пучок всю свою енергію та ресурси, щоби вижити в критичній ситуації. А єдиним виходом буде – активно і послідовно вимагати від представників влади не присвоювати чужі ресурси, гарантувати безпеку тощо. Схожим чином проявили себе нещодавно інтернет-користувачі, які вийшли на війну та активно почали захищати свої (можливо незаконні) права.
Більш того, чесні люди є вільними. Візьмімо для прикладу суддів. Всі погодяться, що судова система України прогнила. Але джерело біди в першу чергу не недосконала процедура призначення та контролю (хоча і це важливо), а корупція людей у мантіях. Суддя, який нечесно годує свою сім’ю, стає залежним: проти нього в будь-який момент можуть відкрити кримінальну справу. Так само з директорами шкіл, головними лікарями та всіма іншими, хто таким чином може ставити себе в залежність від правоохоронної системи.
З рабами сильної держави не збудуєш.
Отже, підходить до кінця інтернет-скандал, а на горизонті вже вирують нові пристрасті. Депутат Забзалюк викрив підкуп своїх колег по фракції. Але чи не завершиться це таким самим пшиком, як і колотнеча з політичною корупцією в 2007 році, коли на мобільний телефон зняли Сівковича та інших . І взагалі-то кожному керівнику крупної партії врешті-решт слід подумати про морально-етичне обличчя свої підлеглих і на прозорих конкурентних основах підбирати партійну команду.