Пункт 1. Северинівка біля Жмеринки, центр ОТГ. Заступник голови, молодий ще зовсім на вигляд Владислав Підгаєць зустрічає групу активістів з Білорусі, їм цікаво, як проходять реформи на місцях.
Веде гостей з-за північного кордону в Центр надання послуг, хвалиться, що доїздять люди з половини району. Центр знаходиться у приміщенні колишнього клубу, але концертна зала у ньому збережена також. ЦНАП постав з допомогою програми «U-LEAD з Європою». Владислав вгощає величезними подільськими яблуками і грушами, каже що це не тільки яблука з саду голови ОТГ Олександра Христюка, а й символ місцевого бізнесу, який ОТГ намагається перевести в проект-кластер «Яблуневий шлях», з використанням технічної допомоги з ЄС у рамках Східного партнерства.
Северинівський ЦНАП. Послуги центру
Владислав розповідає, що одним із базових проектів для ОТГ, яка об’єднує шість сіл, є безпека жителів. Тому окрім створення пожежного центру – сучасну машину та вогнетривкі костюми ОТГ отримала в подарунок від західних партнерів, та навчання охочих бути добровольцями-пожежниками по селу встановлено більше 20 відеокамер, зв'язок із якими є у «центральному офісі» - Ситуативному безпековому центрі. Таким чином ОТГ намагається боротися зі злочинністю. «Камери тепер навіть п’янички обходять, - сміється Підгаєць. – Недавно викрили крадія мопеду». Проект допоміг реалізувати фонд «Відродження».
Наступні напрямки діяльності – екологія, туризм, спорт. З останнім в ОТГ проблем немає, про це свідчить повна кімната медалей і кубків в колишній сільраді. Щодо туризму, то певну частину завдання виконує профілактичний санаторій з лікування кісткової системи та дихальних шляхів, розташований у колишній графській садибі. У сусідньому ж Чернятині, котрий входить до ОТГ, є палац Вітославських розташований в чудовому парку Діонісія Маклера. Щодо екології, то Северинівка ще з 2014 р. почала впроваджувати програму енергозамістких технологій, відмовляючись від газу і твердого палива – усі освітні і медичні заклади в ОТГ обігріваються «всеядними» котлами і сонячними батареями. Тутешню річку Рів та прилеглий в 42 га парк регулярно чистять на суботниках разом із рибальським товариством і жителями.
Пункт 2. Петриківка. Славне своїми традиціями розпису містечко тепер має опорну школу, зремонтовану за сучасними стандартами за 40 млн грн пів-на-пів з бюджету області та місцевої ОГТ. «До школи, котра загалом має більш ніж 700 учнів, доїздять теж діти з навколишніх сіл, - розповідає директорка Марина Сорока запрошеним до області Дніпропетровською ОДА активістам з реформи децентралізації, – Маємо також інклюзивно-ресурсний центр».
У центрі бачимо різного роду тренажери, що дозволяють займатися з дітьми із різними потребами – від логопедичних проблем до важчих фізичних. Причому, як зазначають працівники центру, вони намагалися переконати батьків, що інклюзивність це не лише робота з інвалідністю, відтак мають дещо більше коло дітей, які його відвідують. Приміром, інклюзивність це теж відкритість до дітей із громад національних меншин. При центрі також існує майстерня петриківського розпису.
Головне приміщення школи знаходиться у будинку, котрому вже біля 90 років, проте його зовнішній вигляд вагомо виграє своїми сучасними фарбами на тлі сусіднього сірого профтехучилища. У школі є зал для індивідуальної роботи, сходи прикрашають вправи з англійської, а в коридорах полиці з книгами і зручні пуфи для перепочинку. «Щоб ви розуміли, туалет всередині школи для нас це вже було досягнення», - напівжартома говорить Марина Павлівна. Те, що жарти тут люблять, помічаємо по графіті на бетонному паркані навколо школи – кожна його ланка присвячена окремому шкільному предмету. Петриківська опірна школа є одним із близько 50 освітніх об’єктів, збудованих або зремонтованих за останній час в області, серед схожих до неї нова школа у селищі Солоному та 5 нових дитсадків, збудованих за новим дизайном у вигляді бджолиних сотів. Останній з них відкрито у жовтні 2018 р. в м. Підгороднє.
«Кожен наступний такий об’єкт обходиться дешевше, - говорить радник голови ОДА Юрій Богданов, - ми прораховуємо помилки, шукаємо доступніші матеріали, а проект «сотів» можемо позичати тим, хто захоче у себе такий садок». В області – одна з найбагатших в Україні ОТГ – Слобожанська, вона своїм коштом будує спорткомплекс з басейном та будинок для черговиків і працівників ОТГ. Поруч уже діє об’єднаний освітній комплекс (садок+школа) «Дивосвіт».
Пункт 3. Буча. Згаданих вище білорусів зустрічає в приміщенні міськради її секретар Василь Олексюк. Бучанська ОТГ є змішаного типу, в ній є як місто, так і сільські населені пункти, і співпраця між ними є певним бартером – місто працює на створення в селах базових пунктів надання адмінпослуг, вигідним транспортним сполученням та ремонтом доріг, натомість водозабірники в селах підключаються до водогонів міста, у якому великими темпами зростає населення. Власне Бучанський центр адмінпослуг є ключовим для регіону, одним із останніх завдань перед ним – видача закордонних паспортів.
Буча є одним із показових містечок під Києвом, де влада співпрацює з радою громадських організацій, запровадила можливість роздільного сміття на рівні пластик/папір/скло/органіка. Місто є регіональним центром культурного життя, - так, у кардинально реформованому міському парку, у співпраці з Київською оперетою вже вшосте відбувся Міжнародний музичний фестиваль «O-Fest»; також нещодавно в зеленій зоні міста за участю президента Порошенка відбулося відкриття пластового скаутського центру. Регулярно проходять велофестивалі (діє неформальна група «Бучанські Велікани»), розбудовується мережа велодоріжок.
Пункт 4. Вінниця. Гості з Білорусі відвідують знаний на всю країну «прозорий офіс» у міськраді, а згодом проводять розмову із керівницею Інституту розвитку міст Аліною Дяченко – інститут є структурною одиницею в раді міста і працює над покращенням урбаністичного середовища Вінниці. Розмова відбувається у хабі «Місто змістів», відкритого нещодавно. По дорозі бачимо велопарковку за міськрадою – чимало працівників в теплий період року доїздить велосипедами.
Одним із ініціаторів відкриття простору взаємодії «Місто змістів» була також Подільська агенція регіонального розвитку, котра окрім міських напрямків роботи вважає за потрібним допомагати сільським ОТГ в регіоні в сенсі оптимізації завдань, креативних рішень, грантових заявок до тих чи інших донорів. Між іншим, тісна співпраця поєднує агенцію з ОТГ в Северинівці. Така робота є паралельною до Центрів розвитку місцевого самоврядування, створених у кожній області. Очільником регіонального підрозділу, що є партнером агенції, у Вінниці є Олег Левченко. Він переконаний, що деякі рішення для розвитку ОТГ є хоч болючими, але необхідними. Йдеться, зокрема про налагодження системи освіти у такому форматі, аби вона не була надто накладною для ОТГ з точки зору утримання одного учня – якщо школа є надто малою, все ж кращим розв’язанням є організація доїздів до шкіл, де освіта надаватиметься по стандарту якості.
Пункт 5. Дніпро, форум «Децентралізація: трансформація сучасної України», Дніпропетровська ОДА.
В’ячеслав Негода, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України: «Основна стратегічна мета реформи децентралізації – щоб у 2020 році на місцеві вибори органи місцевого самоврядування, особливо це стосується територіальних громад, базового рівня, а також і районів – пішли на новій територіальній основі, з новими повноваженнями, новими ресурсами, а також відповідальністю за розвиток своїх територіальних громад».
Вольфганг Мьоссингер, генеральний консул Німеччини: «Я працюю в Україні три з половиною роки, і за час з початку децентралізації я помітив, що мери міст і ради громад просять допомогти з експертами, радами, але не просять грошей. Я ніколи не бачив країну, в якій би так старанно працювали над децентралізацією».
Сергій Кошман, антрополог: «Реформа децентралізації – це ж не тільки і не стільки про політичні аспекти перерозподілу влади і бюджетів або про технічні аспекти будівництва нових об'єктів. Скоріше, мова йде про демонтаж патерналістських інстинктів, про інше якості залучення, про іншому суспільній свідомості і поданнях. Реформа децентралізації – це про виникнення відповідальної спільності у громадян, поява нових складних практик громадської взаємодії. Це про створення нової громадянської культури і, якщо хочете, про нової громадянської релігії».
Денис Коротенко, голова Широківської ОТГ Запорізької області: «Крім роботи з мешканцями на різних рівнях – від співпраці з ГО, «поважною» чи молодіжною радами, створенням вуличних комітетів, роботи з бізнесом по залученню інвестицій я працюю з кадрами. Якщо депутат нічого не робить, я прямо говорю йому про складення повноважень. Наші працівники ОТГ є справжніми експертами з децентралізації. На нашій території є теж дачі, веду зустрічі з дачниками, залучаю їх до активної діяльності. Дуже сильно слідкуємо за благоустроєм. Завдяки запровадженню безплатного харчування у закладах освіти біля 100 дітей повернулося до громади з міських шкіл».
Дмитро Екзархов, голова Іларіонівської ОТГ Дніпропетровської області: «Децентралізація - це кістяк всіх реформ. Той, хто проти децентралізації, той проти України».
В Україні сформовано 865 об’єднаних територіальних громад. З них у 125 23 грудня цього року відбудуться перші місцеві вибори. Ще 21 об’єднана громада чекає рішення Центральної виборчої комісії про призначення на їх території перших місцевих виборів.
Близько 60% місцевих рад базового рівня громад ще не об'єдналися в ОТГ.