Олександра мобілізували у квітні 2014 року, до 30-ї бригади, де служив водієм МТЛБ, де він з честю ніс службу аж до серпня 2014-го року.
Виконуючи бойове завдання група бійців 30-ї окремої механізованої бригади, під час виконання бойового завдання, на двох машинах МТ-ЛБ потрапила в засідку ворога між с. Степанівка та с. Дмитрівка, що під містом Шахтарськ, Донецької області. З численними осколковими пораненнями потрапив у полон, з серпня 2014 року був у списках полонених, офіційно вважався зниклим безвісті.
Олександр пережив знущання днрівців на так званому «параді» полонених в Донецьку 24 серпня 2014р, а у вересні 2014-го року був звільнений з полону за обміном.
Він проходив довготривале лікування у шпиталях, а коли почав оформляти інвалідність, йому повідомили що потрібно дочекатись висновку МСЕК у військовій частині.
Наприкінці серпня повернувся на службу до військової частини у м. Новоград-Волинський, де помер 7 вересня 2015 р. рано вранці. Його організм, який ще повністю не відновився після тяжких поранень, не витримав навантаження.
Молода вдова Олександра Яна і досі живе наче у пеклі, розуміючи, що син ніколи не побачить батька, що вона вже ніколи не обійме коханого Сашка. Чотирьохрічному Денису Олександровичу, який залишився без батьківського плеча може допомогти кожен з нас. Варто лише зробити крок назустріч! Давайте разом допомагати родині Іваненко!
ІВАНЕНКО ЯНА ФЕДОРІВНА
YANA IVANENKO
UAH 003 4188370023658720
Райффайзен банк Аваль