ГлавнаяБлогиБлог Олеся Маляревича

Громадський бюджет-3: як підготуватися і виграти?

Київрада ухвалила бюджет столиці на 2018 рік. Як і було заплановано, на проекти у рамках Громадського бюджету виділили 150 мільйонів гривень. Нагадаю - починали ми з 50 мільйонів, на другий ГБ заклали вже 100 мільйонів. Однак кількість цікавих проектів була настільки великою, що столична влада підтримала петицію киян і збільшила бюджет до 150 мільйонів.

Фото: kievcity.gov.ua

Думаю, що й ця сума - не межа. Все буде залежати від того, скільки якісних, актуальних і креативних пропозицій підготують ініціативні групи.

До початку наступного конкурсу проектів у рамках Громадського бюджету - 2019 ще кілька місяців, однак я б радив готуватися вже зараз. Ось головні секрети успіху.

Перше: ідея. Як показує практика двох попередніх конкурсів Громадського бюджету, більшість проектів були практично "вистраждані" їхніми авторами. Дуже часто люди намагалися роками добитися від місцевої влади вирішення важливого для них питання. Громадський бюджет дав людям можливість реалізувати свою мрію. Тож якщо ви хочете щось змінити у своєму мікрорайоні, дворі, навчальному закладі - пробуйте зробити це через Громадський бюджет.

Друге: розрахунки. Громадський бюджет - це гроші з міської казни, це податки, які сплачує громада. Просто так, як кажуть "на око", ніхто проекти не реалізує. Отже, коли ви визначились із конкретною ідеєю - треба хоча б приблизно обрахувати вартість її реалізації. Тут не завадить посидіти в інтернеті, подзвонити двом-трьом підрядникам чи виробникам необхідних для проекту складових. Умовно кажучи, якщо ви хочете встановити спортивний майданчик, то треба приблизно з'ясувати вартість обладнання, доставку, монтаж тощо. На цьому етапі було б непогано підключити однодумців, які мають навички бюджетування.

Третє: команда. Це надзвичайно важлива умова для перемоги. Адже після старту голосування вам знадобляться активні люди, які будуть популяризувати проект, агітувати людей віддати свої голоси. Голосування відбувається із використанням банківської ідентифікації (щоб уникнути зловживань із накручуванням голосів), тож це завдання не з простих. Бо назагал люди будуть казати, що у вас класна ідея, що вона їм подобається - і все. Завдання команди - не просто розказати про проект, а й переконати киян віддати за нього свої оригінальні голоси.

Четверте: агітація. На цьому етапі ініціаторам проекту доводиться у вихідні, у вільний від роботи чи навчання час виходити на вулиці, спілкуватися із сотнями незнайомих людей, проводити дворові зустрічі. Не треба забувати і про соціальні мережі. Але як показує практика, найкраще працює пряма комунікація.

І в цьому, до речі, ще одна важлива роль Громадського бюджету. Адже люди, які роками живуть в одному мікрорайоні, зазвичай ніколи не спілкуються. Сусіди рідко ходять один до одного в гості. Молодь сидить у соцмережах. Громадський бюджет створює умови для прямого спілкування, об'єднує людей навколо спільної мети. Формування спільноти, яка управляє своєю територією, активно взаємодіє із місцевою владою, формує порядок денний не тільки на завтра, а й на перспективу - це і є справжня суть Громадського бюджету.

Олесь Маляревич Олесь Маляревич , Депутат Київської міської ради, заступник голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram