652 українські чиновники поточного року задекларували біткоїнів на 75 мільярдів гривень. Ця сума порівнянна з розміром траншів від МВФ, яких Україна і досі не може дочекатися. На кожного державного «мужа» припадає по 115 млн. грн. Навіть маючи на публічній службі цілком пристойну як для держслужбовця зарплату (скажімо, в 30 тис. грн. на місяць), щоб накопичити вищеназвану суму, кожному чиновнику потрібно невтомно працювати протягом 320 років і нічого зі свого заробітку не витрачати! За такої «тривалості» життя, українці можновладці, вочевидь, уподібняться біблійним героям зі Старого Заповіту.
Схожий трюк застосовується в нашій країні ще з 2017 року, найбільш активними тоді були депутати Одеської облради, котрі декларували багатомільйонні статки в «крипті». Назагал же, чиновники в нашій країні ніби насміхаються над пересічними громадянами, щороку декларуючи все більш екзотичну власність. Черевиками із крокодилячої шкіри і виводком страусів, або численними виграшами в лотерею більше нікого не здивуєш. Та й інший гротеск вже стає в Україні звичним, – як-то, біткоїни на «чесну» чиновницьку зарплату, «лев африканський чіпований» в декларації про доходи, як у місцевого харківського депутата від ОПЗЖ, або ціла церква у власності, як у судді Конституційного суду. Думаю, ніхто в Україні не здивується, якщо завтра чиновники декларуватимуть екзопланети, чи ділянки на Марсі, корпуси лакеїв, чи цілі гареми.
Та й нікого вже в цій країні не дивують подвійні стандарти влади. Так, гучно декларуючи стрімкий перехід держави в “cashless”, владоможці, – починаючи від чиновника районної держадміністрації і закінчуючи Президентом України, – оприлюднюють мільйони «кешу» в доларах і євро. Сигнал громадянам – чіткий: якщо так роблять топ-чиновники, то чи варто довіряти вітчизняній банківській системі, коли матрац, або банка – більш надійні сховища для грошей? При цьому численні державці, зокрема і той же таки нардеп Данило Гетьманцев вже давно «загодували» суспільство «мантрами» про необхідність детінізації економіки.
Українські чиновники продовжують декларувати сумнівну, нерідко замасковану під різну екзотику власність, адже переконані: тіньові доходи в нашій країні – зовсім не злочин, за який невідворотно настає покарання. І річ тут – навіть не в фантасмагоричному рішенні Конституційного Суду України, яким декриміналізовано незаконне збагачення. За роки після Революції Гідності жодного топ-корупціонера не посадили до в’язниці, хоча ЗМІ просто-таки перенасичені розслідуваннями про мега-корупцію. І це – попри численні антикорупційні органи, які виглядають не інакше, як бутафорією, створеною для окозамилювання міжнародних партнерів. Боротьба з корупцією підміняється у нас максимум засудженням чиновників районного масштабу, які вчасно не занесли «нагору». Вищі чиновницькі ешелони є недоторканними, немов священні корови в Індії. Саме тому, сьогодні навряд чи хтось із державних антикорупціонерів зацікавиться тим, чому, наприклад, 100 «слуг народу», маючи депутатські зарплати у 25 тисяч гривень, після двох років у парламенті обзавелися дорогими, за кілька десятків мільйонів гривень авто, земельними ділянками, будинками й квартирами тощо.
Якщо виведення нардепами і чиновниками кримінальних доходів, скажімо, у багатомільйонні виграші в лотерею – завдяки успішному «застосуванню» спеціальних математичних формул, – ще якось можна розслідувати, то сумнівні доходи у криптовалютах правоохоронцям документально зафіксувати практично неможливо. В Україні біткоїни жодним чином не регулюються законодавством, вони – і не дозволені, й не заборонені. Криптовалюти, які перебувають поза фінансовою системою держави і надійно захищені від стороннього доступу завдяки технології блокчейну, є просто-таки знахідкою для українських корупціонерів. Трансформувавши тіньові доходи у біткоїни, вони можуть спати спокійно: адже в разі чого можна «пояснити», що віртуальні активи були придбані, скажімо, з десяток років тому, коли «крипта» вартувала до 100 доларів. Довести протилежне майже неможливо!
Якщо банки, за законом, зобов’язані надавати доступ правоохоронцям до банківських рахунків громадян при розслідуванні кримінальних справ, то як можна легально отримати інформацію про сумнівні статки в біткоїнах, якщо криптовалюти в Україні не визнані платіжним засобом, не є валютою чи електронними грішми? Тож вивівши корупційні доходи у віртуальні, спродуковані майнінгом активи і задекларувавши їх, чиновник, по суті, легалізує ці сумнівні кошти, купуючи собі «індульгенцію» від кримінального переслідування.
При цьому, і НАЗК, і НАБУ, і податківці, і НБУ та інші держоргани роками роблять вигляд, що не помічають криптовалютних та інших трюків в деклараціях чиновників. Вочевидь, владі набагато простіше «ховати голову в пісок», називаючи біткойн та інші віртуальні активи «грошовим сурогатом» (як це робить Нацбанк), аніж щось робити з «гібридним» декларуванням чиновниками у криптовалюті корупційних статків, які правоохоронці апріорі не можуть «намацати». Якщо цей масштабний фарс у країні і надалі продовжуватиметься, а влада і далі толеруватиме «біткойнових» держслужбовців, то будь-які реформаторські кроки, на кшталт податкової амністії, загального декларування, чи створення Бюро економічної безпеки, будуть банально зведені нанівець.
У той час, як у Києві пару років тому було придбано першу квартиру за криптовалюту, в українських судах розглядаються кілька справ проти шахрайства з цими активами, врешті-решт, Ілон Маск продає свої авто “Tesla” за біткоїни і інвестує в них мільярди доларів, українська влада визнає біткойн «повітрям», закриваючи очі на криптовалютні офшори чиновників-корупціонерів.
То може вже досить вічно пасти задніх і бути на задвірках світової цивілізації, одвічно вдягаючи «зношені капелюхи Заходу»? Цілком очевидно, що вже сьогодні необхідно легалізувати на законодавчому рівні криптовалюту, визнати її платіжним засобом і різновидом власності, зобов’язати всіх держслужбовців та депутатів декларувати ці активи, а головне – розробити правові алгоритми контролю над цими статками та механізми санкціонованого доступу правоохоронців до рахунків, щоб за допомогою біткойнів корупціонери перестали камуфлювати незаконне збагачення.