Голосуючи за президенство Володимира Зеленського в 2019 році, мільйони підприємців та пересічних громадян повірили у задеклароване лібертаріанство, у беззаперечну підтримку бізнесу новою владою. Натомість, отримали сюрреалістичну еманацію Миколи Яновича Азарова в особі Данила Гетьманцева, котрий почав обіцяну Президентом Зеленським податкову «реформу» із введення обов’язкових касових апаратів для ФОПів, а отже -- «повзучого» знищення спрощеної системи оподаткування, завдяки якій мільйони українців виживали та ще й при цьому наповнювали держбюджет.
Та як відомо, апетит приходить під час їжі – сьогодні пан Гетманцев просуває черговий податковий «пакет», яким ще більше закручуватиме фіскальні «гайки». І дарма, що коронакриза і численні локдауни поставили малий і середній бізнес «на коліна», позбавили левової частки доходів, а пересічні українців масово збідніли. Нормальні країни розробляють і виплачують підприємцям та громадянам «мільярдні» пакети фінансової підтримки. Натомість, українська влада вважає, що МСБ і українці їй недоплатили – а отже, якраз на часі їх масово потрясти. Сьогодні інший фіскал і соратник Гетманцева, міністр фінансів Сергій Марченко анонсує нещадну боротьбу влади з «найхитрішими», котрі нібито «безбожно» ховають від держави гроші. Хіба, йдеться про олігархів і «схематозників»? Та ж -- ні.
У пана Гетманцева «найхитрішими» виявилися «прості громадяни», на яких переважно і спрямовано законопроект № 5153 щодо детінізації доходів і податкової амністії. Про це він сказав в ефірі програми «Шустер Live». За словами ідеолога фіскальної «революції», «у нас за 30 років, на жаль, склалася ситуація, за якої громадяни без контроля накопичили кошти… Якщо в тебе є такі кошти, і ти в подальшому хочеш ними користуватися, ти зобов’язаний покласти їх у банк під 5 відсотків до завершення встановленого строку податкової амністії».
Як свідчить зарубіжний досвід, податкова амністія, як правило, здійснюється для виведення «з тіні» сумнівних доходів найзаможніших громадян, переважно, бізнесменів. За концептом пана Гетманцева, правопорушником є навіть бабуся, якій допомагають онуки, і вона ці гроші заощаджує, приховуючи від «государевого ока». Більшість громадян, за твердженням нардепа, не можуть пояснити походження своїх готівкових заощаджень. Отже, під фіскальну «стрижку» підпадають мільйони українців.
І дарма, що з частини готівкових коштів «під матрацами» в українців колись були стягнені податки: їх все одно треба буде декларувати, повторно сплачувати з них 5 % і класти на рахунок в банк. Пан Гетманцев нібито всіх заспокоює: мовляв, в такому разі декларувати заощадження не потрібно. Проте, що написане пером, не вирубаєш сокирою. Чому ж тоді Головне науково-експертне управління не підтримало законопроект і констатувало, що він містить суттєві ризики для сумлінних платників податків? Адже, «легально набуті, а отже, оподатковані в попередні періоди активи будуть кваліфіковано, як такі, що набуті з порушенням податкового та іншого законодавства»? І нічого, що подвійне оподаткування однієї й тої самої суми у нас заборонене законодавством? Та для фіскала Гетманцева – це сущі дрібниці; приховуєш від держави готівку – значить злодій! Чи не нагадує все це сумнозвісну «продрозверстку», коли більшовики забирали «надлишки» зерна, вирощені селянами тяжкою працею, проте накопиченими «поза контролем держави»?!
Податкова амністія в релізі Гетманцева так чи інакше визнає всі готівкові кошти на руках населення сумнівними й тіньовими. Попри те, що готівка в Україні не заборонена законом. Попри те, що чиновники, нардепи та й сам пан Гетманцев тримають «під матрацом» мільйони гривень, доларів і євро! Отже, те що дозволено Юпітеру, заборонено «плебсу»? І назагал, з якого дива українці кинуться платити додатковий оброк державі, – при тому, що владі вони здебільшого не довіряють, адже ці кошти, скоріше за все, будуть банально відмиті численними корупціонерами? А також – чи масово понесуть громадяни свої «кревні» до фінустанов, якщо навчені досвідом численних банкопадів і «прощенням» державою їхніх втрачених депозитів? Якщо вітчизняна банківська система «міцна, як ніколи», то чому тоді нещодавно з гучним тріском «луснув» банк «Аркада», який до цього всі сприймали як взірецб монолітності й довговічності?
Навряд чи варто бути аж таким наївним, щоби вірити запевненням Гетманцева про відсутність відповідальності для тих, хто «злочинну» готівку не задекларує. Адже після завершення податкової амністії, скоріше за все, влада впровадить обов’язкове загальне декларування для всіх громадян – з карколомними штрафами для тих, хто відмовився фінансово «висповідуватися» перед державою. Для цього, вочевидь, будуть застосовані т. зв. «непрямі методи» обчислення податків (коли податкова збиратиме фінансову інформацію про українців не лише від туристичних агенцій, чи приватних клінік, а й від заздрісних сусідів, чи бабусь на лавках під під’їздами). А «порушників», котрі накопичили готівкові заощадження «поза контролем» держави і Гетманцева, фіскали трястимуть з усією «пролетарською зненавистю». Чи ще хтось у такий сценарій не вірить?
«Амністія не повинна стати винятково механізмом збору додаткових коштів з громадян, але повинна стати тим порогом, переступивши який платник податків назавжди прощається зі своїм темним податковим минулим, в подальшому ведучи свої справи виключно в «білому» податковому полі. Такими жорсткими заходами можуть стати введення загального декларування доходів (про що вже неодноразово заявляло керівництво податкової), введення на рівні законодавства непрямого методу визначення об'єкта оподаткування. Також можливим є посилення відповідальності за податкові правопорушення, вчинені в майбутньому і навіть, як варіант, підвищення ставки податку на прибуток за певними видами доходів», -- це цитата зі статті Данила Гетманцева, датована ще 2014 роком.
Як бачимо, вірний послідовник Азарова готував фіскальну «контреволюцію» ретельно і заздалегідь, яка немає жодної іншої мети, окрім наповнення дірявого вітчизняного бюджету за будь-яку ціну. І -- не за рахунок олігархів, чи іншого великого бізнесу, а поклавши цей тягар винятково на пересічних громадян і МСБ, по яким найбільше вдарила коронакриза. До речі, чи не призвели до такого жалюгідного стану державних фінансів саме бездарні дії, а подекуди – бездіяльність самої влади?
Втім, пан Гетманцев не зупиняється на «експропріації» найбідніших і найбільш незахищених. Якщо вірити ЗМІ, на черзі – підвищення з 20 до 22-24 % ПДВ. Звісна річ, від цього постраждає не стільки на бізнес, скільки споживачі. Адже, підприємці стовідсотково закладатимуть додаткові витрати в собівартість продукції, а відтак ще більше зростуть роздрібні ціни і інфляція, яка стане галопуючою.
Одним із елементів фіскальної «контрреволюції» є плановане підвищення вдвічі фіксованого податку для IV групи платників єдиного податку, себто підприємців аграрного сектору. Що так само призведе до суттєвого зростання цін на низку продовольчих товарів. Не втримався від негативної оцінки цієї «ініціативи» навіть міністр аграрної політики Роман Лещенко, котрий вважає: мовляв, це змусить сумлінних підприємців мігрувати в «тінь», а бюджет отримає негативну динаміку від несплати податків.
Проте, всі ці фіскальні ініціативи, які сьогодні можуть зродитися лише в хворобливому мозку, були перевершені достоту абсурдною ідеєю влади встановити спеціальний акциз на продаж «зеленої енергії» в регістрі 3,2-40 %. Якщо даний «почин» буде, не дай Боже, реалізовано, то це вдарить не лише по монопольних сонячних і вітрових електростанціях олігарха Рената Ахметова, а й по тисячам невеликих виробників відновлювальних джерел енергії. Достоту неможливо недооцінити «креатив» пана Гетьманцева та інших владоможців, які збираються виплачувати карколомну заборгованість держави виробникам «зеленої енергії» у 18 млрд грн. – за рахунок стягнутого з них акцизу! Навряд чи навіть фіскал Азаров міг би до такого додуматися, хіба що більшовики зі своєю примітивною й антилюдською «логікою». І це -- в Україні, де частка ВДЕ в енергобалансі заледь дотягує до 3 %, тоді як в ЄС цей показник становить 20 %! Якщо ж чинна влада хоче поставити хрест на декарбонізації й на переході до екологічно-чистої енергії в нашій державі, то за це слід буде подякувати, насамперед, пану Гетманцеву та його політичним покровителям.
Та чи все ж таки можливо припинити цю фіскальну «вакханалію», яка напряму загрожує не лише українській економіці, а й соціальній стабільності? Відповідь буде позитивною, якщо: а) Президент України Володимир Зеленський радикально відмовиться від фіскальної ідеології Данила Гетманцева в економічній політиці; б) уряд та парламент -- створять комплексні податкові умови та cashless-стимули, за яких бізнесу буде невигідно працювати в «тіні», а громадянам – тримати заощадження в готівці (для цього, насамперед, необхідно вдвічі зменшити фіскальне навантаження на зарплатні фонди підприємств); в) якщо влада ініціює розробку нового Податкового кодексу, спрямованого винятково на стимулювання бізнесу, спрощення регуляторного середовища й звітності та на залучення інвестицій, а азаровський ПК буде назавжди списано в державний архів.