Та крім, запитання, яке гніздиться у мізках багатьох українських громадян: як сталося, що з побитими поряд студентами не було жодного лідера з революційної трійці або хоча б їх найближчих або не найближчих заступників, крім цього запитання, обізнані на ситуації в державі роблять припущення - очевидно, віджим і побори так уже всіх дістали, що виникло побоювання, що ці віджим і побори до 2015 року стануть тотальними. Настільки тотальними, що Україну можна буде характеризувати, як таку собі московську-білоруську губернію.
Інша думка, яка не дає мені спокою, така: от навіщо було бити тих сорок студентиків і студенточок? Хіба треновані спецпризначенці не могли їх взяти за руки і просто перевести на другий бік вулиці. Значить «Беркут» отримав наказ бити, саме бити, і не самих лише студентів. Отримали кийками по обличчю і деякі журналісти.
Та після кривавого суботнього ранку на авансцені знову з’явилася опозиційна трійка. Звісно, революція не робиться без політиків. Так було і у 2004-му, і під час України без Кучми.
Але от особисто я, особливо після побиття сорока студентів, не вважаю за потрібне віддавати владу в руки Яценюку, Тягнибоку і Кличку. Річ у тому, що триголовий Змій навіть у казках не перемагав. Наявність їх трьох і Юлі у в’язниці, ще не означає перемогу демократії.
З іншого боку, та величезна маса народу на Євромайдані у неділю показала, що в Україні є критична кількість проєвропейськи налаштованих громадян, які не хочуть миритися із загрозою диктатури. До речі, нагадаю, що в Москві та Мінську дії влади сприйняли як щось цілком нормальне.
З усього, що мною було побачене і проаналізоване, мене не полишає думка, що українські олігархи домовилися з Петром Порошенком. Нагадаю, що саме телеканал Порошенка одним з перших почав транслювати активну фазу подій. І сам Порошенко перейшов до відкритих революційних дій і визначився як лідер: він особисто біля АП перешкоджав провокаторам.
Якщо говорити про спосіб розв’язання конфлікту, очевидно, треба говорити про переформатування більшості у Верховній Раді, переобрання Прем’єра і призначення нового Кабміну під особисті гарантії Януковичу з наступним імпічментом. А далі – призначення дати виборів Президента України, посадові обов’язки якого буде виконувати новопризначений Прем’єр-міністр України.
І головне, президентські перегони вже почалися. На жаль, ціною студентської крові. Дуже кривавий початок президентських перегонів!