Ті, хто знає процедуру для роботодавця-юридичної особи знають, що це не складно, були б гроші: трудовий договір, наказ, запис у трудовій книжці, які можна зробити за 10 хвилин.
Та мало хто знає процедуру, яка діє для роботодавців-фізичних осіб. Підприємцям, крім усього, що роблять у такому випадку юридичні особи, потрібно ще реєструвати трудові договори в центрах зайнятості. І робити це треба за особистої присутності роботодавця та майбутнього найманого працівника в центрі - в черзі та на прийомі у чиновника, а також з печаткою центру на трудовому договорі. Жодних прав чи обов'язків сторонам трудового договору ця реєстрація не додає, але дає ще одну можливість державі втручатись та тиснути на незалежних від неї людей.
Я знаю підприємців, які, пройшовши один раз процедуру прийняття та звільнення найманого працівника в центрі зайнятості, більше не оформлюють працівників на роботу. І не через економію коштів, а через небажання відчувати себе приниженими державою за те, що створюють додаткові робочі місця, що дають іншим роботу, що платять податки.
Сьогодні багато говорять про легалізацію робочих місць. Депутати Фракції "УДАР" ще в грудні минулого року внесли до парламенту законопроект про зниження ставки єдиного соціального внеску до 18,1 відсотків проти діючого внеску 34,7. Вже і урядовці в своїх проектах, що обговорюються, задекларували ставку внеску 18 відсотків. Але не тільки зниження фіскального тиску потрібне для легалізації мільйонів робочих місць, а й зниження адміністративного, корупційного тиску. Саме це можна зробити, скасувавши обов'язкову реєстрацію трудових договорів в центрах зайнятості.