Економіка: апокаліпсис гряде
Якщо виходити із можливого продовження карантину до 2 місяців, то сценарії для української економіки є абсолютно невтішними. У державному бюджеті на цей рік заклали його зростання на 3,7%. Але, за підсумками року, показник однозначно піде в мінус. Питання тільки на скільки. За різними прогнозами, падіння становитиме від 5% і аж до 20% ВВП. Ми однозначно матимемо справу з глибшою кризою, аніж та, котра була у 2009-му.
Безумовно, глибина просідання ВВП дуже багато в чому залежатиме від дій уряду щодо порятунку української економіки, а також від того, чи не станеться другої хвилі пандемії. Останнє не беруться передбачити навіть досвідчені вірусологи, а щодо дій влади, то нам так і не показали жодного зрозумілого алгоритму.
Тому українська промисловість падатиме, як і раніше. Переважно ми продаємо нашу продукцію нафтовидобувним країнам, які саме увійшли в кризу. Складно буде й власному нафтогазовидобувному сектору України через падіння цін на нафту. Крім того, світові ринки йдуть на карантин, тож ми теж не зможемо постачати їм нашу металургію. Потрібно враховувати, що в Китаї промислове виробництво за місяць впало на 40%, а значить, потреба в нашому експорті поменшає.
Що досі виручало наше ВВП, так це торгівля та сільське господарство. Нині справи кепські як у першому, так і у другому секторі. Торік торгівля витягла економіку України на позитивний обсяг зростання ВВП до 3%. Джерелом надходжень стали, зокрема, 12,5 млрд доларів, які переказали заробітчани. Цього року експерти побоюються навіть підраховувати збитки в цій галузі. А щодо с/г, то ми вже пройшли теплу зиму і тепер проходимо суху весну. Це означає, що попереду – спекотне літо. Аграрії пророкують божевільну посуху і скорочення виробництва аграрної продукції на 10%.
На тлі всього цього інфляція може становити від 8% і до 40% (це, звісно, найбільш песимістичний прогноз). Деякі постачальники продуктів харчування вже зараз попередили про зростання вартості гречки і борщового набору в середньому на 50%. Незрозуміло, й що буде з курсом долару, чи вийде він з дельти 27-28 грн. і чи сягне 30 грн. за одну одиницю валюти.
Але з чим однозначно справи погіршаться, так це із реальними доходами населення та з безробіттям. Всупереч очікуванням, від нових реалій, викликаних коронавірусом і карантином, постраждали до 82% представників бізнесу, що працює онлайн. А про тих, хто в «реалі», годі й казати. Чимало малих приватних підприємств не пережили тимчасовий простій. Тож якщо зараз в Україні налічується 1,5 млн. безробітних, на виході з карантину ми можемо мати всі 5 мільйонів.
Що це означатиме на практиці? Наслідків буде чимало, причому різноманітних. Від різкого зростання злочинності до відкладеного дітонародження: крива розбою піде вгору, а демографічні показники – вниз. І якщо згодом кордони будуть відкриті, а Європа так само охоче прийматиме наших заробітчан, трудові мігранти потечуть у зворотному напрямку. Чи робить українська влада бодай щось, щоб унеможливити чи мінімізувати подібні негативні процеси?
Відповідь проста і передбачувана: ні. Якщо, звісно, не зважати на конгеніальну ідею запровадити після карантину 6-денний робочий тиждень, а також на обіцянку накинути по тисячі гривень пенсіонерам та по 300 гривень – безробітним для сплати комунальних послуг.
Десь там, на теренах цивілізації
А тим часом пандемія змусила всі країни розробити заходи з підтримки бізнесу, щоб уберегтися від масового банкрутства. Китай, що подолав спалах вірусу, вживає нині інтенсивних заходів для відновлення економічного зростання, стимулюючи промислове виробництво, щоб за підсумками року відіграти ефект економічного спаду в першому кварталі.
Колосальні стабілізаційні заходи вживають і США. Дональд Трамп запропонував виділити на антикризову програму майже 1 трильйон доларів. Попередньо 500 млрд буде потрібно для зниження податку на заробітну плату, близько 250 млрд – на доступні кредити для малого бізнесу. Ще 58 млрд доларів виділять на підтримку авіабудування. Федеральна резервна система вже прийняла безпрецедентне рішення про зниження облікової ставки до рівня 0,25%.
Для стримування спалаху коронавіруса і пом'якшення його негативних соціально-економічних наслідків Євросоюз в рамках Інвестиційної ініціативи щодо реагування на коронавірус виділив державам-членам 37 млрд євро.
Та навіть не чекаючи на допомогу з Брюсселя, свої комплекси заходів з порятунку бізнесу розробляють і в окремих країнах ЄС. Наприклад, Німеччина прийняла план підтримки економічного розвитку в обсязі 50 млрд євро. Раніше канцлер Ангела Меркель запропонувала обмежити стимулюючі витрати в межах 23 млрд євро, але її план був жорстко розкритикований за «скупість» і переглянутий. У пакет пропозицій зі стимулювання економіки входять традиційні заходи щодо інвестування в інфраструктуру і надання податкових пільг.
Великий пакет допомоги для підтримки економіки анонсувала і влада Польщі. Прем'єр Матеуш Моравецький повідомив про створення проекту під назвою «Економічний і соціальний антикризовий щит безпеки для підприємців і працівників». Вартість антикризового пакету складе близько 212 млрд злотих (52 млрд доларів), які передбачають захист працівників від втрати робочих місць, підтримку охорони здоров'я, безпеку фінансової системи, підтримку підприємців і державні інвестиції. Держава буде покривати 40% заробітної плати працівників підприємств, які намагаються уникнути звільнень. Працівникам також буде дозволено затримувати виплати по соціальному страхуванню.
Більш того, в ЄС визнали, що кредитних канікул в неозорий період відсутності доходу, не кажучи вже про відсутність прибутку, недостатньо для порятунку від банкрутств. Рада ЄС затвердила пропозицію ЄК призупинити дію Пакту стабільності і зростання, який є базовим документом єврозони. Це дозволить державам ЄС вливати додаткові гроші в економіку для боротьби з наслідками коронавіруса. Вони зможуть вживати додаткових заходів для підтримки систем охорони здоров'я, оборони, а також економіки. Пакт стабільності і зростання ЄС обмежував рівень дефіциту бюджету країн єврозони до 3% ВВП, а рівень держборгу – до 60%. Нині ця верхня планка скасована – принаймні, тимчасово.
Що робити Україні?
Але преференції єврозони на Україну не поширюються. До речі, і економісти, і політологи нині одностайні в тому, що від повноцінного членства в ЄС наша країна далека як ніколи. Але це – окрема тема. Наразі нам слід розібратися із тим, як навести лад всередині своєї держави.
Як на мене, контрзаходи у період глибокої економічної кризи мали б складатися з трьох частин.
Перша частина – це максимальне скорочення всіх видатків, які не пов’язані із першочерговим життєзабезпеченням країни. Це і захмарні премії для міністрів та чиновників, і життя на широку ногу Верховної Ради, офісу президента, інших установ. (До речі, державне фінансування партій, від якого так показово відмовилися «слуги народу», теж вартує поставити на паузу). Але це далеко не все.
Слід також скоротити або ліквідувати зовсім всі спецпенсії та спецвиплати. Ніяких «дітей війни», «чорнобильців» та «афганців» – на соціальну підтримку подібних категорій зараз просто немає ресурсів. При цьому, однак, держава повинна встановити мінімальну пенсію та зарплату не нижче прожиткового мінімуму. І, звісно, надавати соціальну допомогу незабезпеченим самотнім громадянам. Але військовий податок, який обіцяно було анулювати, слід нарешті скасувати також. Одним словом, обрізати все, на чому тільки можна зекономити.
Крок другий, який би я запропонував – це обов’язкове введення, і якомога швидше, страхової медицини для всіх громадян України. Страховка має покривати першочергові заходи з порятунку життя людей, і це навіть не підлягає обговоренню. На впровадження такої системи можна підтягнути кошти, котрі звільняться після обнулення спецпенсій та зменшення утримання ВР, ОП, КМУ тощо.
І, нарешті, третій блок корисних рішень (або навіть перший – за релевантністю). Це – створення максимально комфортних умов для бізнесу. Бо поки що український бізнес отримав часткове полегшення у вигляді відстрочки платежів єдиного соціального внеску, а також податків на землю і комерційну нерухомість. А преференції для домогосподарств передбачені тільки в частині звільнення від штрафів і пені за прострочення платежів за споживчими кредитами.
Але цього всього безкінечно мало. До існуючих у нас податків треба відходити рішуче та з великими ножицями у руках. В Україні найпопулярніший податок – ЄСВ – хоча й отримав зниження з 38% до 22%, але лишився недиференційованим та таким, який тільки стимулює працедавця йти у тінь. Його слід знижувати – як і кредитну ставку, але не так, як це робив екс-прем’єр Гончарук – якщо ми тільки хочемо, аби українці брали кредити в Україні, а не шукали справді дешеві варіанти за кордоном.
Не все у нас гаразд і з податком на додану вартість. До речі, його планували скасувати ще у 2017-му – як дискримінаційний та корупційний. Тоді до цього руки парламентарів так і не дійшли. А дарма. Логічною заміною ПДВ є податок з обігу. Він, певною мірою, є «родичем» ПДВ, але стягується з вартості валового обороту підприємства, що є більш логічним та справедливим.
Крім цього, слід не відтерміновувати виплату внесків за землю, а радикально зменшувати земельний податок. Він повинен стати стимулюючим для розвитку бізнесу, а не кайданами, котрі кожні 2-3 роки збільшуються та нарощують коефіцієнти. Щодо оплати за землю, то я вважаю, що вона повинна стягуватися виключно при офіційному оформленні права власності або права користування (що прибере корупційну складову при відведенні та закріпленні ділянки).
Також я б виділив проблему із податком «на розкіш», котрий охоплює не лише нерухомість, а й «коштовні» автомобілі. В Україні його вводили, мавпуючи досвід окремих європейських країн. Але річ у тім, що в наших умовах податок на нерухомість виглядає і сміховинно, і обурливо водночас. Мова, як ми знаємо, йде про «зайві» квадратні метри: кожен, починаючи з 61 квадратного метру для квартир і від 121 квадратного метру для будинків. Якщо є і будинок, і квартира, то податкова пільга становить 180 квадратних метрів. Тобто платити потрібно, починаючи з 181-го квадрата.
Цей податок у його нинішньому форматі слід скасовувати негайно. Він може залишитися тільки в такому вигляді, в якому він зараз існує в Австрії та інших країнах ЕС, де податок сплачують один раз – при внесенні об‘єкта нерухомості до загального реєстру. При цьому ставка податку мусить бути від 1,2% до 3% від вартості майна максимум, і це при тому, що будь-які інші відрахування в подальшому скасовуються.
Скасовані дискримінаційні податки можуть бути врівноважені натомість запровадженням податку на виведений капітал та проведенням системних змін, необхідних для його запровадження. Я є свідомим прихильником ПнВК, оскільки він передбачає відрахування з бенефіціарів коштів вже після того, як вони здійснили вкладення у зарплати та розвиток бізнесу. Це справедливий і чесний податок.
Одним словом, уряд має зробити все, аби втримати нинішню ситуацію на плаву, а не марити якоюсь маячнею щодо 6-денного робочого тижня. Коронавірус вражає легені та утруднює дихання не тільки у людей, але й у бізнесу так само. Українська влада повинна відкрити йому кисень, а не пришвидшувати агонію. Бо, зрештою, зі смертю економіки в державі помре і політика, і будь-які реанімаційні заходи відтак стануть безсенсовими.