У зв’язку з цим фахівці ГО «Публічний аудит» вирішили розробити та надати керівництву Міноборони методичні рекомендації щодо проведення антикорупційного аналізу ризикових операцій в ключових господарських сферах діяльності відомства, які дозволять блокувати корупційні схеми розкрадання бюджетних коштів. Зазначені рекомендації вирішено надати за такими основними напрямами (операціями):
1. закупівлі товарів, робіт і послуг;
2. медичне та санаторно-курортне забезпечення;
3. будівництво та придбання на вторинному ринку житла для військовослужбовців;
4. харчування військовослужбовців;
5. наявність та якісний стан речового майна, яке надходить до Збройних Сил тощо.
У цій публікації фахівцями ГО «Публічний аудит» будуть проаналізовані перші три напрями, пов’язані з витрачанням державних коштів на закупівлі товарів, робіт та послуг на потреби Збройних Сил України, в тому числі ліки й медикаменти, а також житло для військовослужбовців.
Процес проведення закупівель товарів, робіт і послуг
- зона ризику № 1 – визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
На цьому етапі відбувається штучне завищення очікуваної вартості предмета закупівлі задля збільшення розмірів так званих «відкатів». Формування цієї очікуваної вартості здійснюється виконавцями підрозділу міністерства, відповідальних за закупівлю, як правило, таким чином: зробивши моніторинг пропозицій постачальників в інтернет-мережі або отримавши їх іншими засобами (факс, електрона пошта) від найменшої до найбільшої пропозиції, виводять рівень середньоринкової ціни. Потім до цієї ціни додають коефіцієнт інфляції, коефіцієнт відтермінування платежу, транспортні витрати тощо. Загальний розмір таких коефіцієнтів може сягати до 30 % від середньоринкової ціни. Чіткого алгоритму визначення очікуваної вартості предмета закупівлі не існує, все відбувається на власний розсуд виконавця, а головне – відсутній порядок здійснення контролю за процедурою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;
- зона ризику № 2 – розробка проекту документації конкурсних торгів.
До проекту документації конкурсних торгів вносяться нечіткі технічні й кваліфікаційні вимоги або вимоги, які обмежують конкуренцію. Визначення технічних умов предмета закупівлі заздалегідь під конкретного учасника торгів, непрозора, недоступна, корумпована система затвердження еталонного зразка. Штучно розширюється або звужується предмет закупівлі, застосовується невиправдане об’єднання товару (послуг) в один лот або нечітке, загальне визначення та зайва деталізація предмета закупівлі тощо;
- зона ризику № 3 – організація роботи комітету з конкурсних торгів.
Неправомірне визначення переможця процедури закупівлі шляхом механічного втручання в тендерні пропозиції реального переможця торгів. Штучне створення підстав для проведення переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників). Взагалі проведення переговорної процедури закупівлі використовується замовником як виняток, але станом на сьогодні Міноборони має право застосовувати таку процедуру закупівлі, посилаючись на нагальну потребу в особливий період. І хоча переговорна процедура прискорює процес здійснення закупівлі, вона має багато ризиків, а саме: законодавчо не врегульовано порядок проведення переговорів, добору їх учасників, вимог до документації, етапів проведення. Користуючись законодавчими прогалинами, організатори переговорів мають право на власний розсуд визначати коло запрошених підприємств та черговість проведення переговорів із ними, що дозволяє без зайвих зусиль розмістити державне замовлення на бажаному підприємстві. Документи, що подаються на переговори, не запаковуються та не прошиваються (як під час відкритих торгів), що дозволяє їх змінювати на користь певного учасника. Враховуючи, що більшість закупівель у Міноборони проводиться саме за переговорною процедурою, порядок її проведення потребує негайного врегулювання.
Медичне та санаторно-курортне забезпечення
Основними зонами корупційного ризику при здійсненні державних закупівель зазначеної категорії товарів також є визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та сама процедура проведення торгів, але не менш уразливим у корупційному плані є етапи планування обсягів закупівель лікарських засобів та інших виробів, контролю якості під час приймання продукції, її зберігання та списання.
Під час планування закупівлі ліків очікувана вартість предмета закупівлі визначається відповідно до реєстру оптово-відпускних цін, встановленого Міністерством охорони здоров’я України, з максимальною постачальницько-збутовою надбавкою не вище, ніж 10% від оптово-відпускної ціни. Це значно спрощує процес контролю при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі, але існують різні виробники одних і тих же ліків (у тому числі вітчизняні та іноземні), відпускні ціни на які також можуть відрізняються іноді досить суттєво. Тому є ризик, що Міністерство оборони може витратити коштів більше при отриманні ліків однієї і тієї ж дії (хімічної властивості), але різних виробників чи країн походження. Крім цього, оптово-відпускна ціна не завжди відповідає фактичній вартості препарату. Так, за умови придбання великої партії ліків, як правило, можна отримати суттєві знижки (від 10% до 20 %) від оптово-відпускної ціни, що й роблять приватні комерційні структури, які потім продають ці ліки Міноборони, а суми отриманих знижок, ймовірно, можуть набути статус так званих «відкатів».
Крім цього, за наявності державного регулювання ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення очікувана вартість зазначеного предмета за централізованими та децентралізованими розрахунками не повинна відрізнятися, що створить позитивні умови для проведення процедур закупівель вказаної групи товарів на децентралізованому рівні.
Разом з тим через відсутність державного регулювання ціноутворення на медичне обладнання є вірогідність завищення очікуваної вартості і, як наслідок, укладення договору на постачання за економічно необґрунтованими цінами. Тому вважається за доцільне запровадити закупівлю медичного обладнання виключно на централізованому рівні на конкурсних засадах.
Будівництво та придбання на вторинному ринку житла для військовослужбовців
Основними корупційними ризиками при здійснені закупівель житла для військовослужбовців є придбання Міністерством оборони житла в місцях (гарнізонах), де відсутня потреба в забезпеченні житлом військовослужбовців. Тому, коли починається розподіл цих квартир, охочих в них засилятися – обмаль. Також здійснюються закупівлі житла в місцях, інфраструктура яких не розвинена, відсутні асфальтовані дороги, лікарні, школи, дитячі садки тощо. Це пояснюється тим, що на ринку нерухомості в цьому регіоні вартість квадратного метра такого житла є на порядок нижчою, ніж у місцях чи місцевостях із розвиненою інфраструктурою. Проте чиновники укладають із продавцями договори купівлі-продажу нерухомості за ринковими цінами, а різниця між ринковими та справжніми цінами потенційно перетворюється в суму «відкатів».
У наступній публікації будуть проаналізовані та надані рекомендації щодо попередження корупційних проявів у сферах харчування військовослужбовців, якісного та кількісного станів речового майна Збройних Сил України.