Концепція продукції, дослідження та розробка (Науково-дослідні та Дослідно-конструкторські роботи - далі НДДКР), виробництво, маркетинг та продажі. Прибуток від продажів забезпечує фінансові ресурси для запуску процесу. Фаза НДДКР потребує інвестицій, тестування, та часто потребує нових початків та вдосконалень. НДДКР не гарантує успіху та відновлення інвестицій. У Китаю є довга історія мінімізації невизначеності майбутніх продажів та максимізації прибутку за рахунок зворотної інженерної успішної продукції та недооцінки оригінального розробника. У Китаї є також потужна робоча сила, яка не захищена трудовим законодавством та правилами заробітної плати, які є стандартними у західних країнах, Південній Кореї та Японії.
Шляхом мінімізації НДДКР Китай не тільки може продавати продукцію за нижчими цінами, але ще й використовувати прибуток для здійснення інших прогресивних ініціатив. Китайська програма "Один пояс, один шлях" зв'язує країну з Близьким Сходом, Африкою та Європою. П’ятирічні плани вважаються довгостроковими в західних країнах, порівняно з п'ятдесятирічними у Китаї.
Заради дешевих витрат на виробництво Сполучені Штати охоче здавали перевагу виробництва Китаю. На жаль, особливо для невинних життів, що втрачаються у всьому світі, американським людям знадобилася пандемія для усвідомлення вразливості від занадто залежного стосунку від іншої нації. Цю проблему створили промисловість та споживачі.
29 лютого Державний секретар Помпео запропонував шлях вперед. Для “просування світової економіки” Помпео визначив Австралію, Нову Зеландію, Південну Корею, Японію та Індію як портфель диверсифікації. Без включення країн Америки, Африки, Європи, і це не глобально. Помпео - дуже проникливий держсекретар, але те, що він пропонує, повертає нас до роздумів про п'ятирічне планування - це далеко не так.
Наприкінці Другої світової війни тодішній державний секретар Джордж Маршалл довів широке значення ефективного економічного планування та інвестицій. Як для інвестиції у розмірі 12 мільярдів доларів план Маршалла був критично важливим для порятунку спустошеної від війни Західної Європи від економічної руїни, оскільки він усунув торгові бар'єри та модернізував промисловість. План Маршалла також допоміг економіці США, оскільки він створив видатних торгових партнерів і швидко відбудував західну Європу, та дав можливість фінансувати НАТО.
Якщо Україна та її лідери рухаються в правильному напрямку, то Секретар Помпео може застосувати ту саму логіку, що і Секретар Маршалл. В центрі уваги - Україна. Це країна, яка пережила Гітлера та Сталіна і пережила вторгнення Путіна в Крим. Географічне розташування країни та багаті природні ресурси робили Україну привабливою ціллю протягом століть. Гітлер, зокрема, розумів цінність природних ресурсів та можливостей сільського господарства України. Після вторгнення у 1939 р. він проголосив, що Німеччина більше ніколи не буде голодувати.
Зараз як ніколи Україні потрібні сприятливі бізнес-можливості для західних компаній, які прагнуть диверсифікуватись від Китаю. В той час як глобальна довіра до виробничого центру світу згасає, і світ готується до життя після закриття, Україна має виконати сподівання свого народу і знайти можливості задовольнити американські компанії, які хочуть залишити Китай для більш “зелених пасовищ.”
Як сказав колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі, «в Україні є багато можливостей. Численні підприємства залишають Китай, даючи нам можливість направити їх в Україну». Як ми можемо переконати їх перейти на український ринок? Тільки пропонуючи більш відкриті податкові та регуляторні умови.
Скорочення бюрократичної тяганини, надання податкових пільг та сприятливих місць для офісних приміщень та створення безпечного та процвітаючого бізнес-середовища, що відрізняється від інших офшорних кандидатів, дозволить Україні стати наступним світовим лідером у сфері ІТ та висококваліфікованих послуг для нового, пост-COVID19 світу.
Україна - це набагато більше, ніж можна взяти з землі.
За даними Світового банку, в Україні є 1600 компаній, що надають послуги з інформаційних технологій (ІТ), з яких є ті що надають послуги 100 компаніям у списку Fortune 500, якими управляють 185 000 ІТ-фахівців. ІТ-компанії виробляють двадцять відсотків експорту України. Загалом в Україні функціонує 4000 технологічно орієнтованих компаній.
Різниця між програмою Маршалла та можливістю Помпео полягає в тому, що уряду США і ЄС не потрібно збільшувати фінансові інвестиції. А саме навпаки. Як тільки Україна задіє свій потенціал, зовнішня допомога з боку Вашингтона буде непотрібною. Український народ вже висловився проти ситуації в своїй країні. У 2019 році, коли вони успішно вчинили злочин проти корумпованої політики і обрали Володимира Зеленського президентом, відзначивши нову еру в політиці країни.
Створенням та рекламуванням Спеціальної економічної зони в Україні та надаючи технологічним компаніям та інституційним інвесторам доступ до зростаючого пулу освічених професіоналів у стабільному середовищі дасть свої плоди у відновленні довіри іноземних інвесторів до країни та покаже світові, що реформи, обіцяні Президентом, були не лише обіцянками.
Залучаючи світові компанії та пропонуючи їм найкращий податковий режим та нульову бюрократію, ми зможемо лише посилити нашу трансатлантичну інтеграцію. Наші західні партнери захищатимуть свої економічні інтереси так само сильно, як і захищають свої політичні та військові інтереси.
Текст опублікований у Washington times.