На фінансування Українського культурного фонду – майже 700 млн грн. На Інститут книги – 151 млн грн. На театри – близько 1,5 млрд грн. На розвиток туризму – 100 млн грн.
На туризмі хотілося б зупинитися окремо.
Як відомо, на 2021 рік запланована масштабна президентська програма «Велика реставрація». Цього року ми бачили подібну президентську програму «Велике будівництво» – і навіть противники нашої партії не можуть заперечити, що в Україні нарешті почали з’являтися дороги, а не напрямки.
«Велика реставрація» вас теж приємно здивує. На реконструкції та ремонти замків та інших об’єктів загальнодержавного значення, що покликані дати нове дихання туристичній галузі, виділяється 2 млрд грн. При цьому лише 300 млн грн буде взято із загального фонду бюджету. А 1,7 млрд грн візьмуть зі спеціального фонду доходів із ліцензій на провадження діяльності у сфері азартних ігор та лотерей. Привіт усім критикам «жахливої» легалізації грального бізнесу.
На 2021 рік також маємо багато інших амбітних планів. Серед них – створення двох нових органів: Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції охорони культурної спадщини.
А у громадах створюватимуться так звані Центри культурних послуг. Вони замінять застарілі пострадянські бібліотеки, які вже давно мало хто відвідує. Інша справа – мультифункціональний осередок, де є бібліотека, музична школа, майданчик для майстер-класів, кафе, простір для творчих зустрічей та багато інших «магнітів» для сучасної молоді.
Подібні центри особисто я бачила у британському Манчестері та… у селі Підгайчики, що входить до Теребовлянської ОТГ на Тернопільщині! Усі базові послуги тут безкоштовні – бібліотека, вай-фай, комп‘ютери, гуртки. Можна пограти на більярді чи підготувати весільний танець – але вже за гроші. Усі зароблені кошти йдуть на оновлення матеріально-технічної бази і створення нових атракцій.
Проте фінансування Центрів культурних послуг ляже не лише на плечі громад. У Держбюджеті-2021 на це передбачена субвенція 200 млн грн.
Добре, з бібліотеками розібралися, а як залучити молодь до читання? Примушувати нікого не збираємося, а от сприяти – обов’язково. Для цього ми розробляємо Стратегію підтримки і розвитку читання на 2021-2025 роки. Це не просто красива назва, а конкретні кроки: від пільгових податкових умов для спеціалізованої книжкової торгівлі до актуалізації фондів публічних та шкільних бібліотек, а також, звісно, вирішення питання цифрової доступності.
І наостанок – про історичне рішення, яке, на перший погляд, не стосується культурної сфери. В Держбюджеті-2021 передбачено понад 4 млрд грн на розвиток пасажирських залізничних перевезень, в тому числі на закупівлю 100 пасажирських вагонів.
Це не просто вагони, а сучасні простори для комфортної подорожі. «Укрзалізниця» вже провела презентацію такого рухомого складу на столичному вокзалі. Замість туалетів із санітарними зонами та протягів із нещільних вікон маємо: роздільне кондиціонування у кожному купе, USB-зарядки та розетки біля кожного місця, 4 режими освітлення в купе, кероване світло для читання, табло зайнятості вбиралень та інші «фічі».
Інший приємний тренд – «Укрзалізниця» вперше в історії повертається обличчям до системного організованого туризму. Раніше вони існували на різних планетах. Державне агентство розвитку туризму України вже організувало першу зустріч залізничників із представниками внутрішніх та в‘їзних туроператорів, де обговорювалося налагодження системи туристичних маршрутів України.
Збільшення видатків на культуру та туризм наступного року, діалог між державними органами та компаніями – це докази того, що навіть у такі непрості часи саме культура може і об’єднати, і надихнути, і звеличити націю. Це перемога для кожного з нас.