У 1908 році після півтора років художніх студій у приватних школах Москви Богомазов разом із друзями-художниками Олексою Грищенком і Володимиром Денисенком поїхали в Крим на етюди.
Коли Олександр послав свої кримські роботи, написані в імпресіоністичному та постімпресіоністичному ключі, батьку і попросив його про фінансову допомогу, щоб поновитися у Київському художньому училищі, а потім перевестися до Петербурзької академії мистецтв, Костянтин Федорович Богомазов написав у листі до сина від 21 вересня 1908 року: «Подивившись твою кримську мазню, я зовсім занепав духом і думав: Боже мій, невже він така нездара; невже його гріхи, гордощі, самолюбство, непослух перед батьком і босяцькі лінощі(…), наклавши на очі зовнішні і внутрішні таку вульгарну, брудну завісу, що він не бачить, який він жалюгідний і смішний своєю мазнею і претензією на щось нове. Лжа володіє твоєю рукою і твоїми почуттями, і якщо ти не зізнаєшся собі в глибині власного сумління, що ти пішов негідною дорогою, сповненою помилок, оман, гріхів, страшного ледарства та інших мінусів, то ти ні до чого путнього не доберешся, і вийде з тебе моральний босяк. Це жахливо».
Але батько вирішив дати сину останній шанс і поставив умови: «Але, бажаючи востаннє допомогти тобі матеріально, я погоджуся тільки за умови дотримання тобою наступних правил:
1. Молитися вранці і ввечері, як моляться усі православні християни.
2. Перед їжею і після, - так само, як всі ми, - молитися.
3. Ходити зі мною до церкви.
4. Не ходити по гостях.
5. Нікого не приймати в себе.
6. Весь час в училищі працювати, а якщо читати, то не більше однієї години перед сном.
7. Не приносити до мене в дім і не читати жидівських та інших лівих газет.
8. Не займатися політикою.
9. Самому прибирати свою постіль і чистити одяг, оскільки у нас одна прислуга.
10. В пости їсти пісну їжу.
11. Питати моєї згоди у разі започаткування будь-якої справи.
12. І повна щирість у всьому».
Олександр Богомазов на ці умови не пристав, він вчився і заробляв на життя сам. Він став одним із найвидатніших художників свого часу, яскравим представником українського авангарду – експериментував із кубофутуризмом і спектралізмом, працював у живописі і в графіці, у 1914 році разом з Олександрою Екстер створив мистецьке об’єднання «Кільце», у 1922-1930 роках був професором Київського художнього інституту, написав теоретичний трактат «Живопис та Елементи»(1914). Помер у 1930 році, похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.
Цитати з листа Костянтина Богомазова взяті з книжки Олени Кашуби-Вольвач «Олександр Богомазов: Автопортрет» («Родовід», 2012).