Так, одна з перших заяв Міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша, вже викликала хвилю емоцій.
Пан Міністр заявив: "Усі громадяни України мають однакові права. Це месидж ключовий. З нього витікає все. У тому числі пенсії і усі види соціальної допомоги. Моя позиція в цьому відношенні однозначна. Платити".
Він також відмітив, що не бачить сенсу в економічній блокаді окупованих територій Донбасу, якщо політика держави спрямована на його реінтеграцію.
"Результат плачевний. Контрабанда заповнила офіційний торговий люфт. На тимчасово окупованих територіях господарюють рубель і російські товари. А люди ще більше віддаляються від України. Кого і навіщо ми обманюємо"? - додав Черниш.
Не вступаючи в детальну дискусію з шанованим паном міністром, хотів би лише зрозуміти, чи є в нього є відповіді на декілька питань, які дозволили би зрозуміти наявність стратегії уряду в питанні дій української держави щодо окупованих територій.
По-перше, чи вважає пан Міністр певні території Донбасу окупованими? Якщо «так», то чи може він чітко назвати державу, яка окупувала їх, та чи вважає він у зв'язку з цим, що Україна має виходити з норм міжнародного права щодо обов'язку саме держави-окупанта забезпечувати життєдіяльність населення, що мешкає на окупованих територій? Якщо «ні», міністром з питань яких окупованих територій він себе вважає?
По-друге, чи усвідомлює пан Міністр, що забезпечення виплат пенсій та соціальних трансфертів жителям окупованих територій жодним чином не наближує відновлення контролю з боку України контролю за цими територіями? Скоріше навпаки, віддаляє. Бо забезпечує можливість функціонування окупаційної адміністрації та колабораціоністів за рахунок, по суті, безконтрольного використання коштів українського бюджету.
По-третє, яким чином пан Міністр в законний спосіб хоче забезпечити торговельні операції та контроль за їх проведенням з окупованими територіями, в умовах щоденних обстрілів, які здійснюються збройними формуваннями окупантів та колабораціоністів?
По-четверте, чи розуміє пан Міністр, що економічну основу окупованих території Донбасу протягом багатьох десятиліть формували переважно підприємства третього технологічного укладу (виробництво вугілля та металів і пов’язані з ними види діяльності) та їх прямого чи перехресного субсидування за рахунок державного бюджету? Якщо це розуміння є, то з урахуванням того, що значна частина цих підприємств на окупованій території знищена (зруйнована, затоплена, вивезена та розрізана на металобрухт), яку структуру економіки хоче розбудовувати пан міністр на реінтегрованих територію, за рахунок яких ресурсів, які їх розміри?
По-п'яте, що, на думку пана Міністра, може кардинально нового дати Україна мешканцям окупованих територій, якщо ще не проведені реформи в країні, якщо корупція залишається надзвичайно поширеною, а корупційне свавілля та беззаконня з боку органів державної влади, особливо органів прокуратури та судів, кричущою?
Сподіваюсь, відповіді пана Черниша на ці питання дадуть нам уявлення про стратегію уряду відносно Донбасу. Правда, розраховую, що шанований пан Міністр все ж таки, перед тим як висловлюватиметься з цього приводу, узгодить своє бачення з Президентом України та Міністром закордонних справ, які змушені вести складні дипломатичні переговори з лідерами західних країн щодо реакції світової громадськості на агресію з боку фашистської Російської імперії.