На жаль, ми поступово звикаєм до цього, поруч з історичними памятками в центрі міста, вишуканою архітектурою – ларьки. Абсурдне явище в центрі європейської столиці.
Більшість з них встановлені без будь-яких дозвільних документів або ж за підробленими дозволами. Таких за даними прокуратури тільки у місті Києві налічується понад 15 тис. Але точної кількості назвати неможливо, вони ширяться як хвора клітина в організмі.
Хоча зявляються МАФи, зазвичай, в місцях транспортних розвязок, біля зупинок, метро. І в більшості випадків грубо порушуючи закон. Метро Нивки: виходиш з підземного перехода прямо в кіоск. Хоча за законом він має бути розташований не ближче ніж 20 метрів. Чи замислюється власник, що в разі надзвичайної ситуації можуть через цю перешкоду можуть загинути люди?
Інспектори Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА щодня вручають десятки попереджень власникам незаконних кіосків про знесення цих МАФів. Ті у відповідь – посміхаються та розводять руками. Бо знають, завтра повернуться. Теневий бізнес приносить дохід. Кожен, хто працює нелегально, не сплачує податків та місцевих зборів. Очевидно, що жодної відповідальності за якість продукції та її походження власник також не несе. Готівковий розрахунок, конвертна заробітна плата, антисанітарія – невеликий МАФ, втім, може нести великі проблеми.
Сьогодні не потрібно вистоювати черги, заповнювати купу документів чи роками ходити по інстанціях. Рік тому Київрада прийняла рішення - єдиним документом, що дозволяє роботу кіоску, є договір на оплату пайової участі.
Біля 6 тисяч підприємців легалізували свої МАФи. Однак, вдічі більше - як отруйні гриби після дощу стирчать по столиці.
Проблему МАФів звісно можна вирішити радикально. Планомірно демонтовувувати і утилізовувати. Втім, власники навчилися хитрувати. Після зносу підприємці звертаються до Господарського суду, вважаючи, що мають право стояти там, де душа бажає. Як тільки суд приймає позов до розгляду, знести його вже не можна – для забезпечення визначення позову.
На сьогодні осіб, які незаконно розміщують тимчасові споруди можна притягти до відповідальності хіба що за статтею 151 Кодексу про адміністративні правопорушення ( порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів).
Зараз існує парадоксальна ситуація – найрізноманітніші порушення, починаючи від невивезення опалого листя до спорудження МАФів кваліфікуються за однією і тією ж статтею Кодексу. І при цьому вони сплачують однакові штрафи!
Хоча ми розуміємо: коли власник перекрив своїм МАФом єдину пішохідну доріжку, змушуючи людей виходити на проїжджу частину і невивіз опалого листя – категорії провини кардинально різні.
Чи можна налякати штрафами, які існують сьогодні? Навряд чи. Порушення вартує від 3-х до 8-ми неоподаткованих мінімумів, у перерахунку на гривні від 51 до 136 гривень. У порівнянні з заробітком в «хлібних місцях» це копійки. Такий штраф можна сплачувати чи не щодня. Ми повинні створити таки умови для нелегалів, щоб для них стало вигіднішим оформити документи і нормально працювати. Високий штраф стимулюватиме питання, а чи варто ставити його тут?
Столична влада поставила на меті знести до кінця року більше 6 тисяч МАФів. Але чи варто вирішувати проблему бульдозером, коли її можна попередити?