Така ініціатива від новоствореного Міністерства доходів та зборів була очікуваною. І це зрозуміло: щорічно через неконтрольовані законодавством України схеми з виведення валютних коштів за кордон у зони пільгового оподаткування (офшори, податкові гавані) виводиться близько 25 мільярдів гривень. Цьому давно пора покласти край. У пропонованому законі передбачається застосування центральним органом державної податкової служби системи заходів щодо встановлення відповідності цін в операціях між пов'язаними особами рівню ринкових цін. Визначення ціни пропонується п'ятьма методами, в тому числі порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), ціни перепродажу, витрати плюс і чистого прибутку.
Ініціатива доречна та своєчасна. Закон про трансфертне ціноутворення не зачепить інтереси малого та середнього бізнесу. Стосується вона лише великих фінансових гравців, що оперують сумами понад 50 млн. грн. щорічно. Якщо говорити детально, відомство під керівництвом Олександра Кліменка пропонує встановити пороговий показник в 50 млн. грн. на рік з одним контрагентом, при перевищенні якого операція обов'язково стає контрольованою. На етапі впровадження нової системи введення порогового показника є цілком обґрунтованим. Очевидно, що чим раніше будуть введені трансфертні норми, і чим комфортніше буде адаптація бізнесу до них, там швидше і відчутніше буде ефект цих норм для держави.
За оцінками міністра доходів Олександра Клименка, за три найближчі роки дію законопроекту дозволить залучити до бюджету додаткові 20 млрд. грн. Ця сума може надійти до бюджету за три роки. При цьому частина коштів - ще в поточному році, якщо закон буде прийнятий найближчим часом, тому що фінансово-промислові групи вже будуть перебудовувати свої схеми і частина прибутку буде вже виплачуватися в Україні.
Утім, повернемося до законопроекту. У Міністерстві доходів та зборів не винаходили велосипеда. Лише трохи пристосували колеса до українських реалій. Податковий контроль за трансферним ціноутворенням ґрунтується на принципі "витягнутої руки" (Arm's length principle). Це міжнародний стандарт, який загально проробляли та узгоджували держави-членами організації економічного співробітництва та розвитку.
За аналогічним законом вже давно живуть наші північні сусіди – росіяни. Провідні країни Європи та Азії вдало використовують його у власній податковій практиці. У Польщі він навіть жорсткіший, ніж пропонується в Україні: там звітні документи платник податків має надати через тиждень після здійснення угоди
Оцінюючи в цілому законопроект, можна сказати, що в ньому зібрані та узагальнені основні принципи та рекомендації у сфері трансфертного ціноутворення, закріплені в ряді документів ЄС і ОЕСР. Але говорити, чи запрацює законопроект на тому ж рівні, що і в країнах ЄС, можливо лише із застереженням, що структурні зміни відбудуться в цілому в суспільстві, як в роботі державних органів, так і в роботі підприємців.
Сегодня существует глобальный вызов к борьбе с налоговыми гаванями, все работают над тем, чтобы построить эффективную систему контроля. Мы в Украине также это сделаем. Самая главная цель законопроекта о трансфертном ценообразовании, соблюдение социальной справедливости
— Александр Клименко, министр доходов и сборов
Очевидно, щоб підвищити шанси на прийняття законопроекту (в умовах переходу до більш жорсткого регулювання), його автори передбачили перехідний період (до 1 січня 2018 р.) для ключових галузей економіки - металургії, хімічної, вугільної промисловості, АПК. У відповідності з пропонованими регламентами, при продажу продукції в країни, в яких ставка податку на прибуток на п'ять і більше процентних пунктів нижче, ніж в Україні, суб'єкти господарювання зможуть відхилятися від ринкових цін на 5%.
Утім, при всіх «плюсах» законопроекту він також має доопрацюватися. Я погоджуюсь з профільним комітетом, є ряд моментів, що мають бути обговорені та чітко виписані: порядок визнання пов'язаності осіб, застосування трансфертного ціноутворення як цін продажу, так і цін купівлі, кількість документації про контрольовані операції.
Також, я вважаю, необхідно передбачити можливість пропорційного коригування податкових зобов'язань з урахуванням зобов'язань України, прийнятих відповідно до міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Важливо розглянути доцільність централізованого підходу до проведення перевірок, передбачивши організацію проведення перевірок центральним органом, а не самими територіальними органами. Очевидно, що одним з гострим положень у законопроекті є контроль над внутрішнім ціноутворенням.
Але ці моменти можна обговорити і вирішити. Не думаю, що в цьому буде якась велика проблема. Для того і існує перше, друге, іноді навіть третє читання – аби довести законопроект до стану логічного та чіткого документа.
Та мене не просто дивує, коли опозиційні депутати навіть і чути не хочуть про закон про трансфертне ціноутворення. Мене це по-людські просто обурює! Адже висновок у такому випадку напрошується лише один. Опозиціонери займаються відмиванням капіталів і зовсім нещодавно вже був гучний скандал з цього приводу. Це очевидний приклад лицемірства опозиціонерів: на словах вони готові боротися з офшорами, але не підтримують реальні заходи з ліквідації "дірок" фінансового законодавства. Або є ще один варіант: опозиціонери як та баба яга, виступають проти всього, що пропонує влада.