А раніше було як? За прем’єрства Юлії Тимошенко люди купляли у розстрочку авто, квартири, меблі. Комусь вдалося вирватися з бідності, поставити на ноги дітей, дати якісну освіту. А тепер треба в розстрочку за квартиру платити. Ми ж не жадібні та дуже поважаємо нашу еліту, олігархів, комунальних монополістів з оточення президента Порошенка. Що далі? Скажуть: продай меблі, спи на підлозі? А що, це лікує остеохондроз та обивательський потяг до комфорту, неприйнятний в умовах війни.
А далі? Продай авто, ходи пішки – корисно для здоров’я, екології та офшорних патріотів? Володарів опалення, електро- і водопостачання. Імператорів корпорацій, в яких на одного двірника приходиться два менеджери з бухгалтером, який веде подвійну бухгалтерію.
А якщо з нинішніми зарплатами і пенсіями люди не потягнуть розстрочку? Нам запропонують кредити під 30% річних під заставу квартири, щоб платити за квартиру?
Можуть піти ще далі. Гройсман запитає: «Як це ви з двома нирками кажете, що нема грошей на сплату комуналки?»…
Злості на них не вистачає. Залишається сміятися. Поки сміх податком на розкіш не обклали.