У Realist надрукували цікавий коментар дуже шанованого мною Еріка Наймана, де він описує "помилки" Гонтаревої на чолі НБУ після 2014 року. Не можу погодитися з Еріком. Як і з більшістю, на жаль, моїх колег, друзів та ФБ-друзів, для яких Гонтарева стала втіленням некомпетентності чи, подеколи, зла. Але Ерік чітко формулює свої звинувачення, тому спробую прокоментувати їх.
Для початку, викликає подив дата початку аналізу - 2014 рік, після Майдану, що, разом з фіксованим на 8 грн/дол курсі, натякає на фаховість попередніх керівників НБУ. Але саме слабкий нагляд за банківською системою ще з середини 2000-х та спалені при Януковичі величезні ЗВР є основною причиною глибокої кризи фінансової та банківської систем України в 2014/15 роках. Чудово про це сьогодні написав у себе на ФБ-сторінці Деркач Олександр.
Перші дві "помилки" взагалі відносяться до часу, коли Нацбанком керував Степан Кубів, до них Гонтарева точно не причетна. Про обмеження на зняття депозитів та про доцільність рефінансування банків можна сперечатися на фаховому рівні, не варто вважати ці кроки помилками. Депозити в банківській системі короткострокові, тому таке рішення лише б трішки відтермінувало неминуче. А обмежувати зняття коштів, які лежать на поточних рахунках - це ще то питаннячко...
Третя помилка, на думку Еріка, полягає у тому, що Нацбанк надто пізно - аж на початку 2015 року почав шукати "справедливий курс гривні". З цією думкою я погоджуся. Я послідовно критикую позицію керівництва НБУ по валютному регулюванню.
Також Ерік звинувачує Гонтареву, що та в процесі чистки банківської системи вона вилучила мільярди гривень накопичень громадян і бізнесу. Дивно одночасно критикувати рефінанс (2 "помилка") і зачистку, яка стала результатом недостатнього рефінансу і втрати ліквідності... Окрім того, цих людських мільярдів у банках уже давно не було, ще з минулої кризи 2008/09 років. А щодо покарання "брудних" банкірів, то це ніяк не завдання НБУ чи Гонтаревої, а правоохоронних органів та судів. Де, як широко відомо, нескладно відкупитися, що, мабуть, і відбулося.
П'ята "помилка" частково перетинається з третьою. Це купівля в кінці 2014 року на баланс НБУ великих обсягів ОВДП чи, іншими словами, незабезпечена емісія гривні. Але ж то було політичне рішення, яке ухвалювалося не Гонтаревою, а "вище". Не забуваймо, що Нацбанк став незалежним лише літком 2015 року. На цю тему я ще тоді написав такий собі трагіфарс про гривню.
Щодо шостої "помилки" - високої ставки дохідності по депсертифікатах Нацбанку. На мій погляд, у НБУ не було іншого виходу, ніж після скачка курсу на початку 2015 року підняти ключову ставку і починати адсорбувати гривневу масу. Цілі дві - відтягнути гривню з валютного ринку і дати можливість глибоко збитковій банківській системі хоть десь заробляти. Бо кредитувати не було кого (і до цих пір немає) у зв'язку з економічною кризою, падінням ВВП, перекредитованістю українських компаній та в умовах незахищеності кредиторів.
Отже, з шести звинувачень чотири (як мінімум) не на совісті Гонтаревої, а два інших досить суперечливі.
Хоча коли бурлять пристрасті та є політичне замовлення, а ще в Валерії Гонтаревої не найкращий імідж, створений її численними ворогами, навіть факти та аргументи в її захист ніким не будуть почуті…