2. Більша частина країн перевіряє таку реєстрацію і не надає можливість працювати видавництвам, продукція яких походить з недружніх, м‘яко кажучи, країн.
3. Навіть у випадку законного продажу на території країни, продукція походження з недружніх країн не потрапляє до бібліотек і обмежена для використання в школах.
4. Від 20 до 30 мільйонів книжок, виданих в Росії зараз знаходяться в публічних бібліотеках України. це нормально? Кількість таких книжок в шкільних бібліотеках та бібліотеках вишів мені не відома.
5. Починаючи з січня 2017, після прийняття відповідного закону, за що видавці окремо вдячні Миколі Княжицькому, Юрію Луценку, Олегу Наливайку та Богдану Черваку, вся книжкова продукція походженням з держави-агресора ліцензується. Серед книжок, які були подані до ввезення, але не були допущені, не так багато назв, близько 400. Але, зрозуміло, ніхто з українських імпортерів не наважився подавати до ввезення книжки на кшталт «Смерш против бандеровцев» или «Слава российской армии». В законі чітко прописані критерії - спотворення української історії, пропаганда російських силових структур та ін.
6. Але ж до 2017 року ці книжки вільно ввозилися та поширювалися Україною, та й пізніше продавалися зі складів афілійованих з агресором структур, завезені раніше, або контрабандою з вихідними даними 2016 та раніше. Декілька мільйонів таких книжок є і у фондах бібліотек. Такі масові серії, як «Смерш», «Спецназ», «Штрафбат», всілякі «Слепой против Бешеного» та ін
7. Вважаю за потрібне підняти питання перед законодавцями та виконавчою владою про вилучення з фондів публічних бібліотек літератури походженням з держави-агресора, яка впряму порушує законодавство України про ввезення та розповсюдження такої літератури на території України.
8. І ще, в черговий з 2015 року, раз, хочу сказати. 40-мільйонна країна в стані забезпечити свій книжковий ринок і не потребує ввезення книжок з Росії взагалі. Книжковий ринок повинен працювати по світовим законам, а не руссько-мирським. Спекуляції про те, що нам конче потрібна учбова та наукова література залиште при собі - чомусь ніхто таку літературу вже п‘ять років не подає на ліцензування. Використовуйте англійську спеціальну літературу, в тому числі з доступних електронних баз.
9. І да, не потрібно писати в коментах, що я таким чином намагаюся зачистити бібліотеки для продукції українських видавництв. Так, дійсно, саме в цьому є обов‘язок держави перед власними громадянами.
10. І останнє. Вважаю аморальним в час посилення загрози з півночі працювати супермаркетам з інформаційною продукцією з держави-агресора і витрачати на неї бюджетні гроші є-підтримки. І так, я іноді купую, як читач, російські книжки, якщо немає українського відповідника. Це перекладна сучасна література. Ринок швидко заповниться, якщо буде припинено офіційний імпорт, продуктом, виданим в Україні.
Дякую всім, хто це розповсюдить.
Слава Україні!
Вірю в українську Армію