1. Ми не зачинили кордони і не створили свій власний ринок, який вільний від нерівної конкуренції збоку колег з півночі. (Ми чи держава?)
2. Ми не змогли протистояти піратству, ми не заважаємо зливати в мережу файли або скани наших книжок. Ми навіть не знаємо, яка частина нашої інтелектуальної власності перебуває в електронній тіні. 70%? 90? 98? (Ми чи все-таки депутати)
3. Ми не провели реформу бібліотек. Ми не прибрали з них стару радянську макулатуру. В світі життя книжок в бібліотеці 10-12 років, а у нас 30? 50? Якщо проаналізувати розмір фондів та закупівель - 400-600 в різних областях. (Ми чи Кабмін? Мінфін?)
4. Ми створили в Україні ситуацію, коли читати не модно. Коли диплом ціниться більше освіти, коли знання беруть з гуглу та вікіпедії, а критичне мислення відсутнє? (Ми чи Міністерство Освіти?)
5. Ми не спромоглися зробити Україну головним гостем Франкфуртського Ярмарку. Це жоден з наших Президентів, Прем'єрів, Спікерів не був на українському стенді у Франкфурті, як бувають лідери країн Європи. Ми ж країна Європи? (Ми чи всі разом Президенти та Прем'єри?)
6. Ми не підтримали українських авторів, Ми платимо жалюгідні гонорари? Ми їх відраховуємо від гуртової ціни, рахуючи останню копійку, бо продаємо книжки фактично по ціні паперу (Ми чи все-таки ВР нічого не зробила для законодавчої бази книжкового ринку?)
7. Ми не ставимо ціну на книгу, а потім дивуємось, що читач купує книжки тільки зі знижкою 38% чи 45% з безкоштовною доставкою? (Винні ми, читачі, чи все-таки відсутність правил та зубожіння?)
8. Ми вбили книготорговельну радянську мережу і не створили нову? (Чи все-таки пострадянські приватизатори та відсутність системних пільг для маленьких книгарень, які існують майже у всьому світі?)
9. Ми не вміємо швидко і якісно перекладати? Ми не даємо належної поліграфічної якості? Ми погано редагуємо книжки? (Чи покупець не завжди готовий платити за належну якість?)
10. Ми – розкрадачі бюджетів, жебраки та люди, які дійсно не хочуть нормально працювати?