ГлавнаяМир

Як правильно використати коронавірус? Уряд Франції силою проштовхнув пенсійну реформу

Пенсійній реформі бути. Французький уряд проштовхнув її силою, без голосування парламенту. Момент для цього був обраний із холодним розрахунком: вечір суботи, розпал коронавірусу у країні. Суперечливий закон, який на півтора місяці паралізував транспорт по всій країні, стає страшною реальністю для французів, які виходили на масові акції протесту з грудня. Французька влада остаточно вирішила не слухати вулицю.

Прем'р-міністр Франції Едуар Філіп обговорює пенсійну реформу
Фото: EPA/UPG
Прем'р-міністр Франції Едуар Філіп обговорює пенсійну реформу

Для того щоб проштовхнути реформу, прем’єр Едуар Філіп вдався до радикального кроку, а саме — до статті 49.3 Конституції. За цієї статтею, уряд має право ухвалити реформу або закон актом, тобто без дебатів і голосування у парламенті, “взявши на себе відповідальність”.

На практиці це означає, що кабінет міністрів ставить на карту власне існування заради силового проштовхування реформи. Після активації статті 49.3 щодо того чи іншого закону в опозиції є 48 годин, аби зібрати 58 підписів (1/10 частини парламенту) для того, щоб запрограмувати голосування вотуму недовіри уряду. Однак, для того, щоб уряд дійсно впав, потрібна проста більшість голосів. В опозиції її немає. Тому Едуар Філіп нічим не ризикує — більшість у французькій Національній асамблеї належить партії президента “Вперед, Республіко!” (299 з 577 депутатів).

Фактичний ризик мінімальний, але політичний ризик величезний, адже своїм жестом влада показала, що півторамісячні протести були для неї порожнім звуком. Мовляв, народ реформу так і не зрозумів. Підписи тим часом опозиція вже зібрала, у середу у парламенті відбудеться голосування вотуму недовіри. Без шансів на сюрприз.

300 правок замість 40 тисяч

Задля справедливості варто сказати, що уряд не одразу схопився за статтю 49.3. Дебати щодо пенсійної реформи в Національній асамблеї частково відбулися. Однак, вони були паралізовані 40 тисячами правок, поданими опозицією до тексту. Поміж цих правок лише 7 тисяч були унікальні, інші — мінімально змінені копії (заміна слова на синонім, перестановка слів у реченні тощо). Мета опозиції була очевидною — виграти якомога більше часу і максимально заблокувати роботу парламенту. 

За час дебатів з 40 тисяч правок депутати ухвалили 300, які увійшли у текст, нав’язаний Едуаром Філіпом без голосування. Якби Національна асамблея продовжила розглядати правки у нормальному режимі, на це пішло б близько 33 днів. Так багато часу в уряду не було. Попереду місцеві вибори (15 березня), а там вже і до початку президентської кампанії недалеко (обирати президента у Франції будуть у квітні 2022).

Протести у Франції через пенсійну реформу
Фото: EPA/UPG
Протести у Франції через пенсійну реформу

Силове проштовхування реформи вже викликало хвилю критики з боку опозиції: Марін Ле Пен назвала жест прем’єра у розпал коронавірусу “безсоромним маневром”, який “Франція йому не пробачить”, Жак-Люк Меланшон охарактеризував дії Філіпа як “віроломну процедуру”. За кілька годин після рішення прем’єра під стінами Національної асамблеї вже зібрався натовп протестувальників, який, щоправда, швидко розігнала поліція.

Реформі бути — протестам теж?

Протести відбулися і у рідному місті Едуара Філіпа, Гаврі, на півночі Франції, де він якраз балотується на посаду мера (і де вже був мером з 2010 по 2017). Штаб-квартиру кампанії прем’єра розмалювали графіті з натяками на прагматично обраний прем’єром момент для проштовхування реформи на кшталт “в Едуара Філіпа температура”, “відправте Філіпа на карантин” тощо.

Звісно, бажання будь-якою ціною нав’язати французам пенсійну реформу — це не особистий каприз прем’єра. За цією впертою політикою стоїть насамперед бажання Еммануеля Макрона, який казав, що “реформі бути” ще у своєму Новорічному побажанні французам. Французька щоденна газета Libération поставила на першу шпальту фото президента з висловом “Manu militari”: гра слів із зменшувальною версією імені Еммануель та латинським виразом “manu militari — військовий метод”. Тому Едуар Філіп — не більше, ніж політична фігура, якою у разі необхідності можна пожертвувати. План “Б”, а саме — повернення до мерії Гавра — у прем’єра є. Головне, втримати до місцевих виборів хоча б крихти репутації.

Президент Макрон разом із урядом обговорюють коронавірус і не тільки
Фото: EPA/UPG
Президент Макрон разом із урядом обговорюють коронавірус і не тільки

Хоча пенсійна реформа ще має пройти розгляд у Сенаті, верхній палаті парламенту, та технічний розгляд у комісії, чимало французів кажуть, що часу гаяти не можна і на вулиці потрібно повертатися якнайшвидше. Соцмережами гулять заклики до громадської непокори, а профспілки готують нову дату масових акцій.

Водночас країною гуляє коронавірус. На цю годину у Франції зафіксовано 130 хворих, чимало масових заходів у країні були скасовані, у зонах ризику заборонені зібрання більше 5 тисяч людей у закритих приміщеннях. Чи пошириться заборона на проведення протестів? Чи піде влада ще далі у своєму бажанні насадити реформу та змусити замовкнути усіх непокірних? Ясно одне — час для такої стратегії був обраний максимально вигідний.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram