Три мільйони під євровибори
Журналістське розслідування італійського тижневика “Еспрессо” було анонсоване минулого тижня і одразу ж викликало резонанс. Адже, згідно з твердженням його авторів, йдеться про енергетичну оборудку з “відкатом”, головною метою якої була б фінансова підтримка “Ліги” Росією перед травневими виборами до Європарламенту.
17 жовтня 2018 року, розповідають журналісти Джованні Тіціан та Стефано Верджіне, Сальвіні перебуває з візитом у Москві і раптом...”пропадає з радарів” на 12 годин. Сальвіні, який із задоволенням викладає в інстаграм фото своїх сніданків і “не вилазить з телевізора”, раптом загадково мовчить, жодного твіту про ці півдоби. На питання журналістів щодо цього зникнення поза протоколом не відповідає. Журналісти однак з’ясували, де був очільник італійських ультраправих: він зустрічався в офісі адвоката Владіміра Плігіна з Дмитрієм Козаком, людиною з найближчого оточення Путіна, що займається питаннями енергетики.
На наступний ранок Джанлука Савоїні (ім’я, яке ми зустрінемо у розслідуванні щодо справи про італійських найманців на Донбасі) — колишній речник міністра Сальвіні - зустрічається з Іллею Якуніним, соратником того ж адвоката Плігіна. На зустрічі присутні ще чотири особи. Після компліментів на адресу Сальвіні, його речник виголошує “програмну промову”: “Нова Європа має бути близькою до Росії. Ми не повинні більше залежати від “геніїв” в Брюсселі або США. Ми хочемо змінити Європу разом з нашими союзниками, такими, як Гайнц-Крістіан Штрахе в Австрії, “Альтернатива для Німеччини”, Ле Пен у Франції, Орбан в Угорщині, “Шведські демократи” у Швеції”.
Відтак мова зайшла про власне оборудку — купівлю італійцями великої партії російського дизельного пального. Її продала б російська “Роснєфть”, а придбало італійське державне (!) підприємство Eni. Три мільйони тонн з поставкою впродовж шести або дванадцяти місяців і зі знижкою у 4%.
Росіяни пропонують ще більшу знижку — у 6%, але за умови, що “надлишок” стане відкатом, тобто піде у кишені самих росіян. Причому, говориться під час зустрічі, Eni не буде платити напряму “Роснєфті”: гроші прийдуть через якийсь європейський банк і якесь інше російське підприємство.
Присутній при зустрічі італійський адвокат пояснює росіянам: “Зважаючи на знижку в 4%, це 250 тис. євро на місяць, упродовж року. Так вони зможуть провести кампанію. Це політичне питання, ми хочемо профінансувати передвиборчу кампанію, і це є позитивом для обох сторін”.
Ця зустріч, пишуть журналісти “Еспрессо”, якій ми були свідками, завершилася загальною домовленістю із пунктами, які мали бути ще деталізовані: тип пального, до якого можливо ще додалося б пальне для літаків, місце передачі — Роттердам або Новоросійськ, у якій формі провести “відкат” і т.п. Автори розслідування наголошують, що їхнє розслідування на цьому і завершилося і вони не знають, чи дійсно оборудка була проведена.
“Чорна книга” про “Оріон”
Але їхнім моральним обов’язком є “кидати світло на темні кути політики”. Більше того: на 28 лютого запланований вихід “Чорної книги “Ліги”, яка розповідає про бізнес “лігістів” у Росії. Існує мережа приватних підприємств з малою економічною активністю, але які об’єднують “Лігу” з іншими ультраправими партіями Європи.
Ниточка від них тягнеться до пропутінської пропаганди і до ідеолога “ідеального фашизму” Александра Дугіна. Йдеться, зокрема, про фірму “Оріон” у Фурманівському провулку в Москві, засновану двома лігістами — вже знайомим нам Джанлукою Савоїні, який, за даними італійського слідства, пов’язаний принаймні з однією людиною, що обвинувачується у відправці італійських найманців на Донбас, і з Клаудіо Д’Аміко, який 2014 року організовував зустріч Сальвіні з Путіним. Той самий Д’Аміко був і серед “міжнародних спостерігачів” під час “референдуму” з анексії Криму. За даними авторів нової книги, ці два персонажа допомагають фірмам обходити санкції, а також сприяють італійським фірмам, які хочуть перенести виробництво деінде.
Зрештою, це все виглядає дуже “цікаво” для вдумливого італійського виборця. Отже, маємо Сальвіні, який проголошує себе ревним захисником національних інтересів, а насправді є вірним авторитарному режиму іншої держави — Росії. І маємо ще двох “лігістів”, які так дбають про національні інтереси, що допомагають італійським підприємствам втікати з Італії. Не кажучи вже про “головну страву” - 3 мільйони тонн газойлю з “відкатом”, прямий удар по кишенях росіян та італійців.
Слід розуміти: електорат “Ліги” не дуже замислюється над зв’язками Сальвіні з Росією. В його, виборця, очах ультраправі - “захисники національних кордонів та інтересів”, які роблять все для Італії, не боячись сваритися з Брюсселем. Можливо, ця інформація дещо протверезить більш розумну частину електорату, який ненавидить Америку, але не прагне віддати Італію в руки Кремля.
“Служу Італії, звітую росЗМІ”?
Офіційної реакції від “Ліги” чи Сальвіні на публікацію цього розслідування поки що немає. І, мабуть, не буде: рупор Кремля “Спутнік” італійською мовою вже повідомив, що “Сальвіні не витрачатиме час” на спростування цих “абсурдних та безпідставних тверджень журналістів”. Особливо кумедно, що “Ліга” відзвітувала про це російським, а не італійським ЗМІ.
“Спутнік” при цьому також стверджує, що Сальвіні ніколи у вічі не бачив Дмітрія Козака, ніколи “навіть кави з ним не пив”.
Як італійська, так і російська сторона погрожують виданню судом. Савоїні має намір звернутися до суду з заявою про дифамацію. "Роснєфть” теж оголосила війну “Еспрессо” та “Ла Стампі”, яка також піднімала цю тему. “Роснєфть” вимагає негайно спростувати інформацію і також погрожує зверненням до суду.
Цікаво, до якого. Адже в Італії гілки влади розділені, й судді не ухвалюють рішення за “дзвінком з високих кабінетів”. Можна передбачити, що й тиск на вільну пресу в Італії найближчим часом посилиться. Що виберуть італійські журналісти, розкручуватимуть тему чи увімкнуть автоцензуру? Буде чи не буде це італійським “Рашагейтом”?
Італійська опозиція дуже стривожена, називає оприлюднену інформацію дуже серйозною, якщо та підтвердиться, і вимагає офіційних пояснень в парламенті від Сальвіні.
А Росія? Чому Кремль робить ставку саме на Італію - вона ж не головна країна Євросоюзу? Річ у тім, кажуть політологи, що нині Італія дыйсно виглядає ізольованою, однак вона є лабораторією для “кремлівського експерименту”. І в разі його успіху якраз Апенніни стануть тим локомотивом, який потягне європейський потяг від Євросоюзу до євроазійщини, в обійми Кремля. Вже є прогнози європейських експертів, які кажуть, що “Ліга” як окрема політична сила може посісти друге місце за кількістю мандатів в майбутньому Європарламенті.
“Росія хотіла б, аби в Європи встановилися дружні їй режими, щоб скасувати антиросійські санції. Поки що Путінові це не вдалося, навіть з дружніми урядами, як-от уряд Орбана або урядом Італії. Конте, коли на початку свого прем’єрства говорив про перегляд санкцій, але в Європі ніхто цього не запропонував. Тут вся справа у грошах, а Росія практично нічого не може запропонувати. Навіть та витівка щодо можливого придбання Росією італійського боргу зіткнулася з економічною реальністю Росії”, - говорить експерт з Росії, журналістка “Ла Стампи” Анна Зафесова:
Таким чином, Росія дійсно хотіла б “купити” всіх європейських радикалів. А гроші для цього Кремль візьме у тої ж Європи, яка заплатить Москві за її нафту та газ.