Що скаже ревізор?

Поки Союз європейських футбольних асоціацій зберігає дипломатичну виваженість, не віддаючи переваги нікому із чотирьох вказаних у спільній заявці українських міст, а також двох резервних. Дотримуючись субординації, Федерація футболу України підтримує спокій та нейтралітет і вочевидь робить правильно, бо схилитися уже тепер до певного міста буде кроком, прирівнюваним до започаткування істерії. Тому те, що ФФУ не поводиться так, як будь-яка політична повія у цій країні, робить їй гарну репутацію. Інша справа – мимоволі кидати компліменти, до того ж заслужені: Харків за останній час назбирав таких купу. Ще б пак, власник «Металіста» Ярославський розігнав темпи реконструкції стадіону до швидкості боліда «Формули 1»! У пункті відповідності футбольним євростандартам арена на сьогодні є визначальним фактором, про все інше можна намалювати класні плани і пообіцяти, що за два роки тут виросте «город-сад» – у це все ще вірить влада на місцях.

Впевнена позиція Харкова нарешті розбудила Львів: у місті, де ніяк не могли знайти генпідрядника, нарешті заклали капсулу у фундамент стадіону-мрії. От тільки чи не запізно? Інспектори УЄФА на чолі з генсеком Девізом Тейлором цього тижня подивилися п’ять міст, крім Донецька (який бачили раніше), і поїхали до Польщі. А українці тепер чекають оприлюднення думки європейських футбольних чиновників.

Насправді, українсько-польська перемога у тендері на проведення чемпіонату Європи – річ для нашого суспільства дуже важлива ще й тому, що показує нам реальне обличчя нинішніх державних «псевдоповодирів». Це на політичних телешоу вони з піною біля рота «женуть» на ворогів з іншого табору, в одному місці маючи об‘єднання заради якихось ефемерних для них загальнодержавних інтересів. Так от у шоу така «полова» проходить, а коли йдеться про приїзд інспекторів з УЄФА, то ефект ревізора спрацьовує на нашому хуторі «один до одного» у порівнянні з подіями, описаними Гоголем у його безсмертному творі. Судіть самі, ось лише двійко цитат: «Якщо ми не покажемо комісії цих грошей (610 млн. грн на реконструкцію стадіону – «Лівий берег») , якщо вони не будуть в нас записані, про Євро можна буде забути», – це мер Львова Андрій Садовий. А наступний перл взагалі вбиває наповал і належить він одеському губернатору Миколі Сердюку, який своїм чиновникам перед візитом інспекторів УЄФА дав чітку установку : «Зробили на копійку – покажіть на рубль».

Ви все ще думаєте, що свідомість наших керівників змінюється? Все як у старі-добрі часи: головне – показати видимість роботи. А де брати ті необхідні кошти, котрі є лише у проекті бюджету, то – справа десята. Важливіше, на думку босів, показати «на рубль».

Причому «поводирі» настільки звикли до того, що за такі слова їх ніхто не б‘є по шапці, що наївно розраховують: цих слів за кордоном ніхто не почує… Хіба не лакмусовий папірець? У вік розвинутого Інтернету ці хлопці все ще думають, що про замилювання очей можна спокійно говорити на сесіях міських рад.

Щоб ви не сумнівалися, такі ж копійки і рублі вони малюють у інших, «не футбольних» проектах, просто кричущість непрофесіоналізму не так помітна, як у підготовці до Євро! За три місяці буде два роки, як Україна і Польща сенсаційно перемогли у тендері, однак звички все робити в останній момент так швидко не позбудешся: ми здатні працювати лише тоді, коли до нас приїжджає «високий європейський гість». От завітав минулого літа стурбований Платіні, погрожував, що можуть право забрати – заметушилися, дні до засідання виконкому у Бордо рахували. Тепер от Тейлора чекали, теж готувалися, культурну програму складали. А взагалі живуть всі зараз одним – місяцем травнем, коли УЄФА вирішить, які ж міста таки прийматимуть Євро. Ми все ще не навчилися стратегічно планувати і виконувати цю стратегію повністю – живемо від дати до дати. І у цьому наша відмінність від європейців.

У тому, що виникла дискусія між Львовом і Харковом, винний, без сумніву, Львів. Пробуксовка була аж надто тривалою, а віра в ексклюзивне розташування міста Лева аж надто сильною. Географічне положення Львова і нині є його найсильнішим аргументом. На противагу цьому Харків уже багато що зробив, починаючи з фундаменту нового терміналу в аеропорту, – а сам стадіон змінюється щодня.

Буде неймовірно прикро, якщо чемпіонат Європи не завітає на багату культурно і духовно Західну Україну – тому мені й не подобається дискусія про те, хто більше заслуговує на Євро – Львів чи Харків. Хочеться вірити у мудрість європейських футбольних чиновників і у здатність Григорія Суркіса переконати людей з УЄФА, що пиріг треба поділити між усіма – по заслужених шматках.