Більше двохсот різних симптомів постковідного синдрому зафіксували британські вчені, проаналізувавши дані опитування, яке проводилося серед близько чотирьох тисяч людей, що хворіли на ковід. Результати дослідження були опубліковані у медичному журналі EClinical Medicine, який видає The Lancet. Вчені опитали учасників дослідження, чи спостерігали вони у себе різні як фізичні проблеми, наприклад, задишку, тривалий кашель, свербіж, діарею, так і психічні, зокрема, депресію, апатію, когнітивні проблеми тощо. Зазвичай, люди фіксували у себе більше ніж один симптом. Крім того, дослідники відзначали, що деякі симптоми, наприклад, надмірна втома після фізичної та розумової активності, тільки посилювалися з плином часу.
Також у липні огляд постковідних наслідків опублікували канадські науковці. Важливо розуміти, що це саме оцінка і систематизація наявних досліджень, які були опубліковані між жовтнем 2020 та січнем 2021 року на важливих медичних платформах. Після проведеної роботи, дослідники умовно поділили постковідні симптоми на дві групи: короткотермінові (проходять за 4-12 тижнів) та довготермінові (тривають довше 12 тижнів). Вони також виявили, що бодай одну короткотермінову проблему проблему зі здоров’ям повідомляло 83% осіб, в той час як про довгострокові наслідки — 56%.
Дані про постковід, які зібрали британські та канадські вчені, збігаються як з клінічними спостереженнями лікарів, так і наприклад з переліком симптомів постковіду, який наводить Центр контролю та профілактики інфекційних захворювань США.
Кого ж найбільше вражає постковід? Люди, які важче хворіли на ковід, частіше скаржаться на неврологічні ускладнення, як наприклад, ломота в тілі чи головний біль. Це не означає, що пацієнти з легким перебігом коронавірусу убезпечені від наслідків хвороби — симптоми постковіду є і серед них, але ризики менші.
Є ще одне цікаве спостереження — жінки до 50 років частіше скаржаться на психічні проблеми, пов’язані з постковідом, ніж чоловіки. Є клінічні спостереження, у яких йдеться, що на чотирьох жінок з постковідом припадає один чоловік. Водночас чоловіки мають важчий перебіг самої хвороби. Може бути багато причин, чому так відбувається. Можливо, жінки загалом частіше і раніше звертаються за меддопомогою, ніж чоловіки. Однак є ймовірність, що оскільки жінки і чоловіки мають різні компенсаторні механізми, імунна відповідь на коронавірус також може бути різною.
Є цілком типові наслідки коронавірусу. Наприклад, задишка і кашель можуть спостерігатися до двох місяців після одужання. Це загалом часті наслідки для багатьох вірусних пневмоній. Часто пацієнти, у яких був важкий перебіг хвороби, потребують тривалої кисневої підтримки через легеневий фіброз. В залежності від ураження легень, а також факторів ризику, зокрема, віку, наявності шкідливих звичок, зокрема куріння, тривалості перебування на апараті ШВЛ під час лікування ковіду, фіброз по-різному впливає на якість життя пацієнтів. Наразі дослідникам бракує даних лонгітюдних спостережень аби робити чіткі висновки про терміни відновлення легень після ковіду. У клінічних спостереженнях з невеликою вибіркою йдеться все ж про те, що з часом легені поступово відновлюються. Також деякі висновки можна зробити з попередніх пандемій. Наприклад, є дослідження про те, що у більш ніж половини з 24 пацієнтів, які хворіли на SARS-CoV-1, на КТ були виявлені ознаки фіброзу через 5 тижнів після хвороби. Але після 15 років спостереження аномалії були виявлені лише у 5% пацієнтів. Водночас 64,7% з 36 пацієнтів, які хворіли на МERS і за якими також спостерігали науковці, повністю одужали вже через 4 тижні після початку дослідження.
Також такий поширений симптом як втрата нюху може тривати від кількох днів до кількох місяців. При чому поки що доказових ефективних методів відновлення нюху немає. Є лише тільки певні процедури і ліки, які можуть покращити загальне самопочуття, але щодо їх застосування варто консультуватися з лікарями.
Також у квітні 2021 року видання Nature опублікувало ще одне важливе дослідження, яке стосується людей, що легко або безсимптомно перехворіли вдома. Дослідники виявили, що пацієнти, які перехворіли на ковід, мають вищі шанси бути госпіталізованими або померти протягом півроку після хвороби. Висновки не є цілком репрезентативними для всіх людей, оскільки науковці використовували систему охорони здоров’я Департаменту у справах ветеранів США, яка на 88% складається з даних про стан чоловіків, медіанний вік яких 61 рік. Однак принаймні в цій когорті можна говорити про те, що постковід може наздогнати пацієнтів з діабетом, захворюваннями нирок та проблемами серця. Ці люди мають на 60% вищий ризик повторної госпіталізації та смерті, ніж люди з такими ж хворобами, які не були інфіковані коронавірусом.
Зв’язок деяких симптомів з ковідом все ще продовжують досліджувати. Наприклад, багато людей скаржаться на безсоння, підвищену тривожність та депресію навіть після семи місяців від моменту одужання. Відомо, що коронавірус вражає нервову систему людини і, відповідно, це може бути фізіологічною причиною таких порушень. Проте доступні наукові дослідження поки що мають замалу вибірку респондентів і зосереджені радше на виявленні проблеми, ніж пошуку її причин. А причини можуть бути комплексні, зокрема, як безпосередній вплив коронавірусу, так і наслідки тривалого перебування в ізоляції, загальний стрес від госпіталізації, погіршення якості життя у зв’язку з карантином тощо.
На жаль, схоже на те, що люди, які хворіли на ковід (навіть у легкій формі і навіть безсимптомно) все ж мають когнітивні порушення. Симптом, що описується як «туман в голові», відмічали і учасники британського опитування, про яке LB.ua згадував вище. А нещодавно це підтвердили і вчені, які проводили оцінку інтелекту більш ніж 80 тисяч людей, що перехворіли на ковід. Хороша новина полягає в тому, що дослідники перевіряли різницю інтелектуальних показників за допомогою формального тестування та математичного моделювання рівня інтелекту учасників до хвороби. Це означає, що поки достеменно невідомо, як саме когнітивні порушення, виявлені під час тестувань, впливають на якість життя учасників дослідження. Ще одна хороша новина — поки невідомо, чи дійсно процес невідворотній.
Що це все означає і що можна з цим зробити? Вчені лише підбираються до ґрунтовного вивчення і пошуку причин виникнення різних симптомів постковіду. Простіше кажучи, те, чи дійсно ковід спричиняє додаткову втому, а не загальний стрес від наслідків пандемії, потребує додаткового вивчення. Так само слід з’ясувати, чи дійсно депресивні стани більше через ковід, а не через кращу загальну обізнаність про психічне здоров’я. Водночас, пацієнти звертаються за медичною допомогою до лікарів вже. Саме тому після публікації дослідження у Великобританії розпочалася широка дискусія стосовно введення нових скринінгових програм. Масові скринінги мають допомогти краще визначити проблеми, з якими стикаються пацієнти, що хворіли на COVID-19, а також з’ясувати причини постковідного стану. Відповідно, допомогти людству впоратися з новим постковідним світом.
