Звільнені з “ДНР”
1. Алакоз Олександр – 1991 року народження.
Цивільний, інформації немає.
2. Гриненко Микола – 1998 року народження.
Військовий. 21-річний розвідник 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ. Зник на Донбасі 23 січня 2019 року, потрапив у полон бойовиків так званої “ДНР”. Хлопець народився в м. Новий Буг у Миколаївській області у червні 1998-го. На відео, яке оприлюднила “Народна міліція “ДНР” 1 лютого 2019-го він говорить, що нібито пішов у армію, бо не хотів брати в батьків грошей та рік відслужив по контракту. Прес-служба 79-а бригада одразу зазначила, що на Гриненка здійснювався психологічний тиск: “Микола Гриненко - військовослужбовець нашої військової частини. Ми відзначаємо, що все, що сказане Миколою Гриненком на камеру окупантів, є підготовленим, сфабрикованим і зрежисованим кремлівською пропагандою відео у “Донецьких підвалах", - повідомили на своїй сторінці в Facebook.
3. Ілюхін Микола Вікторович, 1959 року народження.
Цивільний, інформації немає.
4. Карась Володимир Володимирович, 1968 року року народження.
Правоохоронець. У листопаді 2017-го “Верховний суд “ДНР” засудив Володимира до 10-ти років позбавлення волі. Засудженому були пред’явлені звинувачення в тортурах та катуваннях учасників “ополчення” – стаття 122 ККУ (Умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості) і ч. 2 так званого Кримінального кодексу “ДНР” (катування).
У той же час, інформація про людину з ідентичними даними – іменем та датою народження (29.06.1968) міститься на сайті “Миротворець", як "член терористичної організації "МВД ДНР".
5. Костєв Євген Ігорович, 1980 року народження.
Цивільний, інформації немає.
6. Помеляйко Олександр Володимирович, 1986 року народження.
Цивільний, інформації немає.
7. Садовський Олександр Петрович, 1976 року народження.
Цивільний, інформації немає.
8. Сірик Вадим, 1981 року народження.
Цивільний, інформації немає.
9. Шайдов Віктор Анатолійович, 1970 року народження.
Військовий. 48-річний прапорщик прапорщик. Родом з Кривого Рогу, потрапив у полон 22 травня 2019 року неподалік пропускного пункту “Новотроїцьке”. Був одним із 8-ми військових, які потрапили тоді в полон бойовиків “ДНР”. У рамках грудневого обміну двох його побратимів було звільнено: Пундора Бориса та Геймура Олександра. Ще один військовослужбовець, який потрапив у полон разом з Віктором Шайдовим - Максим Горіянов, був звільнений влітку 2019-го.
Про звільнення Шайдова зазначила Омбудсман Людмила Денісова на своїй сторінці в Facebook: “З тимчасово окупованої території Донецької області буде повернуто 9 громадян України. Зокрема, серед них – Віктор Шайдов. Він військовослужбовець ЗСУ. Потрапив у полон та незаконно утримувався на тимчасово окупованій території Донецької області з 2019 року. Його родичі зверталися до мене з проханням про його звільнення. Мною було передано відповідне звернення до Центру звільнення заручників при СБУ, після чого відразу розпочалася робота з його повернення”.
Звільнені з “ЛНР”
1. Желдак Віталій Олександрович, 1985 року народження.
Цивільний. 34-річний мешканець Первомайська, був затриманий бойовиками “ЛНР” за те, що мав при собі таблетки замісної терапії, у травні 2017-го. За словами так званої “МГБ ЛНР”, чоловік співпрацював з СБУ, позивний “Стахановець”. На опублікованому відео чоловік розповідає, що співробітники СБУ його “підсадили на тяжкі наркотики, а потім запропонували участь в замісній терапії, яка проходила в Лисичанську”. В обмін на можливість перетинати так звану лінію розмежування чоловік ніби-то повинен був надсилати фото техніки в “ЛНР”. Утримувався в Слов'яносербській колонії №60.
Зазначимо, що зазвичай зйомки відео здійснюються під тиском та є фейковими.
2. Можаєв Валентин Валентинович, 1978 року народження.
Цивільний. Житель Дубенівського району Рівненської області, був затриманий бойовиками “ЛНР” у листопаді 2016-го. Чоловік нібито співпрацював з СБУ, позивний “Архип”.
Раніше про Валентина Можаєва говорив звільнений з полону “ЛНР” в рамках грудневого обміну Денис Секацький: “Залишився Можаєв Валентин, він там з 2016 року, ми практично в один час з ним потрапили. Його з двох обмінів викреслюють, не віддають”.
3. Миронич Сергій Володимирович , 1963 року народження.
Цивільний. Уродженець Луганська, потрапив у полон бойовиків “ЛНР” в травні 2016-го. Чоловіка звинуватили в плані підірвати нафтобазу в Луганську та засудили до 20-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Бойовики називають Миронича “київським диверсантом” та визнали його винним у “державній зраді, незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні вибухових речовин, спрямованому на руйнування або пошкодження підприємств і об'єктів життєзабезпечення населення з метою підриву економічної безпеки та обороноздатності ЛНР”.
4. Полозов Микола Миколайович, 1987 року народження.
Цивільний. Мешканець міста Стаханів (з 2016-го року назву змінено на Кадіївка, однак поки це окупована територія України). У липні 2019-го “Верховний суд “ЛНР” засудив Миколу Полозова до 12-ти років позбавлення волі за “державну зраду” – чоловік співпрацював з СБУ та “обманом вивіз в Україну “товариша народного ополчення” Василя Крята, за що отримав від СБУ 4 700 гривень”.
5. Попова Алевтина Анатоліївна, 1976 року народження.
Цивільна. У березні 2020 року “Верховний суд ЛНР” засудив Алевтину Попову до 12-ти років позбавлення волі за “державну зраду”. Її звинувачували в співпраці з СБУ, вона нібито збирала інформацію про “керівництво та військових ЛНР”. Також Алевтина Попова нібито “підбирала” бойовиків на вербування або участі в програмі СБУ “На тебе чекають вдома”.
6. Русинов Сергій Володимирович, 1996 року року народження.
Цивільний. 23-річний студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Хлопця затримали в травні 2018-го та засудили до 6-ти років позбавлення волі за коментарі та лайки в соцмережі Вконтакте, відомий своєю фразою "Люблю маму, хардкор та Україну". Сергій Русинов “відбував покарання” у Слов’яносербській виправній колонії №60 (селі Лозовське Луганської області).
7 і 8. Сливка Іван та Олександр – 1980 та 1978 року народження.
Цивільні. Жителі м. Ровеньки Луганської області. Брати були затримані бойовиками “ЛНР” у вересні 2017-го за підозру в “здійсненні терактів” у липні 2017 року в Луганську на площі героїв Великої вітчизняної війни (в результаті вибухів одна людина загинула, п’ятеро постраждали).
Інформації про засудження чоловіків немає.
9. Табачний Олександр Євгенійович, 1960 року народження.
Цивільний, інформації немає.
10. Штиль Олександр Павлович, 1963 року народження.
Цивільний, інформації немає.
11. Яковенко Олександр Олександрович, 1981 року народження.
Житель Свердловська (окупована частина Луганської області). У серпні 2019-го був засуджений до 12-ти років позбавлення волі за “державну зраду”. Яковенко нібито співпрацював з СБУ, мав позивний “Однокласник” – займався “конспіративною доставкою різних предметів, замаскованих під побутові прилади. Надалі здійснював добірку тайників, які призначалися для диверсійно-розвідувальних груп, що діяли на території ЛНР”.