Що відбулося?
Ель-Пасо, Техас. Вранці 3 серпня 21-річний Патрік Вуд Крузіус з гвинтівкою у руках зайшов до магазину Волмарт і відкрив вогонь. Перед цим він уже зробив кілька пострілів на парковці біля супермаркету. За 27 хвилин до цього Крузіус опублікував на одному з сайтів свій маніфест “Незручна правда”, у якому критикував суворий обіг зброї в Європі, підтримував масове вбивство мусульман у Крайстчерчі у Новій Зеландії та поширював расистські вислови стосовно латино-американців Техасу. Крузіуса затримала поліція того ж дня, незабаром після стрілянини. Йому висунули звинувачення у вбивстві. Через стрілянину у той день загинуло 22 людей, 24 поранено.
Дейтон, Огайо. Рано вранці 4 серпня 24-річний Конор Стівен Беттс підійшов до бару "Ned Peppers Bar" у центрі міста і почав стріляти в людей, які стояли поряд. Поліція прибула на місце події на стільки швидко, наскільки це взагалі було можливо. Беттса застрелили правоохоронці на місці злочину. За кілька годин до цього він у соцмережах позитивно висловлювався щодо масового вбивства в Ель-Пасо. Внаслідок стрілянини 10 людей, серед яких і рідна сестра вбивці, 27 людей поранено.
Чикаго, Іллінойс. Рано вранці того ж дня невідомий чоловік у чорному Камаро під'їхав до дитячого майданчику у Дуглас-Парку і відкрив вогонь. Семеро поранених, ніхто не загинув. Через кілька годин у мікрорайоні Лоундейл відбулася ще одна стрілянина. Очевидці стверджували, що стріляло одразу кілька осіб. Загинула одна людина, семеро поранених.
Після цих чотирьох випадків масові стрілянини відбулися ще у 13 американських містах, станом на 16 серпня. Чому важливо зазначити дату? Тому що, якщо поглянути на календар масових стрілянин у 2019 році, то складно буде знайти день, в який у якомусь американському місті не стріляли у людей (поки авторка писала цей матеріал, масова стрілянина сталася біля університету Алабами — двоє загиблих, троє поранених).
Яка була реакція?
США - одна з небагатьох країн, де право на володіння зброєю декларується у Конституції — Друга поправка гарантує таке право для особистого користування. На 100 людей у США припадає 90 одиниць зброї, це найвищий у світі показник серед країн, де такі дані доступні. У той же час у Швейцарії, де досить просто отримати дозвіл на носіння зброї, на 100 людей припадає 46 одиниць зброї.
Правозахисники, деякі політики та громадські діячі неодноразово зверталися до уряду США, аби обмежити доступ до зброї у Сполучених Штатах. Можливість легко купити пістолет або гвинтівку значною мірою впливає на поширеність феномену масових стрілянин. Проти таких заходів виступає Національна асоціація власників вогнепальної зброї. Представники саме цієї організації закликали надати зброю вчителям після випадків масових стрілянин в американських школах. Цю ідею якийсь час підтримував президент США Дональд Трамп. Але дослідники політичних рухів та громадські активісти різко критикували таку ініціативу.
Трамп дав знати про себе лише за добу після випадків в Ель-Пасо та Дейтоні. Він виступив із телезверненням: "Уся нація має засудити расизм, нетерпимість та білий супремасизм". Однак трохи пізніше у своєму Твітері він традиційно звинуватив у всьому "фейкові ЗМІ" і, що неочікувано, "жорстокі відеоігри". У відповідь геймери запустили гештег #VideogamesAreNotToBlame ("ІгриНеВинні"), за яким можна знайти безліч історій людей та досліджень, що доводять — відеоігри мають зовсім мінімальний зв'язок з агресивністю людей.
Пізніше Трамп написав у Твітері, що зброя не має потрапляти до рук психічно хворих, а Національна асоціація власників вогнепальної зброї повинна ретельніше слідкувати за тим, кому видає дозволи: “Зброя не має потрапляти до рук божевільних людей. Я найбільший захисник Другої поправки до Конституції США, але ми мусимо працювати разом заради блага та безпеки країни”.
Через кілька днів після стрілянини Дональд та Меланія Трамп відвідали Дейтон, де президент у міській лікарні поспілкувався з родичам жертв стрілянини. Однак біля лікарні на нього чекали місцеві мешканці з плакатами, у яких закликали "сказати ні тероризму" та "вдіяти щось". Вони також звинувачували Трампа у тому, що він своїми заявами лише підбурює такі випадки. Таку думку підтримували і деякі локальні політики. Трамп це спростовував і наголосив, що стрілець з Огайо був "фанатом антифашистів, прихильником Берні Сандерса та Елізабет Воррен (демократів - ред.), тому до Трампа це не має стосунку".
Лише незадовго до вбивств у Ель-Пасо та Дейтоні ФБР заявляло, що кількість злочинів, які пов'язані з "внутрішніми екстремістами" зростає, а більшість таких злочинців супремасисти — адепти переваги білої раси над іншими. Усе це отримало значний розголос у ЗМІ. Саме на проблемі внутрішнього тероризму акцентують увагу журналісти Time у номері, присвяченому масовим убивствам, та в тексті "Нас їдять зсередини: чому Америка програє битву проти білого націоналістичного тероризму". За даними правозахисної організації ADL, у 2018 році праві екстремісти були причетні щонайменше до 50 вбивств у США, приблизно три чверті з яких пов'язані з білими супремасистами. Говорячи з різними експертами з політології, нацизму та інших суміжних галузей, журналісти акцентують увагу на тому, що поки правохоронці боролися з "джихадистами", внутрішній тероризм залишився без уваги.
Стрілянину в Ель-Пасо правохоронці розслідують як внутрішній тероризм, а одним із імовірних мотивів був расизм — стрілець ніби-то виправдовував свої дії необхідністю боротьби з мігрантами. Таку ж кваліфікацію злочину отримав збройний напад на фестиваль у Ґілрої, штат Каліфорнія, який відбувся за пару тижнів до стрілянини в Ель-Пасо і внаслідок якого загинуло четверо людей. Експерти зазначають, що таким чином правоохоронці нарешті почали бачити проблему: “Не можна реально впоратися з проблемою, поки не визнаєш, що вона існує, — каже Марк Піткейвадж, старший науковий співробітник ADL. — Потрібно визнати, що внутрішній тероризм — це проблема, яку ми мусимо вирішити раз і назавжди незалежно від політичних переконань".
Що кажуть дані та до чого тут Україна?
Різні джерела по-різному трактують термін "масова стрілянина". Більшість сходяться на тому, що це кілька (три або чотири) пострілів в одному місці в один час з кількома вбитими або постраждалими, за винятком винуватців. Після пропозицій Національної асоціації власників вогнепальної зброї США дозволити вчителям мати на робочому місці пістолети, почастішали дискусії про те, а чи дійсно зброя допоможе захистити себе.
Відповідь на це питання спробував дати журналіст Vox Герман Лопес. Він зібрав графіки та чарти, на яких видно, як рівень насильства у США співвідноситься з рівнем насильства в інших країнах і як на це впливає вільне володіння зброєю. Графіки були створені на основі різних досліджень та відкритих даних. Наприклад, за даними ООН, які зібрав Саймон Роджерс для видання The Guardian, у США скоюють вшестеро більше убивств за допомогою вогнепальної зброї, ніж у Канаді, і майже ушістнадцятеро більше, ніж у Німеччині.
За допомогою дослідження Injury Prevention та дослідження Центрів контролю та запобігання хвороб США, видання Mother Jones склало графік, на якому видно, що у тих штатах, де зареєстровано більше зброї, від неї гине більше людей. Ця кореляція є і у даних за країнами: люди частіше помирають від куль там, де є більше зброї, при чому з рівнем злочинності це не завжди співпадає. За даними Дюкського університету, США є лідером лише за кількістю вбивств, зокрема збройних, але не інших правопорушень. При цьому збройні напади рідко є наслідком ментальних хвороб. Водночас, у штатах, де діють суворіші закони контролю обігу зброї, смертей від вогнепалу значно менше.
Лише 18% опитаних українців підтримувало ініціативу легалізації купівлі вогнепальної зброї, за даними соціологічної групи "Рейтинг" 2017 року. У 2018 році Департамент превентивної діяльності Національної поліції України, у відповідь на запит "Українських новин", повідомив, що більше 663 тисяч громадян зареєстровано в Україні, як власники зброї, а всього на руках в українців більше 883 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Однак скільки зброї мають українці по факту — невідомо, а кількість випадків вилучення незаконної зброї зростає.
Законодавчо питання отримання зброї регулюється лише наказом МВС від 1998 року. Список зброї, який дозволяється мати цивільним громадянам, досить обмежений. Купувати бойові пістолети, автомати, кулемети або штурмові гвинтівки цивільні не мають права, але можуть отримати у якості нагороди від Офісу президента, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України чи Міністерства оборони. За даними, які надали МВС, СБУ та АП виданню DW, у 2014-2016 роках заохочувальною відзнакою "Вогнепальна зброя" було нагороджено 2367 осіб, однак хто ці люди і скільки серед них цивільних — невідомо. На запит видання "Українські новини" МВС повідомило також, що у 2018 році Арсен Аваков нагородив зброєю 588 осіб, з яких 199 — цивільні, але хто саме також невідомо.
Але чи допоможе зброя при самозахисті? Швидше за все, ні. Дослідження опубліковане у Американському журналі публічного здоров’я демонструє, що у штатах з більшою кількістю зброї поліцейські частіше гинуть при виконанні службових обов'язків. Крім того, там, де зброя перебуває у вільному обігу, для поліції зростає імовірність збройного нападу. Таким чином поліцейські більше очікуватимуть на загрозу та імовірніше самі будуть використовувати пістолет. Навіть у тих випадках, де це не є необхідно.