Кишкова чи синьогнійна: кому як пощастить
За два місяці літа в українських дитячих таборах отруїлося вже 125 дітей (дані Центру громадського здоров’я МОЗ). У 2018 році від отруєння в таборах літнього відпочинку постраждала 121 дитина.
9-го червня у в селі Репужинці Чернівецькій області за медичною допомогою звернулось 30 дітей із літнього табору “Буковинка” з симптомами отруєння. В інфекційне відділення було госпіталізовано 6-ро осіб, п’ятеро з яких діти; заключний діагноз – гострий гастроентероколіт, через десять пацієнтів було виписано з лікарні в задовільному стані.
– За результатами епідеміологічної розслідування та лабораторних досліджень виявлено стафілокок золотистий та бактерії групи кишкових паличок у п’яти пробах харчових продуктів і готових страв, – повідомили LB.ua в Департаменті охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації.
У Департаменті також зазначили, що в них відсутня будь-яка інформація про відкриття кримінального провадження чи виплати моральної компенсації дітям і їхнім батькам; сам дитячий табір “Буковинка” підпорядковується Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА.
– Під час оздоровчої кампанії в закладах охорони здоров’я проводять медичний огляд дітей з оформленням форми 079/о “Медична довідка на учня, який від’їжджає в оздоровчий табір” та медичний огляд працівників, – додали в Департаменті.
На вірогідність отруєнь ця перевірка, звісно, особливо не впливає.
На початку липня стало відомо, що понад понад 40 дітей з Кам'янця-Подільского, які відпочівали в таборі "Салют" у Коблево, захворіли на кишкову інфекцію. В Управлінні охорони здоров’я Миколаївської області LB.ua повідомили, що першого липня до інфекційного відділення Березанської центральної районної лікарні було госпіталізовано 16 дітей у стані середньої важкості; 3-го липня до Миколаївської обласної інфекційної лікарні поступило ще 9-ро дітей і одна вожата. Діагноз – гострий гастроентерит середньої важкості; сьогодні всі пацієнти виписані із закладів лікування. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 325 Кримінального кодексу про “Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням”, яка передбачає штраф до ста неоподатковуваних мінімумів чи арешт до шести місяців.
12 липня стало відомо, що на Одещині в селі Сергіївка отруїлись 60 дітей, які відпочивали в оздоровчо-спортивному таборі “Медик-2”; у пробах їжі було виявлено дизентерію Флекснера та синьогнійну паличку на спецодязі кухарів. У таборі відпочило на той момент 226 дітей віком від 7-ми до 14-ти років; сьогодні “Медик-2” тимчасово не працює.
Поверхневий контроль
Раніше контроль за якістю та безпечністю харчування здійснювала Санепідемслужба, але в 2016 році СЕС було СЕС було ліквідовано. Її функції розділили між Центром громадського здоров’я МОЗ та Міністерством агрополітики.
У Центрі громадського здоров’я МОЗ України пояснюють, що до їхніх обов’язків не входить перевірка якості харчування в літніх таборах. Вони працюють як дорадчий орган, який аналізує статистику, отриману від лабораторних центрів кожної області та інформує суспільство та органи державної влади. В Центрі не знають, як уникнути отруєнь, і дають лише загальні поради батькам, як підготувати дитину до відпочинку в оздоровчому закладі.
Перевірку таборів на готовність приймати дітей здійснює Держпродспоживслужба при Мінагрополітики, проте відповідальними за безпечність перебування в таборі, в тому числі і за безпечне харчування дітей, все ж є керівники закладів, оскільки це передбачено Законом України “Про оздоровлення та відпочинок дітей”, Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженим спільним наказом МОЗ та МОН, та чинними в Україні Державними санітарними правилами і нормами “Влаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів”.
В Держпродспоживслужбі розповідають, що роблять перевірку всіх таборів щороку перед початком сезону – орієнтовно в травні. Це стосується як державних таборів, так і приватних. Також не частіше, ніж раз на два роки, Служба проводить планову контрольну перевірку. Кількість позапланових поїздок з перевіркою таборів може бути необмеженою, якщо батьки фіксуватимуть проблеми та надсилатимуть скарги до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів.
Якщо заклад відповідає вимогам законодавства, у тому числі санітарним, комісія підписує акт приймання дитячого оздоровчого табору. Якщо ні – такі заклади не мають права функціонувати: “Тому раджу батькам, які направляють своїх дітей на відпочинок та оздоровлення, звертати особливу увагу на наявність такого документа”, – говорить в коментарі LB.ua начальник Відділу організації санітарно-епідеміологічних розслідувань Олексій Даниленко.
Втім, як з’ясувалося, всі табори, в яких цього року сталися масові отруєння, успішно пройшли перевірку Держпродспоживслужби. Тож навряд на неї можна повністю покластися.
“Вже після перевірки можуть привезти зіпсовану продукцію або приїхати діти, які мають приховану інфекцію”, – пояснюють в службі.
– Попри те, що в Кримінальному кодексі є статті, які передбачають відповідальність керівників закладів за постачання неякісної продукції, в реальності панує безкарність, – говорить президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” Олег Тітамир. – На мою думку, повинно бути максимально спрощено законодавство в цьому напрямку, треба прибрати купу контролю, бо він не працює, та ввести великі штрафи, які підуть на компенсацію за лікування потерпілих; тільки неминучість жорсткої відповідальності переможе жадібність і безвідповідальність, але не відразу.
Зазначимо, що в Україні з 1 листопада буде запроваджений та відкритий для громадськості реєстр дитячих оздоровчих таборів.