Ціна питання
Будуватимуть Сиваську вітрову електростанцію (ВЕС) норвезька компанія NBT та французька Total Eren. У квітні 2018 року NBT придбала українську компанію “Сивашенергопром”, яка має невелику Сиваську вітроелектростанцію потужністю 3 МВт. У вересні компанія підписала договір про будівництво уже найбільшого ветроелектропарку на Херсонщині. 23 січня 2019 року у Давосі разом з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) компанії підписали угоду про фінансування проекту. Загальний обсяг інвестицій - 380 млн євро, з них 75 млн євро кредиту надасть ЄБРР. Будівництво повинні розпочати вже за кілька тижнів.
“Вітроелектростанція “Сиваш” потужністю 250 МВт - це лише початок, оскільки ми плануємо вкласти значні суми в наші численні вітрові проекти в Україні протягом наступних двох-трьох років”, - казав генеральний директор NBT Джоар Вікен.
Автори проекту також обіцяють створити додаткові робочі місця у регіоні: на будівництво залучать 800-1000 працівників. “Команда проекту буде складатися з певної кількості досвідчених іноземних техніків та інженерів, проте за можливосі буде якомога ширше використовуватися місцева робоча сила”, - ідеться в описі проекту.
Чаплинський район Херсонської області, де зареєстрована компанія, що експлуатує проект, щорічно матиме 2,5 млн гривень додаткових надходжень до бюджету у вигляді податків.
Вітрова енергетика замість вугілля
Сиваська ВЕС буде вигідна не лише бюджету, а й природі, запевняють розробники. Автори проекти кажуть, що ВЕС генеруватимуть енергію для потреб приблизно 100 тисяч домогосподарств (913 млн кВт·год/рік). Вироблена енергетика замінить спалення приблизно 480 тисяч тонн вугілля та зменшить у повітря викиди вуглекислого газу. На думку розробників, це “створить позитивний вплив на навколишнє середовище”.
З тим, що Україні потрібні ВЕС, погоджуються всі опитані екологи.
“Україні потрібно досить швидко (протягом декількох десятиліть) замінити викопне паливо на відновлювальну енергетику для того, щоб замінити потужності теплової й атомної енергетики, яка несе набагато більшу загрозу здоров'ю людей”, - вважає заступник директора центру екологічних ініціатив “Екодія” Олексій Пасюк.
Україна ухвалила план, який передбачає збільшити споживання відновлюваної енергетики до 11% від загального енергоспоживання до 2020 року. У 2018 році альтернативні джерела виробили 9,6% (враховуючи гідроелектростанції).
“Якщо ми не пришвидшимось з відмовою від енергії викопного палива, то, згідно зі свіжим дослідженням українських науковців та фахівців “Екодії”, частина прибережної зони України також може бути затоплена. Ми підтримуємо соціально та екологічно справедливий перехід до 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року, що включає в себе як розподілену генерацію, так і потужні об’єкти ВДЕ. Проте ці об'єкти не мають бути в заповідній зоні”, - зазначає Юлія Мельник - кампейнерка з відновлюваних джерел енергії міжнародної організації 350.org.
Сиваська ВЕС, за планом, повинна збільшити обсяги нинішньгого виробництва вітроенергетики на третину.
Вітряки й птахи
Побудувати вітроелектростанцію - це, звісно, добре, але якщо правильно обрати місце.
“В Європі вже давно науковці сконцентрувалися на пошуку балансу між розвитком ВДЕ та збереженням біорізноманіття. Звісно, ніхто не ставить вітряки у заповідній зоні. Варто враховувати цінність природно-заповідних зон, не зловживати їхнім потенціалом. Найкращий варіант, коли нові об'єкти ВДЕ встановлюють там, де їхня діяльність буде розвивати територію, інфраструктуру і робочі місця - тобто буде вигідною як економічно, так і соціально”, - вважає Мельник.
Місце обрали саме на Сиваші, бо на озері потужні потоки повітря, які необхідні для роботи вітрогенераторів. Саме узбережжя Азовського моря, а також Чорного та частина Карпат мають найбільший вітровий потенціал.
Однак Сиваська ВЕС може нашкодити природі озера, вважає керівниця природоохоронного відділу Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко. На думку орнітологині, найбільша проблема - те, що вітряки будуть розташовані на міграційному шляху птахів. Набагато безпечніше було б встановити вітряки на відкритих просторах Херсонської області, хоча б у 30 км від водойм, додає вона.
“Моя думка - це жах. Сиваш - надзвичайно цінний об'єкт навіть не національних, а європейських масштабів, тому що це місце величезного скупчення птахів протягом усього року - і у період гніздування, це зона міжнародного Азово-Чорноморського міграційного коридору, це місце холодної зимівлі птахів. Допустити будівництво там - це значить знищити перспективу існування Сиваша як цінного водно-болотного угіддя, перспектива руйнування Рамсарського угіддя (Рамсарська конвенція охороняє водно-болотні угіддя - LB.ua), руйнування території, важливої для збереження біорізноманіття й існування птахів, знищення об'єктів Смарагдової мережі (території особливого природоохоронного значення - LB.ua). Там недопустимо впровадження жодних техногенних об'єктів”, - вважає Яремченко.
Міграційним коридором летять щороку десятки тисяч птахів, розповідає орнітологиня. Через те, що у регіоні багато днів з густим туманом, птахи можуть розбиватся об вітряки. На Сиваші також зимують гуси. “Теж дуже висока ймовірність, що зимівля цих птахів буде зруйновано”, - додає Яремченко.
У науковиці є зауваження щодо того, як робилася оцінка впливу на довкілля, заснована на літературних даних та одному місяці дослідження. На думку орнітологині, висновки щодо проекту можна робити лиш після річного моніторингу, дослідивши осінню й весінню міграції, зимівлю та гніздування птахів.
Негативний вплив незначний?
Компанія “Сивашенергопром” натомість пояснює, що дослідження все ще тривають. Наразі завершене вивчення весняної та осінньої міграції, гніздування, а зимовий період дослідять до весни 2019 року. Враховуючи попередні висновки, проект уже відкорегували: видалили дві турбіни для того, щоб птахи могли безперешкодно переміщуватися. Ще п'ять вітряків перемістять далі від очеретів, які використовують птахи. Аби птахи не зіштовхувалися з лопатями турбін, вітряки будуть вимикатися у разі наближення зграй.
Керівниця проекту “Сиваська ВЕС” з питань охорони навколишнього природного середовища Оксана Ракович визнає, що негативний вплив можливий, він перш за все пов'язаний з будівництвом - потенційне забруднення води чи територій, турбування тварин через шум, освітлення і рух техніки й людей. ВЕС також може серйозно зашкодити кажанам, однак, стверджує екологиня, на території проекту вони не дуже активні.
Будівельникам розробили рекомендації: обмежити швидкість руху техніки на будмайданчиках, заборонили полювання, розведення вогню та зобов'язали контролювати рівень забруднення.
“Якщо пропоновані заходи зі зменшення впливів будуть реалізовані успішно й у повній мірі, загальний негативний вплив проекту на види і біотопи становитиме від низького до невідчутного в довгостроковій перспективі”, - вважає Ракович.
У компанії також не бачать жодної загрози природохоронній території Сиваша, а це центральна та східна частина озера.
“Ділянка проекту межує з прибережними районами західного Сивашу, який сам по собі є сильно забрудненим і не входить до частин озера Сиваш, визначених як природоохоронні”, - ідеться в оцінці впливу на довкілля, підготованій Оксаною Ракович.
Під час громадських слухань фермери у селі Першокостянтинівка скаржилися, що випасають худобу на землях, запланованих під проект. На слуханнях директор “Сивашенергопром” Андрій Немеченко запевнив, що обмеження будуть, можливо, лише на етапі будівництва, однак жодних заборон після встановлення вітряків не буде.
Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної адміністрації погодився з цими аргументами та дозволив будівництво ВЕС, надавши рекомендації для зменшення негативного впливу на довкілля.
Однак з такою ОВД не погоджується Українське товариство охорони птахів.
Орнітологи пишуть своє експертне заключення та будуть звертатися до міжнародних організацій. Тепер скасувати ОВД вже можна хіба що в суді.
“Вітроенергетика важлива. Але вітряки потрібно розміщувати не будь-де, де великі потоки повітря, а брати до уваги цінність території, і там, де така цінність велика, відступати за межі цієї території, віддалятися вглиб материка, де не буде нанесено шкоди ані природі, ані людям, і буде тільки користь”, - закликає представниця Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко.