Цьогоріч через зменшення кількості випускників середніх шкіл обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів скоротили більш ніж на 3 тисячі місць. Натомість не змінилися обсяги державного замовлення на підготовку магістрів, докторів філософії та докторів наук. Директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров у коментарі LB.ua сказав, що скорочення має швидше технічний, аніж реальний характер. “8,5% (з 10% загальних) пов’язані з тим, — каже Шаров, — що взимку 142 державні коледжі (майбутні “молодші спеціалісти” — LB.ua) було переведено з державного фінансування на регіональне. Тому можемо говорити, що відбулось, радше, формальне скорочення для бакалаврів — 4%, яке пов’язане з демографічним спадом вступників”.
На практиці скорочення держзамовлення для бакалаврату є істотним, якщо зважати на кількість охочих здобувати вищу освіту, адже це не обов’язково лище цьогорічні випускники. Для молодших спеціалістів скорочення дійсно є технічним, оскільки воно має бути компенсовано регіональним замовленням. Щоправда, це “має бути” ще треба забезпечити, адже не всі обласні ради готові виділяти кошти для коледжів і технікумів. Наприклад, торік радник мера Кличка Дмитро Білоцерковець повідомив, що 29 державних вищих навчальних закладів I-II ступеня Києва можуть бути закриті через те, що в проекті держбюджету не передбачено їхнього фінансування. Столиця — єдиний регіон, для якого Кабмін тоді не виділив матеріальної дотації, а це 271 млн. гривень. Врешті, ситуацію було вирішено й державне фінансування ПТУ залишилось за обласними бюджетами та КМДА, які повинні б моніторити ринок праці й готувати кадрів відповідно до місцевих запитів.
Найбільше місць державного замовлення отримали такі напрямки: середня освіта (вчителі), медицина, комп’ютерні науки, правознавство, електроенергетика (-техніка і -механіка), будівництво та цивільна інженерія, філологія, галузеве машинобудування, комп’ютерна інженерія та правоохоронна діяльність. У бюджеті на одного студента-бакалавра виділено майже 30 тисяч гривень.
Директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний пояснює, що насправді державне замовлення завелике для тієї кількості грошей, яку затверджують у Верховній Раді. Уряд щороку формує кількість бюджетних місць, на яку в держбюджеті немає коштів, тому кожне бюджетне місце є недофінансованим. Через це в університетах не вистачає грошей навіть на базові речі: комунальні послуги, зарплати, одна робоча ставка ділиться між більшою кількістю працівників, а про обладнання чи міжнародні стажування для викладачів вже давним-давно ніхто не говорить.
Про брак коштів свідчить, наприклад, те, що останні декілька років університети практикують скорочення навчального процесу; зокрема, взимку проводять його дистанційно або подовжують канікули до весни. Попри те, що державний бюджет-2018 для Міністерства освіти і науки України був збільшений на 10,04 млрд гривень у порівнянні з минулорічним (в сумі 95,47 млрд грн — LB.ua), в реальності ситуація не змінилася. “Місяць самостійної роботи” цієї зими мали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Керівництво КНУ спростовує інформацію про те, що скасувало навчання через відсутність коштів на оплату тепла й електроенергії. “Ми завжди оплачуємо опалення, — погугліть довідку Київенерго за січень цього року, де вказано, що КНУ не є боржником”, — порадив проректор університету з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров.
Досвід університету Шевченка не є унікальним. Для студентів НУ “Львівська політехніка” взимку вже два роки працює окрема університетська мережа — “Віртуальне середовище”, де викладачі ведуть свій профіль, викладають лекції, завдання, додаткову літературу, а студенти, відповідно, виконують роботу онлайн. Цієї зими подібна ситуація була у вишах Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців, Дніпра, Одеси. Самі студенти таким змінам зазвичай раді, бо не потрібно сидіти в холодних аудиторіях, коли все можна зробити вдома.
“Таким чином, державне замовлення — це популізм, який б'є по якості освіти. Не виконується просте правило, — жити по тих грошах, які в нас є. Яскравий приклад, — продовжує Єгор Стадний, — Міністерство охорони здоров'я. Цього року воно виділило 4177 бюджетних місць на спеціальність “Медицина”. Проте в МОЗ добре знають, що на таку кількість місць, а також на оплату навчання тих, хто вже вчиться на старших курсах, у держбюджеті просто немає грошей. Це як вічно жити в борг, який ніхто повертати не збирається. У такій ситуації, — каже, — медичні університети поставлені в дуже незручне становище та змушені якось компенсувати ситуацію за рахунок контрактників та іноземних студентів. Але це не дуже рятує ситуацію, бо, знову ж таки, б'є по якості освіти”.
“Державне фінансування вищої освіти у розрахунку на одного студента сьогодні є значно меншим, ніж в більшості інших європейських країн, — каже головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин. — Держбюджет не має можливості суттєво збільшити фінансування, але при цьому не зменшується кількість бюджетних місць. Певне скорочення можливе, але не в рази, як пропонують окремі експерти і політики, а десь на 10–20%. Більш суттєве скорочення обмежуватиме потенціал для зростання економіки”. В довгостроковій перспективі, радить Бахрушин, основним ресурсом підвищення фінансування і якості вищої освіти є розвиток високотехнологічних галузей економіки, у короткостроковій, — треба робити акцент на залучення позабюджетних коштів.
У більшості європейських країн фінансові витрати за освіту покриває саме держава, розуміючи, що це необхідна умова її стійкого розвитку та конкурентоздатності. Тому нерідко українські абітурієнти обирають навчання за кордоном, часто — у найближчій до Європи Польщі, як можливість отримати якісну освіту та, в майбутньому, роботу. Про це - в нашому наступному тексті на LB.ua.