Медреформа. Інструкція до використання-2

1 липня вона розпочнеться - така довгоочікувана медична реформа. Це означає, що гроші нарешті почнуть “ходити” за пацієнтом. Щоправда, поки не по всій Україні, а в кількох десятках міст та районів (в тому числі у Києві). У першу хвилю реформи потрапляють 149 комунальних закладів, які виконали вимоги Національної служби здоров’я.

Кампанія з вибору лікаря, що розпочалася 1 квітня, триває. Громадяни перевершили всі сподівання МОЗу - очікувалося, що протягом перших трьох місяців підпишуть декларацію з лікарями максимум 2 мільйони українців, натомість зараз підписаних декларацій вже 9 мільйонів. Пацієнти сповнені сподівань та побоювань, що ці сподівання виявляться марними.

На що вони можуть розраховувати - у тексті LB.ua.

Фото: LB.ua

Який перелік послуг можна буде отримати “на первинці”?

На сайті МОЗ опубліковано наказ № 504, який нібито містить “чіткий перелік послуг первинної медичної допомоги”. Проте список у додатку до наказу виявився не дуже чітким. Цитуємо: “Проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів”. Як пояснив LB.ua заступник міністра Павло Ковтонюк, “це був би дуже великий перелік, оскільки йдеться буквально про всі захворювання, що не потребують екстреного втручання”.

До наказу також додається список аналізів, дійсно цілком чіткий, та перелік медичних втручань для пацієнтів з груп ризику (наприклад, лікар зобов’язаний кожні 2 роки направляти на мамографію жінок, які мають підтверджену генну мутацію BRCA-1 або BRCA-2; хворих на рак родичів; які народили першу дитину після 30-ти; курять або вживають алкоголь).

Нагадаємо, що лікар первинної ланки медичної допомоги - це або терапевт (для дорослих), або педіатр (для дітей), або сімейний лікар (може вести як дітей, так і дорослих).

Терапевт буде вести спостереження вагітності? Серйозно?

Так, проте в МОЗі запевняють, що примушувати лікарів до цього не будуть. Як і змушувати терапевтів та педіатрів перенавчатися на сімейних лікарів.

Передбачається, що “сімейні” готові вести неускладнену вагітність. Терапевти можуть відмовитися, проте в такому разі заклад має укласти договір з акушером-гінекологом, який “підхопить” вагітних пацієнток. В будь-якому разі ведення неускладненої вагітності - це послуга, яку жінка має отримати на первинній ланці.

Послуги, які не входять в перелік, будуть платними?

Ні. Хоч перелік безоплатних послуг і існує, переліку платних послуг нема. Державні та комунальні заклади в рамках чинного законодавства не мають можливості надати платні послуги. Максимум - можуть попросити пацієнта внести благодійний внесок, але слово благодіний натякає, що від цього можна відмовитись. І поки законодавство не буде змінено (можливо, це станеться ближче до 2020 року, як хотів би МОЗ, а може й ні), платних послуг не буде. Тільки в приватних медичних закладах.

Чи можна отримати медичну допомогу, якщо ти не підписав декларацію з лікарем?

Так. Наразі в Україні діють аж дві системи надання первинної медичної допомоги - нова, про яку цей текст, і стара, добре нам всім відома. Як і раніше, допомогу - огляд терапевта, направлення на аналізи, вакцинацію - можна отримати і за місцем реєстрації, не маючи підписаної декларації з лікарем. Так буде як мінімум до кінця цього року.

Також, як і раніше, дільничий педіатр буде приходити до новонароджених - у тому випадку, якщо батьки маляти не встигли обрати для нього лікаря заздалегідь (чи якщо їх сімейний лікар не погодився вести також і немовля).

Навіщо тоді потрібна декларація?

По-перше, аби ваш лікар отримав гроші за те, що надає вам послуги. По-друге, щоб надалі, коли стара система перестане діяти, у вас уже був свій перевірений лікар.

Чи беруть приватні клініки участь у реформі?

Так. Наразі цілих 12 приватних закладів в різних містах беруть участь у реформі (плюс три ФОПи). Повний список LB.ua чекає від МОЗу. У Києві підписує декларації з пацієнтами приватна клініка “Ілая” на лівому березі. У липні вона має так само, як і державні та комунальні заклади, почати отримувати гроші за кожного пацієнта. Проте наразі у цій клініці підписує декларації лише один сімейний лікар.

Приватні заклади, які беруть участь в реформі, мають безкоштовно виконувати той самий перелік послуг, що перераховані у згаданому вище наказі МОЗ. І ті самі аналізи, якщо на них дав направлення лікар.

Якщо потрібні додаткові послуги або обстеження, приватний лікар видає направлення, з яким пацієнт може звернутися як до приватного закладу, так і до державного.

Наприклад, терапевт з приватної кліники виписує пацієнту направлення до лора. Пацієнт бере направлення та йде записуватися до лора в свою поліклініку за місцем реєстрації, де отримує послугу безкоштовно. Можна спробувати також заклад не за місцем реєстрації, але, кажуть у МОЗі, на це доведеться витратити більше зусиль (тобто персонал закладу може відмовити пацієнту). Такі умови - перехідні, адже після 2020-го року почнеться реформа також другого і третього рівня медичної допомоги, коли для закладів вже не буде мати значення місце реєстрації пацієнтів.

Чи будуть лікарі приїздити на виклики додому?

Чіткої відповіді на це питання МОЗ не надає. Павло Ковтонюк каже, що така практика сама відійде в минуле, коли буде налагоджено зв’язок між лікарем і пацієнтом. Офіційне формулювання - рішення про необхідність візиту до пацієнта додому приймає лікар в кожному конкретному випадку. Проте у Києві деякі лікарі одразу при підписанні декларації з пацієнтами, які живуть далеко від медичного закладу, вимагають підписати папір про відмову від візитів лікаря додому. І хоча такий документ не має жодної юридичної сили, його можна розцінювати як чіткий сигнал пацієнту, що лікар до нього не приїде.

У випадку високої конкуренції лікарів за пацієнтів, можливо, вони б навпаки почали всіляко підкреслювати свою готовність у разі потреби відвідати хворого. Проте нестача медиків та активність населення, схоже, не дозволить конкуренції сягнути потрібного рівня.

Яка різниця для пацієнта, чи в його місті вже почалася реформа, чи ні?

Ніякої. Кампанія з вибору свого лікаря триває по всій Україні, і тільки це наразі впливає на пацієнтів.

З 1 липня 149 медичних закладів почнуть отримувати плату за кожного пацієнта, який підписав декларацію з лікарем. Решта (а це більше тисячі) житимуть, як і раніше, на субвенцію. Проте вони мають підготуватися та до кінця року все ж виконати всі вимоги Служби здоров’я і також приєднатися до реформи.

“В кінці року ми побачимо аутсайдерів, - говорить Ковтонюк. - Поки що нічого не зроблено у Сумській області, Херсонській та на Закарпатті. Підозрюю, що в кінці року вони прийдуть та проситимуть субвенцію”.

Павло Ковтонюк
Фото: Сергей Нужненко
Павло Ковтонюк

Цього місяця команда МОЗу втратила підтримку в особі екс-міністра фінансів Данилюка. Від того, наскільки прихильним новий керівник міністерства буде до медичної реформи, значною мірою залежить її майбутнє. Торік уряд ухвалив бюджетну резолюцію на 2018-2020, яка включає повне фінансування медичної реформи, проте щорічної битви за бюджет це не відміняє.

Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram