На минулому тижні Міністерство охорони здоров’я затвердило новий календар профілактичних щеплень. Втім, щепити українців все одно нічим: поліклініки не отримують вакцини, оскільки досі не проведені держзакупівлі. Про те, що змінить новий календар щеплень, і як працюють лікарі в таких умовах, LB.ua розпитував у головного позаштатного дитячого імунолога Києва, практикуючого лікаря Федора Лапія.
Федір Іванович, розкажіть, будь ласка, чим новий календар щеплень відрізняється від попереднього.
Головне досягнення – за новим календарем щеплень діти будуть вакцинуватися проти коклюшу тільки сучасною безпечною ацелюлярною (безклітинною) вакциною. Її реактогенність набагато нижча, ніж у тієї цільноклітинної вакцини, що десятиліттями використовувалися в Радянському Союзі. Також внесені уточнення щодо вакцинації дітей з порушенням календаря щеплень – як ви знаєте, зараз дуже багато батьків скаржаться на дефіцит вакцин. Вони шукають вакцини, звертаються до лікарів, питають, що відбувається, чому немає вакцин, де їх знайти.
То що відбувається, чому немає вакцин?
В поліклініках ситуація дійсно напружена з наявністю вакцин. Незважаючи на те, що деякі батьки відмовляються від щеплень, вакцин все одно не вистачає.
В різних населених пунктах і навіть в різних поліклініках по-різному вирішують цю проблему. Уже кілька років батькам пропонують альтернативу - можливість вакцинуватися за власні кошти – або в приватних клініках, або в державних. В другому випадку лікар державної поліклініки надає інформацію про вакцину, але поліклініка вакцинами не торгує і взагалі ніяких грошей за це не бере. Гроші через банк перераховуються дистриб’ютору вакцини. Це в 1,5-2 рази дешевше, ніж зробити щеплення в приватній клініці.
А що робити, коли дитині треба йти в школу або дитсадок, а вакцин для календарних щеплень немає? Дитячі заклади ж не мають права брати на навчання дітей без всіх потрібних щеплень.
Якщо вакцини немає, в дитини не закінчений графік щеплень, але вона здорова і епідеміологічна ситуація благополучна, то лікар має право видати довідку з таким формулюванням: «Дитина може відвідувати дитячий колектив одночасно з проведенням їй щеплень». З ним дитина оформлюється до дитячого садка або школи. Але я, як лікар, маю зауважити, що хоча таке твердження і використовується, воно не гарантує захисту дитині від інфекцій, проти яких проводяться щеплення.
Цікаво, а батьки, які є противниками вакцинації, зможуть скористатися моментом і віддати свою дитину в садок без щеплень? Їм стільки сил доводилося витрачати на це в попередні роки…
Ні, вони такого формулювання не отримають. Дійсно, деякі батьки вважають, що вакцина спричинить шкоду їх дитині, і відмовляються виконувати свій громадянський і батьківський обов’язок – вакцинувати дитину. Батьківський – оскільки вони не забезпечують дитині захист від дифтерії, від правця та інших хвороб, наражаючи її на ризик. Громадянський – тому що цим вони порушують законодавство і чинять за принципом: я роблю, як хочу, а інші мене не цікавлять. І в цьому випадку вступає в силу стаття закону про Захист населення від інфекційних захворювань, в якій сказано, що якщо дитина, котра не має протипоказів до вакцинації, без щеплень не може відвідувати дитячий колектив. Якщо громадянське суспільство вирішить, що вакцинація не потрібна, то Верховна Рада має прийняти закон, який дозволить відвідування дитячих закладів без щеплень. Поки що вакцинація є обов’язковою.
Питання до вас як до практикуючого лікаря, що, наскільки мені відомо, вакцинує власних дітей. Серед наших читачів багато людей, які є противниками вакцинації або ставляться до неї з недовірою. Тож питання: що потрібно робити батькам, щоб імунізація точно не зашкодила їх дитині?
В першу чергу знайти грамотного лікаря, якому ви довіряєте. Якщо лікар не може пояснити, в якому випадку вакцинація буде безпечною, я б до такого лікаря мабуть не пішов. Якщо лікар говорить, що вакцинація потрібна для того, щоб піти в садочок – навряд чи він є достатньо компетентним. Тому що вакцини придумувалися не для того, щоб дотриматися формальності при відвідуванні дитячого колективу, а для того, щоб діти не хворіли і не помирали від тих інфекцій, проти яких є вакцини.
Потрібно констатувати: сучасні вакцини є високобезпечними. Навіть якщо ввести вакцину дитині з пневмонією, наприклад, вона їй не зашкодить.
Але питання - яку вакцину вибрати? Є вакцини більш сучасні і менш сучасні. Вони відрізняються реактогенністю. Тобто на більш реактогенну вакцину частіше може виникнути реакція – підвищення температури, наприклад. До таких вакцин належить серед інших стара вакцина проти коклюшу. Для дитини з неврологічними проблемами вона небажана – краще вакцинувати сучасною протикоклюшною ацелюлярною вакцинною. Тоді імовірність виникнення температурних реакцій буде менше 5%.
Крім того, різні виробники використовують різні середовища для вирощування вакцинальних вірусів. Наприклад, деякі виробники вакцини від кору використовуючи курячий ембріон. Якщо людина має сильну алергію до яєчного білка, їй, зрозуміло, буде небезпечно щепитися такою вакциною – це може викликати набряк Квінке або анафілактичний шок. Для людей з тяжкими імунодефіцитами небезпечною може бути вакцинація живими вакцинами, тобто такими, які містять живі ослаблені мікроорганізми.
Хіба шкільна медсестра, яка проводить вакцинацію, знає, як вирощували вірус для вакцини?
Це повинен знати лікар, що консультує дитину перед вакцинацією та дає дозвіл її проведення. Крім того, майже рік тому ввели спеціальні форми для батьків, які вони мають заповнювати і підписувати перед вакцинацією їх дітей. В цих формах вказано, проти чого буде проводитися вакцинація, і яким саме препаратом.
І наостанок - наскільки нестача вакцин є небезпечною для епідеміологічної ситуації в країні? В нас почнуться всі епідемії одразу?
Як свідчить досвід розвинутих країн – Швеції, Японії, Великобританії, вже «забута» хвороба повертається, коли рівень охоплення вакцинацією знижується до 30%.
В Україні через дефіцит вакцин можна очікувати зростання захворюваності на дифтерію - ситуація і зараз досить напружена, трапляються випадки, збудник циркулює. Колеги розповідають, що в їхній практиці почали траплятися випадки генералізованого правця серед нещеплених дітей – а при ньому смертність 50%. Не так давно правець реєструвався лише серед людей пенсійного віку, які займаються городами і не охоплені вакцинацією, а не серед дітей. Це вже може бути результатом відмову від вакцинації. Також мої колеги почали відмічати зростання кількості захворювань, подібних до кору і до краснухи. Крім того, як відомо, в Україні епідемія туберкульозу. Вакцинація на 85% попереджає тяжкі форми туберкульозу серед дітей раннього віку. Якщо буде дефіцит вакцин – тяжкі форми захворювання будуть виникати частіше.