ГлавнаяПолитика

Дороги під відсотки: обласні ради беруть кредити на «велике будівництво»

Володимир Зеленський хоче запам’ятатись як президент, який будує дороги. На телеефірах і в публічних виступах він наголошує, що треба будувати дороги і що до нього їх не будували або робили це неякісно. Минулого року витрати саме на ремонт і будівництво доріг та інфраструктури склали рекордні 120 мільярдів гривень.

Голова «Укравтодору» Олександр Кубраков показує на стендах президенту Володимиру Зеленському, які дороги ремонтуються.
Фото: Офіс Президента
Голова «Укравтодору» Олександр Кубраков показує на стендах президенту Володимиру Зеленському, які дороги ремонтуються.

Але поганих доріг у нас багато, а грошей традиційно бракує. Тому дороги будуватимуть у кредит. Робитимуть це через обласні ради, які після децентралізації не мають ресурсів на інфраструктурні проєкти. Хто кредитуватиме дорожній ремонт і як обласні ради віддаватимуть борг – у матеріалі LB.ua.

Обласна влада у захваті (спойлер не у всіх регіонах)

У липні минулого року Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», ухвалений парламентом 4 червня 2020 року, який дозволив обласним радам брати кредити на ремонт доріг. Це в першу чергу місцеві дороги «О-шки» (обласні автомобільні шляхи) і «Т-шки» (територіальні автомобільні шляхи), які перебувають на балансі облдержадміністрацій. Їхня протяжність у 2,5 рази більша, ніж доріг державного значення.

Відремонтована ділянка дороги місцевого значення Новоуспенівка-Братолюбівка в Запорізькій області
Фото: Завжди Новини
Відремонтована ділянка дороги місцевого значення Новоуспенівка-Братолюбівка в Запорізькій області

«Ми позитивно ставимося до того, що можна взяти кредит. У нас дуже малий бюджет розвитку (гроші на відновлення інфраструктури, – LB.ua). Основою надходжень є ПДФО (податок з доходу фізичних осіб, – LB.ua), а через COVID їхня кількість зменшилась. А так ми зможемо відремонтувати швидше п’ять доріг у нашій області, а заплатити за них потім. Яка різниця, коли віддати гроші, людям дорога потрібна зараз», – каже LB.ua голова Одеської обласної ради Григорій Діденко. 

Чимало голів обласних рад і облдержадміністрацій у захваті від ідеї кредиту. Після реформи децентралізації обласні депутати та чиновники не можуть похизуватися ремонтом шкіл, дитячих садочків, доріг і спортивних залів (лише за рахунок співфінансування, – LB.ua), як це роблять голови нових громад. У них на це не так багато коштів.

Перший такий кредит на 515 мільйонів гривень узяла Полтавська обласна рада на ремонт дороги Чорнухи - Лубни. Минулого року відремонтували 60% цієї дороги, завершити планують до кінця 2021-го.

Ремонт дороги Чорнухи-Лубни
Фото: Агенція місцевих доріг Полтавської області
Ремонт дороги Чорнухи-Лубни

За прикладом Полтавщини цього року кредит узяли Одеська облрада – 630 мільйонів гривень, Дніпропетровщина – 24 мільйони євро, на сесії 10 червня за намір позичити 700 мільйонів гривень проголосувала Київська обласна рада.

«Плануємо завершити будівництво 15 об'єктів. Це дороги, які вже частково побудовані, ми плануємо їх завершити цього року. У нас у бюджеті немає на це ресурсу, тому беремо кредит. Віддаватимемо його протягом трьох років, і та відсоткова ставка у 10% буде нижчою, ніж подорожчання матеріалів через інфляцію в наступні роки. Ці дороги ми можемо побудувати цього року або за три роки, але витратимо менше грошей», – говорить LB.ua голова Київської ОДА Василь Володін.

Голова Київської ОДА Василь Володін
Фото: ZN.ua
Голова Київської ОДА Василь Володін

Але вигоду від такого кредитування бачать не всі. Львівська обласна рада ще в жовтні минулого року розглядала можливість узяти позику на 350 мільйонів гривень, але залишила рішення на паузі.

«У кожної обласної ради різні бюджетні можливості. Ми ще вивчаємо питання отримання додаткових надходжень на Львівщині. Також ми не впевнені, що державні гарантії погашення кредиту будуть виконані. Я довго працювала в бюджетній сфері і знаю, як наприкінці року не вистачає грошей і більшість коштів просто йде на захищені статті – це зарплати і пенсії. Ми бачимо, як проєкти, що будуються за кошти ДФРР (державний фонд регіонального розвитку, – LB.ua), недофінансовуються і стоять недобудованими або дофінансовуються з місцевих бюджетів», – каже LB.ua голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

Голова Львівської обласної ради Ірина Гримак
Фото: zaxid.net
Голова Львівської обласної ради Ірина Гримак

Банки готові кредитувати

Останніми роками в Україні місцеві запозичення стають ефективним інструментом реалізації регіональних проєктів. Міські ради охоче беруть кредити. За словами радника голови правління Укрексімбанку Михайла Медка, у 2020 році громади й обласні ради взяли кредитів на 9,2 мільярда гривень. Ще 2017 року цей показник становив 1,2 мільярда. Зростання зумовлене децентралізацією. Громади отримали більший фінансовий ресурс. Зараз в Україні державні і комерційні банки розглядають надання позик місцевій владі на суму 20 мільярдів гривень.

«Раніше залучати місцеві позики могли лише територіальні громади міст. Поки що зарано говорити про усталену практику і досвід кредитування саме обласних рад – цей сегмент ринку тільки починає розвиватись, і більшість банків ще не активні в ньому. Проте можна очікувати зростання цікавості банків до кредитування областей. Бо кредити беруть під державні гарантії, а віддавати будуть за рахунок державної субвенції. Але з досвіду кредитування міст можу сказати, що зазвичай міста – гарні позичальники, і банки радо погоджуються їх кредитувати, але процедура трохи заскладна, тому левову частку позик надають державні банки», – розповідає LB.ua виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова
Фото: Фото з Facebook Олени Коробкової
Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова

Процедура отримання кредиту і справді нелегка. Погодити умови кредиту повинні в Міністерстві фінансів - надати свій дозвіл. Позика береться під місцеві гарантії, а виплачувати планують за рахунок дорожньої субвенції наступних років. Середня відсоткова ставка – 10% річних. За рік на погашення боргу обласна рада може витратити до 30% річної субвенції. Для прикладу, у 2021 році субвенція на ремонт доріг у бюджети склала 18 мільярдів гривень, що на чотири мільярди менше, ніж торік. З них 873 – у Київській області, 757 млн – Одеській, один мільярд – Полтавській і 846 млн – Дніпропетровській.

Якою вона буде у 2022-му, важко сказати, усе залежить від наповненості Дорожнього фонду. Проте під  такі гарантії банки готові надати кредити. Михайло Медко вважає ризики мінімальними. 

«Ризики абсолютно мінімальні. Адже джерелом обслуговування кредитів є субвенції з Дорожнього фонду. У нас багато поганих доріг, і всі треба ремонтувати, тому Дорожній фонд буде наповнюватись щороку і витрачатись може тільки на конкретні цілі. Позичальник - орган місцевого самоврядування - матиме чим заплатити. Якщо буде форс-мажор, є механізм реструктуризації боргу. Якщо все ж таки субвенція не надійде, що майже неможливо, у обласних рад є свій бюджет», – вважає банкір.

радник голови правління Укрексімбанку Михайло Медко
Фото: business.ua
радник голови правління Укрексімбанку Михайло Медко

Якщо борг не виплачуватимуть, існують штрафні санкції. За словами Олени Коробкової, у такому разі обласна рада не зможе протягом наступних п'яти років брати будь-які запозичення.

Ризики

Минулого року на ремонт та утримання доріг було виділено рекордні 120 мільярдів гривень. Це удвічі більше, ніж у 2019-му – 55 мільярдів - і значно більше, ніж у 2018-му – 40 мільярдів. Цьогоріч у держбюджеті закладено 72 мільярди.

Рекордна сума минулого року зумовлена тим, що 35 мільярдів було переведено з ковідного фонду, 19,3 мільярда «Укравтодор» узяв у кредит. Ще частину суми склали гроші, які отримав «Нафтогаз» після виграшу у Стокгольмському арбітражі. Безпосередньо з Дорожнього фонду витратили на дороги 35 мільярдів. Тобто гроші на поліпшення дорожньої інфраструктуру взяті в основному не з Дорожнього фонду, який є гарантією запозичення обласних рад, а з інших джерел.

У 2020 році 5,6 мільярда пішли на погашення кредиту «Укравтодору». Цього року з 72 мільярдів 13,5 мільярдів скерують на те саме. Тобто грошей не більшає, а суми на обслуговування позик зростають. І були вже ситуації, коли держава не змогла вчасно закрити борги. 2016 року «Укравтодору» не вдалося погасити - і їх було реструктуризовано.

Схема будівництва Київської окружної дороги
Фото: Голос України
Схема будівництва Київської окружної дороги

Не меншим ризиком є відсутність прозорості в укладанні контрактів. На початку червня цього року парламент вивів будівництво Великої кільцевої дороги навколо Києва з-під дії закону про публічні закупівлі. Дорогу вартістю 85 мільярдів гривень робитиме компанія Bechtel, яку обрали без тендеру. З одного боку, це одна з найбільших будівельних компаній США з проєктами у 160 країнах. З іншого, на рахунку Bechtel найдорожча дорога у світі – Трансильванська магістраль. 2004 року уряд Румунії та Bechtel підписали угоду про будівництво 415 км дороги вартістю 2,2 млрд євро. Згодом ціна зросла до 10 мільярдів євро - і уряд країни розірвав контракт. Усього Bechtel збудувала 54 км дороги, вартість 1 км склала 24 мільйони євро.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram