Зміни відбулись. Партію перейменували на Європейську солідарність, її список поповнили голова Верховної Ради Андрій Парубій, який на минулих виборах представляв «Народний Фронт», командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил Михайло Забродський, волонтерка Яна Зінкевич та один з лідерів Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз – в кращих практиках залучення волонтерів, активістів та військових. Місця в списку отримали також екс-голова Львівської ОДА Олег Синютка і львівська телеведуча та волонтерка Софія Федина. Вони могли заслужити високі місця у списку завдяки підтримці Петра Порошенка як кандидата у президенти з боку мешканців Львівщини.
Змінились і гасла. «Армія. Віра. Мова» залишились у програмі лише як згадки про здобутки за роки у владі, а їхнє місце посіли заклики обирати ЄС і НАТО, напрям на вступ до яких вже і так закріплений Конституцією.
Програма партії екс-президента майже дослівно відтворює його обіцянки на президентських виборах, що логічно і послідовно з точки зору розбудови політичних партій, але незрозуміло в контексті зміни назви. Для зручності читача ми згрупували позиції партії за сферами державної політики, які належать до компетенції Верховної Ради.
Зовнішня політика
Пріоритетом обох програми Порошенка та Європейської солідарності є вступ України до НАТО та ЄС. Партійна програма констатує досягнення Порошенка на посту президента і каже: «За п’ять років ми заклали підвалини для того, щоб вступ до НАТО і ЄС із далеких планів став реальною перспективою». На основі зробленого партійці обіцяють у 2023 році досягти рівня розвитку, необхідного для подання заявки на вступ до ЄС, і отримання плану дій членства у НАТО.
Війна та оборона
Пропозиції партійної програми повторюють ідеї свого лідера. Вони роблять акцент на збереженні і посиленні міжнародних санкцій проти Росії, притягненні агресора до відповідальності за воєнні злочини та введенні миротворців ООН на всю окуповану РФ частину Донбасу. Окрім звільнення територій санкційний тиск має допомогти у звільненні українських громадян з полону.
«Побудова потужних Збройних Сил була і є найвищим нашим пріоритетом». Для досягнення такої амбітної мети партія екс-президента хоче «сприяти розвитку ракетних технологій, протиповітряного щита України, авіації і флоту, забезпечення війська усім необхідним для сучасного бою».
Також «Європейська солідарність» планує провести структурні реформи соціального та грошового забезпечення і збільшити рівень забезпечення військовослужбовців. Загадкою залишається те, хто заважав команді Петра Олексійовича втілювати такі реформи, поки він мав владу, лояльну коаліцію і вплив на уряд тепер вже екс-соратника Володимира Гройсмана.
Правосуддя і правоохоронна система
Дещо змінилися акценти політичної сили екс-президента в питаннях реформи судів. У президентській кампанії Петро Порошенко робив наголос на досягненнях. Він вважав, що незалежні антикорупційні органи створені, а формування вищого антикорупційного суду завершується. Разом із системою декларування доходів чиновників новостворені НАБУ, САП і НАЗК мали боротися з корупцією на рівні з антикорупційними органами держав ЄС.
Зараз його політична сила говорить про звичайні суди. У її програмі йдеться про те, що «перезавантаження усіх судів має завершити реформу судової системи». Однак, перезавантаження - це дуже гучний термін, бо з 2409 суддів, які станом на квітень цього року пройшли оцінювання ВККС, звільнено лише 15 .
Політична сила Порошенка не відстає від трендів політичного сезону і продовжує ідею Володимира Зеленського про спрощення адміністративних послуг шляхом впровадження цифрових технологій. У партії переконані, що такі зміни ліквідують причини корупції, бо більшість питань буде вирішуватись онлайн.
Критерієм успішності реформи правоохоронної системи і Порошенко, і його партія вважають довіру громадян до людей у поліцейських. Соратники Петра Олексійовича додають, що «правоохоронні органи і органи безпеки мають бути позбавлені повноважень втручання у господарську діяльність».
Вибори
Жодних згадок про те, якою бачить «Європейська солідарність» виборчу систему, в програмі немає. Не було їх і в програмі Петра Порошенка. Але ця обіцянка була частиною програм БПП та кандидата Порошенка у 2014, хоч її виконання фракція та президент провалили. Більше того, співавтором проекту кодексу, який зараз розглядається у другому читанні, є другий номер списку оновленої партії Порошенка Андрій Парубій. Оскільки часу на розгляд кодексу за ці роки рада не знайшла, наступні вибори й відбудуться за старим законом. Залишається лише сподіватися, що політична сила розраховує на ухвалення Виборчого кодексу ще в поточному скликанні, а не відмову від нього.
Адміністративно-територіальний устрій
Новелою партійної програми є згадка не лише про завершення децентралізації, яка була і частиною програми її лідера, а й про проведення адміністративної реформи. На погляд партійців, слід «наділить громади більшими повноваженнями і коштами для їх реалізації».
Права людини
Європейська солідарність визначає себе як «об’єднання відповідальних громадян довкола принципів». Серед принципів вона декларує дотримання прав людини. Далі по тексту програма обходить незручне для українських політиків питання прав ЛГБТ, звужуючи тему прав людини лише до забезпечення «реальної рівності можливостей для жінок і чоловіків в усіх сферах життя країни».
Економіка
До питань, які турбують партію Петра Порошенка, додалась боротьба з офшорами. «Ми наполягатимемо на прийнятті змін до податкового законодавства щодо імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» - обіцяє Європейська Солідарність.
Чимало обіцянок партії стосуються податків. Серед них і запровадження замість податку на прибуток підприємств податку на виведений капітал, а для дрібних підприємців обіцяють зберегти єдиний податок.
Для розвитку економіки політична сила Порошенка хоче спрямовувати бюджетні кошти на інновації. «Наука і технології – інтелектуальна інвестиція в ключові галузі», а сільське господарство має зростати за рахунок поглиблення економічної інтеграції з ЄС. Проте чи запускати ринок землі ідей в команди екс-президента, схоже, немає.
Євроінтеграція має бути двигуном прогресу і у сфері енергетики. Наближення до стандартів шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва з ЄС має допомогти залучити інвестиції для розвитку галузі.
Європейська солідарність вважає, що створюючи інфраструктуру вдасться відкрити Україну світові, а «розвиток інфраструктури разом із захистом довкілля – «невід’ємні фактори для комфортного життя громадян».
Соціальна політика
Про соціальну політику програма партії, як і президентська програма Порошенка, говорять доволі стримано. Європейська солідарність вважає, що реформи спонукатимуть економіку до зростання, яке дозволить підвищити пенсії та допомогу малозабезпеченим.
Головною метою в соціальній політиці є «розширення середнього класу: заможних людей, ініціативних громадян, які покладаються на власні сили та готові брати відповідальність за власне життя та майбутнє країни».
Молодим людям партійці обіцяють дати «можливості для освіти, працевлаштування і розвитку за підтримки прозорих державних програм», а також зблизити освіту з економікою та збільшити на неї державні видатки.
Літніх виборців партійці сподіваються залучити на свій бік обіцяючи, що «Реалізація медичної реформи має забезпечити зростання тривалості і якості життя».
Культура і мовна політика
В програмі партії не обійшлось і без двох інших китів, які поряд з армією творили імідж президента Порошенка перед виборами – «Віра і Мова». В новій програмі Томос і Закон про державну мову згадуються як два історичних прориви у справі зміцнення незалежності України. Члени політичної сили Петра Порошенка планують продовжити захист мови та культурних надбань. Врешті-решт «результатом має стати мода на Україну й українське у світі».
Висновки
Програма Європейської солідарності послідовно декларує ті ж обіцянки, які були в її лідера на президентських виборах. Попри зміну назви і оновлення складу у ній висвітлені ідеї, щодо більшості сфер компетенції Верховної Ради. Серед них війна та деокупація, інтеграція в НАТО і ЄС, реформа правосуддя і боротьба із корупцією, економічна та соціальна політика.
Не знайшлось у ній місця для тих питань, щодо яких у суспільстві немає відносної єдності. Мова про запровадження ринку землі і прав ЛГБТ.