Труднощі трактування
Близько 11 ранку під’їжджаємо до гірськолижного комплексу «Плай», де запланований з’їзд адвокатів. Перед шлагбаумом стоять четверо охоронців у чорній формі. Після короткої розмови про те, куди їдемо і хто ми, вони пропускають далі. На парковці перед входом в конференц-зал – автомобілі поліції і швидкої. В очікуванні початку заходу окремі адвокати курять біля входу, решту – розпорошилися біля входу в зал, де роздають каву і закуски.
До початку журналіст LB.ua заходить в боковий зал, де голова НААУ Лідія Ізовітова проводить консультації з кількома своїми колегами. З іншої сторони приміщення сидить член ВРП Павло Гречківський. Його помічниця запропонувала LB.ua послухати його позицію – чому він знову подається в ВРП.
Саме це питання: чи можуть нинішні члени ВРП знову претендувати на цю посаду – було найбільш дискусійним серед представників юридичної спільноти за кілька тижнів до з’їзду.
Справа в тому, що Вища рада правосуддя є правонаступником Вищої ради юстиції, до складу якої чотири роки тому увійшли Гречківський (за квотою адвокатів) і Маловацький (за квотою Блоку Петра Порошенка від парламенту).
І члени ВРЮ набули повноважень членів ВРП. У прикінцевих і перехідних положеннях змін до Конституції в частині правосуддя чітко написано: «члени Вищої ради юстиції, призначені до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року». У «тілі» Основного закону йдеться про те, що «строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль».
Гречківський і Маловацький трактують законодавство по-іншому, посилаючись, зокрема, на те, що вони не були обрані до Вищої ради правосуддя, а до ВРЮ.
Гречківський вважає себе членом ВРЮ, який виконує обов'язки члена Вищої ради правосуддя. «У моїй трудовій книжці немає запису про те, що я – член ВРП. Там написано, що я прийнятий в штат ВРП, але посада не вказана», – зазначив він.
«У законі немає жодної норми, що член ВРЮ є членом ВРП», – пізніше скаже в коментарі Маловацький. Обоє вважають, що заборонити їм претендувати на цю посаду може лише суд.
Для підтвердження своєї позиції вони навіть зібрали кілька наукових висновків: директора Інституту законодавства Верховної Ради Олександра Копиленка, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Геннадія Тимченка та завідувача кафедри міжнародного права Національного авіаційного університету Юрія Волошина.
Зокрема, Олександр Копиленко працював в Інституті законодавства з 2002 року. У 2013-у був призначений парламентом членом Центральної виборчої комісії після скандального звільнення Юрія Шаповала з посади голови ЦВК. Правда, пропрацював в комісії близько восьми місяців. І повернувся на попередню роботу.
За інформацією з відкритих джерел, Геннадій Тимченко працює в Інституті держави і права з 2003 року. 11 лютого цього року вибув з конкурсу до касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за результатами співбесіди.
Юрій Волошин, свого часу, працював в Інституті законодавства ВР, а сьогодні займає посаду завідувача кафедри міжнародного права Національного авіаційного університету. На цій же кафедрі працює Олександр Дроздов, якого в фіналі адвокати обрали членом ВККС.
«Маленькі князівства» адвокатури
Після узгодження технічних моментів з’їзду (обрання головуючого, секретаря, мандатної і лічильної комісії) півгодинний виступ перед адвокатами розпочала Лідія Ізовітова. Уже традиційно вона критикувала законопроект про адвокатуру, запропонований Адміністрацією президента.
«Ми чітко бачимо наміри авторів законопроекту розділити адвокатуру на «маленькі князівська», які будуть занадто слабкі для того, щоби протистояти наступу на адвокатуру… Ми чітко бачимо намір перетворити адвокатів на статистів, маріонеток з декоративною функцією…», – пафосно говорила вона.
Згадала Ізовітова і Олексія Філатова, заступника голови Адміністрації президента, з яким «веде війну» щодо законопроекту уже більше року. «З кожного питання ми могли висловитися лише протягом двох хвилин…», – апелювала вона до адвокатів, які то уважно слухали її, то перешіптувалися. Мабуть, як «перемогу», Ізовітова назвала те, що «п’ять місяців невідкладний законопроект чекає внесення в порядок денний».
Не приховувала своєї прихильності до Гречківського і Маловацького. Ізовітова почала розповідати свою біографію, нагадавши присутнім, що тричі обиралася на посаду члена ВРЮ, 16 років працювала на цій посаді. І провела невеликий лікбез щодо повноважень ВРЮ, хронологію змін до законодавства, а також рішень з’їзду адвокатів, де були обрані члени ВРЮ.
Риторика голови НААУ щодо можливості нинішніх членів ВРП претендувати на ту ж посаду співпадала з коментарями самих кандидатів. Правда, її виступ вразив не всіх присутніх: затвердили його 165 делегатів зі 181.
Без представлення до мікрофону вийшов старожила адвокатської спільноти – голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош. Він системно виступає проти ухвалення змін щодо системи адвокатури. Так, на його офіційному сайті розміщено фото, на якому він – у спортивному костюмі з книгою в руках, і підпис: «Перед з’їздом адвокатів, читаю «Історію самураїв». Як вони рятували Японію, так і ми повинні врятувати адвокатуру від ганебної псевдореформи, ім’я якій – 9055».
«Кожен із нас в своєму регіоні сім років вибудовував сильну модель адвокатури… Тепер нас хотять знищити, бо їм забаглося поставити адвокатуру на коліна», - майже кричав перед делегатами з’їзду він.
«Ідіть зі своїм 9055 (номер законопроекту про адвокатуру – LB.ua) на три букви», – викрикнув він, чому послідували оплески окремих адвокатів.
Переобрання Гречківського і Маловацького він порівняв з обранням на третій президентський термін Леоніда Кучми.
«То тоді і Кучма не міг би обратися, тоді третього туру президентських виборів не було би, тоді і наш президент не міг обратися, бо там тоже є питання…», – без конкретизації сказав він. І загітував «за цих двох хлопців», маючи на увазі членів ВРП.
Не даючи себе перебити, Фазекош першим зачепив питання про звільнення одного з членів Вищої кваліфкомісії суддів Павла Луцюка, на заміну якому, до слова, на з’їзді планувалося обрати представника від адвокатури. Правда, до завершення його повноважень залишалося ще чотири місяці. Ставало очевидним, що керівництво НААУ хоче прискорити цей процес.
«Він (Луцюк – LB.ua) з власних амбіцій скоїв злочин з очевидними наслідками по 358 (підроблення документів) і 366 (службовою особою) (статтях Кримінального кодексу – LB.ua)… Як ми можемо держати такого чоловіка», – апелював до адвокатів Фазекош.
«Не нада… Я знаю, Луцюк проводив роботу. Але Закарпаття не може терпіти в ВККС людину, яка скоїла очевидний злочин», – ніби забувши про презумпцію невинуватості, кричав він.
І запропонував поставити на голосування питання про дострокове припинення повноважень Луцюка. «Може. З’їзд може все, – реагував він на заперечення колег, котрі доносилися з залу. – Покажіть мені статтю, що з’їзд цього не може».
За Фазекошем один за одним підходили адвокати, котрі говорили про нібито підроблення Луцюком адвокатського свідоцтва. Цей факт встановила робоча група Спілки адвокатів України ще влітку минулого року. Проте ні кримінального провадження, ні тим паче, судового рішення з цього приводу не було.
На захист Луцюка відкрито перед делегатами вийшов лише голова Ради адвокатів Луганської області Олександр Мельніков: «Такий Паша чи не такий, подобається він комусь чи ні… Він що незаконно отримав свідоцтво? А який номер він собі з дуру написав… Для чого ми самі себе закопуємо?»
Ні Закон «Про судоустрій і статус суддів», ні Закон «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не передбачає права з’їзду адвокатів відкликати делегованого члена ВККС, нагадував Мельніков, якого журналіст LB.ua не бачила під час голосування за відставку Луцюка і призначення членів ВРП і ВККС.
До критиків Луцюка приєдналися двоє суддів, котрі не пройшли кваліфікаційне оцінювання суддів в колегії за його участю. Щоправда, їх поява перед адвокатами викликала сильне збурення. Судді Голованівського райсуду Кіровоградської області Лесі Яровій, а згодом судді Рівненського окружного адмінсуду Юрію Гломбу, довелося кричати в мікрофон. Правда, через свист, викрики, які почали кидати адвокати в сторону суддів, розібратися в тому, що вони розповідали, було складно.
За інформацією LB.ua, кілька суддів написали звернення до Ради адвокатів зі скаргою на Луцюка. «Вона (Ізовітова – LB.ua) пробує, чи пройде питання по Луцюку…», – каже один із адвокатів в коридорі біля залу, мовляв, подібний «план» з’явився напередодні з’їзду, делегати не знати про нього. «Хоча й проковтнули його», – додає.
«Давайте оберемо Гречківського», – не приховуючи своєї позиції, кричав один із делегатів, аби повернутися до питань порядку денного. Чимало присутніх, підтакуючи, зааплодували такій ідеї. «Після Гречківського буде банкет. Де вас потім шукати?» – відреагував головуючий Андрій Місяць з Хмельницького.
Після внесення до порядку денного, висловлення недовіри і затвердження форми бюлетеня, адвокати вже не особливо пручалися щодо звільнення Луцюка. Окремі делегати намагалися докричатися до головуючого, мовляв, кількість піднятих рук не відповідає цифрам, котрі називають представники лічильної комісії, але їх ніхто не чув.
Близько 16 години були готові кабінки та урна для голосування. А головуючий як по сценарію оголошував кожен наступний крок. «В ресторан пускають тільки після голосування», – анонсував він 35-хвилинну перерву для голосування і обіду.
«Луцюка приберуть, і сьогодні ми закінчимо з’їзд. Залишилось два питання. Їх можна за один раз проголосувати», – з упевненістю казав LB.ua один з київських відомих адвокатів. Хоча з’їзд планувався на два дні.
«Ми проголосуємо, а от як порахують…», – кидає один із адвокатів на запитання, якого рішення очікувати.
«Що ставимо: так – ні?» – перепитав один адвокат в іншого перед голосування. «Так, звичайно», – відповів інший.
З перевагою у три голоси (94 за при 91 необхідних) Луцюка таки звільнили з посади. 79 зі 178, котрі проголосували, були проти. Ще троє десь «загубилися» по дорозі до голосування.
«За» внесення питання в порядок денний проголосувало 84 делегати, а потрібно мінімум 91», – спохватився після оголошення результатів голова Ради адвокатів Тернопільської області Валерій Міщенко. Його підтримав інший колега, вимагаючи від головуючого назвати цифри. Останній коротко відповів, що не має їх перед собою і продовжив з’їзд іншими питаннями.
Радянська практика
Розгляд питань про обрання Гречківського і Маловацького членами ВРП, а Дроздова – ВККС, пішов як по маслу. Аби витримати формальні процедури, виступити з трибуни дали всім кандидатам (до ВРП подавалося п’ятеро, до ВККС – троє). Однак, риторика адвокатів, запитання і емоційна реакція показувала їхню прихильність до «визначених» кандидатів.
«До Гречківського ставляться нормально, а Маловацького ніхто не знає», – каже LB.ua один із делегатів.
На захист Гречківського показово вийшли його адвокати Петро Бойко і Євген Солодко, розповідаючи про «еталонне рішення суду», маючи на увазі виправдальний вирок своєму підопічному.
Після виступу Маловацького до мікрофону підійшов Гречківський. «З цим хлопцем можна йти в розвідку… Прошу його підтримати», – пафосно закінчив він хвалебну репліку про колегу.
Столичний адвокат – Роман Афанасьєв, що також вступився за Маловацького, з-поміж іншого розказав присутнім, що останній був залучений до профільного комітету Верховної Ради до роботи над законопроектом про адвокатуру і нібито саме його негативна позиція «стала каменем спотикання в продовженні його кар’єри».
Відчувалося, що більшість адвокатів не хотіла навіть слухати решту кандидатів. «Ми маємо заслухати всіх кандидатів», – видимість рівності демонструвала Ізовітова.
Хоча адвокати ходили по залу, шуміли, робили селфі під час виступу інших кандидатів – Євгена Огаркова та Наталії Алпатьєвої. І навіть не включили їх в бюлетень для голосування. «Я категорично проти», – підняв руку з мандатом для голосування Фазекош, що сидів в перших рядах, поглядаючи назад на свою делегацію. І всі як один його підтримали.
У фінальний список кандидатів увійшов окрім Гречківського і Маловацького адвокат з Тернополя Тарас Будзей.
«Результат (виборів до ВРП – LB.ua) для мене очікуваний… Це – хороший досвід, який я планую використати на наступних з’їздах», – коментує Огарков.
Схожим чином розглядали кандидатури претендентів до ВККС. Майже як привітання з перемогою звучали виступи з похвалою одного з претендентів – голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександра Дроздова. До бюлетеня включили окрім нього адвоката з Донецька Сергія Гаргача.
Щодо останнього претендента – Михайла Гуртового з Маріуполя – головуючий озвучив, що той не подав медичної довідки і заяви про згоду на перевірку. «Та все він подав», – знервовано сказала його, як виявилося, дружина, що сиділа поруч з журналістом LB.ua. Вони удвох подолали більше тисячі кілометрів, щоб приїхати на з’їзд, і були дуже засмучені.
Гуртовому дали слово, але не пояснили, де поділися документи, які він направив. За його включення до бюлетеня адвокати не проголосували.
Зрадівши, що формальності в залі завершені, делегати з’їзду активно просунулися до виходу. Отримували бюлетені і очікували в черзі до кабінок, що нагадувала скоріше хаотичний натовп.
«Чому ви не голосуєте в кабінці?», – запитую одного з адвокатів, котрий щойно поставив відмітки на бюлетені, притуливши папір до дверей гардеробу. «Я не соромлюся свого вибору», – сказав він.
Втомившись в очікуванні до кабінок, адвокати почали голосувати, хто де міг. Хтось ховався за ширму, де висів банер НААУ, дехто ставив відмітку, спираючи бюлетень на папку в руках або на столі, де їх отримали.
Побачивши, що журналіст LB.ua фотографує одну адвокатку, котра щойно проголосувала не в кабінці, її подруга зчинила галас.
«Чому ви фотографуєте?! Хто ви?», – кричала вона, шарпнувши і відірвавши бейджик журналіста.
«Покажіть своє посвідчення!» – не вгамовувалась вона, не реагуючи на репліку про те, що це – порушення процедури голосування.
Після короткої словесної перепалки адвокатка вгамувалась.
Коли проголосувала більшість делегатів, за барною стійкою, де учасникам з’їзду роздавали чай/каву, збиралися адвокати. «Тут віскарь», – каже один з адвокатів іншому, запрошуючи приєднатися до компанії.
Близько 21.30 оголосили результати голосування, не викликавши жодного здивування в присутніх. Далі – прийняття присяги, вітальні потискання рук і фінальний гімн.
«Я нагадую, що у ресторані «У господаря» вас чекає святкова вечеря», – оголосив усім головуючий і, завершивши всі технічні процедури, закрив з’їзд.
***
«Пропустіть цього чоловіка… Він нас весь день сьогодні рахував», – каже один з адвокатів похилого віку в черзі до гардеробу.
«І обраховував», – сміючись, реагує інший.
«Вас я добре рахував», – каже винуватець діалогу.
«Так я завжди «проти», мене не важко рахувати…», – залишаючи не завершеним діалог, весело відповідає той.