До приміщення "Київекспоплази" в Святошинському районі столиці у понеділок, 12 листопада, з'їжджаються учасники конкурсу, представники Вищої кваліфкомісії, міжнародних організацій та журналісти. "Ми на екзамен", - жалісливим голосом каже одна із кандидаток будівельнику, який пояснює, що ведуться будівельні роботи, тому вхід в приміщення — зі сторони вулиці Щербаківського. Правда, побачивши, що група учасників зростає, пропускає усіх.
Входи будівлі розділені, залежно від того, до якого суду подавався кандидат. Спостерігачів та журналістів пропускають через окремі двері.
У холі — 35 столиків реєстрації, розділених за юрисдикціями судів та алфавітом. По паспорту учасникам видають листки з персональним кодом та сектором, в якому вони писатимуть тести.
Далі кандидати здають одяг у гардероб (обов'язкова умова) та проходять до свого сектору.
Зал поділений на 17 секторів, чотири з яких закріплені за учасниками конкурсу до ВАСу та Апеляційної палати антикорсуду. Решту займаються кандидати до чотирьох касаційних судів ВС.
На столі кожного учасника лежить ручка, пляшка води та пакет для сміття, в який вони складають свої речі та ставлять його під робочий стіл.
Впродовж півгодини після початку та за 15 хвилин до закінчення іспиту кандидатам не дозволяли залишати робоче місце навіть для відвідування туалету. В інший час вони могли виходити, але лише у супроводі працівників ВККС, що впродовж всього екзамену спостерігали за процесом.
З десяток спостерігачів міжнародних організацій споглядали за тестуванням у спеціально відведеному секторі.
Візок із тестами
Близько 10:30 в зал заводять візок із ящиками, в яких знаходяться тести. Під розписку запаковані завдання роздають працівникам ВККС для кожного суду та різних юрисдикцій. Разом із одним листком зі 120 запитаннями тесту конкурсанти отримують тестовий зошит, де можуть робити будь-які позначки. Його не перевіряють.
Ні бланк відповідей тесту, ні зошит учасники не можуть підписувати своїм прізвищем. В іншому разі результати тестування для такого конкурсанта будуть анульовані. За цю помилку, до слова, поплатилися кілька претендентів під час першого відбору до ВС минулого року.
Впізнавані обличчя
Відкривають тестові завдання усі учасники одночасно лише після сигналу.
За одним зі столиків у секторі на конкурс в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду сидить голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк. Ще по залу — четверо його колег (Микола Гусак, Наталія Волковицька, Тетяна Малашенкова та Ігор Артеменко).
Після оприлюднення результатів виявилося, що Артеменко не пройшов тестування.
Не під запис один із членів ВККС каже журналісту LB.ua, що був дуже здивований, що члени ВРП вирішили податися на конкурс. І натякає, що можливо, до них виникнуть питання з приводу конфлікту інтересів. Адже саме ВРП ставить крапку в конкурсній процедурі суддів, рекомендуючи президенту, кого призначати. В тому числі, після конкурсних процедур.
Щоправда, інший член ВККС на правах анонімності зауважив LB.ua, що проблем у членів ВРП не буде, якщо вони підуть у відставку або принаймні у відпустку в період конкурсу.
В кінці квітня наступного року закінчиться каденція 12 нинішніх членів ВРП (сьогодні до його складу входить 19 членів). Тобто лише шість представників ВРП продовжать свою роботу в раді.
Усі рішення ВРП приймає більшістю — 14 голосами. А отже, у випадку наявності навіть такої ж кількості членів у діяльності ради може виникнути колапс. Достатньо комусь із членів піти на лікарняний, у відпустку чи просто не погодитися з рішенням решти колег.
Наприкінці року з'їзд суддів планує обрати чотирьох членів ВРП (чи обере — питання відкрите). Зокрема, двох — яких нині не вистачає в складі органу. Ще двоє зможуть зайняти крісла в ВРП після закінчення повноважень когось із членів ради. Така передбачуваність пов'язана з тим, що проведення з'їзду суддів обходиться в кілька мільйонів гривень (оренда приміщення, відрядження суддів, оплата проживання та харчування).
В іншому кутку залу тест пише один із членів Громадської ради доброчесності (ГРД), адвокат Віталій Титич. Він подався до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
"Участь у конкурсі є для мене логічним продовженням спроб виконати свій моральний обов’язок. Важливим мотивом стати суддею Верховного Суду, є отримання реальної можливості сприяти виконанню вимог українського суспільства, які вже оплачені такою високою ціною", - зазначив Титич в своєму мотиваційному листі.
У березні цього року він позивався до ВККС щодо зміни регламенту, що стосувалися діяльності ГРД. ВС частково задовольнив його скаргу, скасувавши можливість комісії не розглядати висновки ради, якщо вони “неналежно оформлені”. Суд також дав обом сторонам два місяці для примирення.
Сьогодні це рішення оскаржене до Великої палати ВС. Тож поки всі норми регламенту ВККС залишаються в силі.
"Негативні враження... Не дуже порадували мої результати. Процедура тестування — прозора, це єдиний етап, на якому ВККС демонструє представникам міжнародних організацій незалежність конкурсу. Хоча тести — дуже слабенькі, погоджуюся з членом ВККС Андрієм Козловим, що це не інструмент для визначення переможців конкурсу. Мабуть, питання повинні стосуватися певних доктринальних аспектів права", - розповів Титич LB.ua наступного дня після тестування, уточнюючи, що не пройшов до другого етапу конкурсу, набравши 66,75 бала з 90 можливих.
Він не планує знову брати участь у діяльності ГРД. "Я не бачу ефективності... Ще два роки потратити на цю діяльність не хотів би. Ми мали на меті запровадити єдині критерії для відбору суддів, це мало би їх стимулювати для більш коректної поведінки в своїй діяльності. Але для обраних залишаються “старі” правила. В цій ситуації ГРД використовували як клоунів... Не хочу брати в цьому участь", - додав він.
"Загалом враження досить позитивні. Процес був злагоджений, добре організований. Окремі запитання, щоправда, були сформульовані таким чином, що правильних було дві відповіді, а не одна. Бачив, що на окремих сайтах пишуть, що тести “зливали” учасникам конкурсу. Я їх до ексзамену не бачив", - розповів у коментарі LB.ua адвокат Маркіян Галабала, що представляв інтереси Міхеїла Саакашвілі. Він пройшов тестування.
Вдруге свої сили випробовують у конкурсі близько двох сотень кандидатів. Серед них — суддя Вищого господарського суду Валентин Палій. За інформацією LB.ua, він не пройшов конкурс, оскільки не написав заяви про дозвіл на проведення щодо нього спеціальної перевірки. Цей факт скоріше формальність, однак, проведення такої перевірки з боку ВККС без відповідної заяви означало би порушення конкурсної процедури.
Окремим суддям не вистачило балів для перемоги у першому конкурсі. Суддя Київського окружного адмінсуду Андрій Леонтович, до прикладу, за підсумками першого конкурсу поступився однією позицією в рейтингу. Так само не пощастило судді Апеляційного суду Луганської області Вікторії Коноваловій, судді Тернопільського окружного адмінсуду Андрію Жуку тощо.
Портрет судді
Із 525 учасників конкурсу до ВС, за даними ВККС, більшість — судді (351). 96 — науковців, 77 — адвокатів, решта мають сукупний стаж.
Значна частина кандидатів до ВС — віком від 40 до 49 років. За словами голови ВККС Сергія Козьякова, саме цей вік — досить продуктивний для суддів.
У списку конкурсантів до ВАСу більшість — молоді судді (віком від 30 до 39 років). Далі — адвокати та науковці.
Методологія оцінювання залишилася такою ж, як і під час першого конкурсу до ВС. Кожен з учасників може отримати максимальну оцінку — 1000 балів.
Зокрема, 300 — за так звану професійну компетентність (знання права, здатність проводити судові засідання, ухвалювати рішення), 100 — особисту компетентнійсть (кількість розглянутих справ, змінених рішень, скарг на суддю, самоорганізованість тощо), 100 — соціальну компетентність (стресостійкість, комунікативність тощо). У 250 балів оцінюється доброчесність (відповідність витрат задекларованим доходам), таку ж оцінку учасники конкурсу можуть отримати за результатами аналізу професійної етики (поведінка судді).
До речі, оцінку соціальної компетентності даватиме психолог за результатами відповідного тесту та спілкування з конкурсантом. Завершальний етап — співбесіда, під час якої члени комісії можуть уточнити певну інформацію в учасника. У відборі суддів ВС бере участь також ГРД, ВАСу і Апеляційної палати антикорсуду — Громадська рада міжнародних експертів, склад якої нещодавно ухвалила ВККС.
Декодування
За півгодини до завершення тестування ряди учасників помітно порідшали. Закінчення часу їм оголосили в гучномовець. Після цього працівники ВККС зібрали усі тести та запакували їх за секторами у спеціальні сейф-пакети.
В одному з невеликих залів директор департаменту суддівської кар'єри ВККС Тарас Нешик та інший працівник комісії розпочинають сканування робіт учасників. Звіряють номер кожного сейф-пакету, підписи працівника ВККС, що його запаковував та одного з учасників конкурсу з відповідного сектору. Після перерахунку робіт у пакеті пускають їх на сканування. За кілька хвилин на екрані відображаються результати тестування за номер кожного учасника.
За словами працівників комісії, в системі закладений зразок правильної відповіді тесту. Після сканування комп'ютер співставляє кожну роботу зі зразком. Тобто якщо в клітинці з правильною відповіддю немає позначки, система не зараховує бал.
Під час декодування робіт система не розпізнала три роботи кандидатів, оскільки вони помилилися під час заповнення персонального коду. Однак роботи таки ідентифікували, оскільки учасники двічі вписують свій номер. Щоправда, вони не подолали прохідного балу.
З-поміж кандидатів до антикоруційної юрисдикції 90 балів отримала лише одна кандидка — суддя Солом'янського районного суду Києва Вікторія Жовноватнюк (у минулому Кицюк). Максимальний бал також мають кандидати до ВС: суддя Шевченківського районного суду Чернівців Ляля Ярема, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олександр Князюк (раніше Закропивний), суддя Верховного Суду України (нині діє Верховний Суд) Геннадій Тимченко та ін.
Продовжує участь у конкурсі і суддя Оболонського райсуду Києва Максим Тітов (син Юрія Тітова — члена ВККС), суддя Харківського апеляційного адмінсуду Лариса Тацій (дочка ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Василя Тація) та ін.
У підсумку з конкурсу вибули майже 300 кандидатів. Після наступного етапу — практичного завдання — у списку претендентів до трьох судів повинна залишитися половина бажаючих — 351 особа.