Що за експертиза та чому про неї говорять
6 липня цього року на Рівненському полігоні проводились військові навчання. Солдати працювали з мінометами “Молот”, які є новітньою українською розробкою. Один із мінометів вибухнув, через що загинуло троє і було поранено дев’ять людей.
Військова прокуратура почала розслідувати трагедію. На час розслідування президент Петро Порошенко заборонив використовувати “Молоти” на навчальних полігонах.
В рамках слідчих дій був проведений підрив міномету “Молот” та радянського міномету “Сані”. Експертиза мала допомогти встановити причину розриву “Молота”.
Одразу ж після проведення цього експерименту заступник міністра оборони України Ігор Павловський заявив, що слідство схиляється до версії з подвійним заряджанням міномету. Інакше кажучи, слідчі вважають, що військові закинули дві міни в ствол міномету, внаслідок чого він і вибухнув.
Натомість, один із постраждалих - мінометник Віталій Продун - заявив “Громадському”, що, на його думку, причина трагедії не у людському факторі, а у несправності міни.
«Не було подвійного заряджання. Його не могло бути, адже три офіцери дивились в один міномет. Згідно з правилами, ми повинні кожен раз перевіряти наявність міни в стволі. Звісно, легше визнати, що там є людський фактор. Ніхто не хоче приймати те, що була проблема з боєприпасами. Чому саме з ними? Бо міна була 1979-го року. Детонатор такого року заборонено використовувати. Чому, коли приїхала комісія, «випадково» зникли дві міни, натомість з'явилися детонатори 1984-го року? Чому зникли документи командира батареї — акт технічного стану міномета, акт технічного стану боєприпасів, дозволи, допуски та інше? Вони зникли. Залишився лише бойовий наказ, декілька документів та карта, яку я сам малював. Тут залишається дуже багато запитань», - сказав він «Громадському».
До «Молотів» і раніше були претензії у військових та експертів. Декотрі з них, зокрема, скаржились на якість міномету та на високу ціну зброї – майже півмільйона за штуку.
А журналістка Ольга Решетилова, яка розслідує тему «Молотів» з 2017 року (адже міномет вибухає вже не вперше), припускала, що причиною вибуху може бути погана якість металу міномету.
Ймовірність такої версії в коментарі LB.ua підтверджував професор, декан інженерно-фізичного факультету Київського політехнічного інституту, член-кореспондент НАН України Петро Лобода. Він зокрема говорив, що через невідповідний хімічний склад, структуру, термообробку чи механічну обробку в металі можуть виникати напруженння, через які при незначних навантаженнях порохових газів міномет може розриватись.
Детальніше про усі версії трагедії та про те, як і хто виробляв міномет «Молот», читайте у тексті LB.ua: “Метал чи люди: хто винен, що вибухає “Молот”.
Щоб встановити, чи якісно зроблений міномет “Молот ”та розставити усі крапки “над і” у цьому питанні, міністр оборони Степан Полторак доручив провести додаткову експертизу. Рештки підірваних “Молота” і “Сані” передали в КПІ імені Сікорського на аналіз.
Тоді депутат від “Народного фронту” Тетяна Чорновол та заступник міністра оборони Ігор Павловський запевнили LB.ua, що результати експертизи металу міномету будуть публічними.
Наприкінці серпня ми вирішили перевірити, чи була проведена експертиза в КПІ, та які її результати. Запит з відповідними питаннями ми надіслали у Міністерство оборони. 5 вересня з Центрального науково-дослідницького інституту військової техніки ЗСУ нам прийшла відповідь, що експертиза в КПІ таки була проведена, але акт дослідження знаходиться під грифом “секретно”.
Цікаво, що журналістці Ользі Решетиловій вдалось також отримати уламок міномету “Молот” з Рівненського полігону. Цей уламок, як стверджує журналістка, вона теж занесла в КПІ імені Сікорського для додаткової експертизи.
Однак через певний період часу Решетиловій, за її словами, зателефонували з КПІ та попросили відкликати свою експертизу.
“Люди з КПІ мені зателефонували і порадили відкликати свою експертизу, бо все “так закрутилось”. Чому саме – не пояснювали. Я забрала уламок. Зараз я замовила експертизу в іншому незалежному місці”, - розповіла Решетилова.
LB.ua зателефонували професору Лободі, який був залучений до експертизи в КПІ, щоб розпитати, як все було насправді, але він відмовився будь-що коментувати.
“Я не маю права розповсюджувати інформацію, бо вона закрита. Тому ви, напевно, звертайтесь до тих, хто замовляв експертизу. Я ж навіть не знаю, хто її замовляв”, - сказав Лобода.
На запитання, чи проводили в КПІ додаткову експертизу на прохання Ольги Решетилової, Лобода відповів: “Я не пам’ятаю, як воно було і шо було. Цих всіх розмов. Ми зробили експертизу на замовлення і більше жодних експертиз не робили”. Але трохи подумавши, заявив, що уламок міномету в КПІ Решетилова нібито не приносила.
Ми також запитали у пана Павловського та пані Чорновол, чому, попри їх обіцянки, експертизу засекретили.
Павловський на питання LB.ua не відповів, хоча наше повідомлення у WhatsApp прочитав.
Натомість, Тетяна Чорновол пообіцяла, що це питання піднімуть на комітеті з питань національної безпеки та оборони.
За кілька днів голова оборонного комітету Сергій Пашинський заявив, що на засіданні 19 вересня першим питанням комітет планує заслухати звіт всіх компетентних органів щодо розслідування трагедії,
оскільки, за його інформацією, усі слідчі дії та експертизи, які б мали дати відповідь на всі питання щодо справи, вже проведені.
На комітеті
Як і обіцяв Пашинський, питання по “Молоту” поставили першим на порядку денному 19 вересня.
Комітет запросив на засідання генерального прокурора Юрія Луценка, міністра оборони Степана Полторака, голову Національної поліції Сергія Князєва, директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Рувіна.
Міністерство оборони та Нацполіція своїх представників на комітет надіслали, а от з Генеральної прокуратури на засідання комітету ніхто не прийшов. До того ж, Військова прокуратура західного регіону заборонила озвучувати інформацію щодо експертиз проведених по “Молоту”, як таку, що підпадає під гриф “таємно”.
Цей факт розлютив членів оборонного комітету. Сергій Пашинський звинуватив Військову прокуратуру у тому, що вони ховають від суспільства результати експертизи.
“Це недопустима ситуація. Я публічно звертаюсь до генпрокурора Юрія Луценка. Секретаріат, будь ласка, зв’яжіться з його приймальнею. Я хочу терміново провести з ним робочу нараду і отримати
відповідь, навіщо Військова прокуратура ховає від суспільства результати експертизи. Навіщо Військова прокуратура не дає відповіді, які поставлені не тільки суспільством, а й нами і слідчими. Я ще
раз хочу всіх запевнити: я, як голова комітету, як народний депутат, зроблю все можливе і неможливе, але відповіді на всі питання ми отримаємо. Я звертаюсь до міністра юстиції Павла Петренка і після
засідання також буду вимагати зустрічі.”, - обурювався Пашинський.
Крім того, Пашинський попросив своїх колег народних депутатів зібрати робочу групу, яка б поїхала в прокуратуру та КНІСЕ подивитись, чи ніхто не ховає від народних обранців жодних документів у справі.
Інший депутат комітету, колега Пашинського по фракції, Юрій Береза заявив, що головного військового прокурора Анатолія Матіоса потрібно взагалі звільнити.
“Стосовно діяльності військового прокурора в мене давно стоїть питання. Військовий прокурор досить часто почав піаритись в акціях, де грошові, в основному, були задіяні моменти. Замість того, щоб розслідувати усі моменти, негативні моменти, то, на жаль, він зайняв позицію піар-менеджера”, - почав він.
Після того Береза довго перелічував претензії до Матіоса, які в основному зводяться до того, що він погано виконує свої обов’язки.
“Наостанок, хочу сказати: хто як не головний військовий прокурор повинен був працювати з церквами Московського патріархату, які знаходяться у військових частинах. Там його нема. Де потрібен український Закон, там військового прокурора немає. Тому в мене все одно стоїть питання, як ми можемо його позбавити посади”, - емоційно закликав він.
Пізніше військовий прокурор Антатолій Матіос в саркастичному стилі написав пост у Facebook, в якому назвав Пашинського “молотошукачем” та опублікував лист-відповідь генерального прокурора на претензії депутатів. Цей лист зводився до того, що, згідно з Законом, комітети Верховної Ради не мають права заслуховувати стан розслідування у конкретному кримінальному провадженні.
На жаль, за політичними пристрастями загубилась суть питання і важливі нюанси.
Зокрема, не зрозуміло, чому члени комітету не розпитали у Ігора Павловського, який прибув на засідання, про експертизу, проведену в КПІ імені Сікорського, адже саме міністр оборони доручив провести цю експертизу. І саме ця додаткова експертиза мала б бути публічною.
А на засіданні, схоже, депутати говорили лише про експертизи, які в рамках слідчих дій проводила Військова прокуратура.
До речі, на засідання прийшов також адвокат Ілля Костін, який захищає інтереси сімей двох загиблих військових. Він поскаржився LB.ua, що у нього дуже багато питань до слідства.
Зокрема, до експертизи з підривів мінометів, які проводила Військова прокуратура. Як він стверджує, під час експерименту були присутні багато людей, які не мають до слідчих дій жодного стосунку.
Та головна проблема, через яку йому складно виконувати свої обов’язки – це, за його словами, надмірна таємничість справи.
“Основна моя мета – це щоб не зробили крайніми загиблих людей, бо це найпростіше. Військові, які працюють з цим мінометом, кажуть, що воювати можна з будь-якою технікою, але до нього (міномету, - LB.ua) є питання. Вони (сім’ї загиблих, - LB.ua) вважали, що адвокат у цьому кримінальному провадженні може дійти до якоїсь істини. Але я навіть зараз не можу повністю ознайомитись з матеріалами справи”, - сумно сказав він LB.ua.