ГлавнаяПолитика

Більше не АТО: що змінює законопроект про окуповані території

Четвер,18 січня. Секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник дуже швидко зачитує з парламентської трибуни правки, які будуть внесені в остаточне тіло законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». З його скоромовки важко щось зрозуміти, тому фракції «Самопоміч» і «Батьківщина» просять надати 10-хвилинну перерву, щоб прочитати остаточний текст документа. Однак спікер Андрій Парубій прохання ігнорує й одразу переходить до голосування у другому читанні й у цілому.

Опозиційні фракції ображалися недовго – Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина» і «Самопоміч» віддали свої голоси за законопроект разом із коаліцією (БПП і«Народний Фронт»). Адже не підтримати законопроект, що визначає Росію агресором, означало б наразитися на шквал критики та звинувачення в роботі на Москву. Тому лише представники Опозиційного блоку очікувано проголосували проти. Не підтримали законопроект, не беручи участі в голосуванні, їхні колеги із групи «Відродження», так само сформовано із колишніх «регіоналів», а також позафракційні депутати, що представляють у ВР УКРОП і «Свободу».

Тож 280 депутатів проголосували за законопроект, навіть не прочитавши його остаточного варіанта. Чимало народних обранців, до яких підходила кореспондентка LB.ua після голосування, погано орієнтувалися в тому, які з понад 600 правок таки були враховані. Як виявилося згодом, врахували їх менш ніж десяток.

Оскільки остаточний текст закону на момент написання цього тексту не опублікований ,LB.ua аналізує текст законопроекту до другого читання з урахуванням ухвалених правок.

Фото: EPA/UPG

Війну тепер називатимуть війною?  

Закон не запроваджує воєнного стану і не називає війну війною. Військові дії на сході України тепер називатимуть не антитерористичною операцією, а «заходами із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

«Гібридна війна, тому і назва війни гібридна», – коментує один із депутатів «Народного Фронту».

Російську Федерацію в законі названо агресором, а «Л/ДНР» – тимчасово окупованими Росією територіями. Відповідальність за шкоду, завдану на цих територіях, Україна покладає на Росію, а виданих у «Л/ДНР» документів не визнає, крім свідоцтв про народження і про смерть.

Фото: EPA/UPG

На думку депутатів коаліції, ці норми повинні допомогти Україні в судових процесах проти Росії щодо агресії та окупації РФ. Однак немає певності в тому, що внутрішній документ нашої держави зможе вплинути на рішення міжнародних судів. Водночас закон, радше за все, убезпечить Україну від позовів за зруйноване в ОРДЛО майно в судах українських. А такі вироки вже були, адже, згідно зі статтею 19 Закону «Про боротьбу з тероризмом», Україна зобов’язувалася відшкодовувати вартість знищеного майна.

Чи вписали в закон Крим?

У законі є згадки про Крим, однак не в тій формі, яку пропонували депутати-представники Меджлісу. Депутат від БПП Рефат Чубаров вимагав, щоб Крим вписали в назву і зрівняли у статусі з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей по всьому тілу закону – щоб не розділяти позицію держави щодо цих територій.

Фото: 24tv.ua

Однак нібито у зв’язку з тим, що окупація Криму вже визнана Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», депутати лише помістили посилання на цей закон у певних статтях. Тож виходить, що більшість норм законопроекту стосуються лише Донецької та Луганської областей.

Що таке Об’єднаний оперативний штаб, і які повноваження тепер у військових? 

У статті 8 Україна узаконює використання ЗСУ й інших військових формувань України в зоні бойових дій, що унеможливить засудження військових за використання ними зброї в мирний час.

Для керівництва всіма військовими формуваннями України, що боронять нашу територію на Донбасі, буде створена нова структура – Об’єднаний оперативний штаб. Командувача Оперативного штабу призначатиме президент.

Читайте: Мінськ спотикання

Керівникові штабу закон надає багато повноважень. Саме він визначатиме, кому з цивільних (у тому числі, ймовірно, журналістів і волонтерів), надавати дозвіл на перебування в зоні бойових дій і територіях, до них прилеглих. При цьому точного переліку населених пунктів, які входять у межі бойових дій, у законі немає, їх повинен визначити начальник Генштабу, але очевидно, у зону входитимуть території, які досі вважали зоною проведення АТО.

Фото: Макс Левин

На цих територіях буде чинним особливий порядок, згідно з яким державним органам України надаватимуться спеціальні повноваження.

У зоні бойових дій військові зможуть (за виняткової потреби) застосовувати зброю проти цивільних, які вчиняють правопорушення, заважають їм виконувати свої військові обов’язки або намагаються незаконно проникнути на визначену територію.

Військові зможуть затримувати людей, які видалися їм підозрілими, для перевірки документів; оглядати особисті речі та машини, за потреби навіть заходити в будинки і на підприємства; використовувати засоби зв’язку й авто (це вже за згодою власників). Ця стаття прописана доволі розмито, і обставини, за яких військові можуть вдаватися до таких дій, чітко не визначені.

Читайте: Димна п'ятниця: як депутати ухвалювали закони про Донбас

Повноваження командувача оперативного штабу та положення про об'єднаний оперативний штаб визначає і підписує президент.

Переміщення товарів, виїзд і в’їзд громадян

У прикінцевих положеннях скасовується Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Автомобільный контрольно-пропускний пункт Золоте
Фото: slovoidilo.ua
Автомобільный контрольно-пропускний пункт Золоте

Порядок переміщення осіб і товарів на/з ТОТ визначатиме Кабінет Міністрів України. Однак командувач Оперативного штабу матиме право за потреби обмежувати в’їзд і виїзд людей. Знову ж таки, обставини, за яких людині можуть заборонити виїхати через пропускний пункт чи в’їхати, докладно не прописані.

Попередній порядок переміщення товарів через лінію розмежування був затверджений Кабінетом Міністрів 1 березня минулого року, після більш ніж місяця блокади переміщення товарів залізницею.

Тереза ЛащукТереза Лащук, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram