Парламентський тиждень розпочався для депутатів з 79 питань в порядку денному. Розгляд законопроекту про місцеві вибори у другому читанні та вцілому планувався в десятці останніх. Тому стовідсоткової гарантії, що в сесійній залі дійдуть до виборів не було. Радше прогнози політиків сходились до того, що це питання відкладуть на четвер. Тим паче, що політичні торги всередині коаліції на ранок вівторка тривали.
Зауважу, що вибори були одними із питань, запланованих на позачергове засідання парламенту, що планувалось минулого четверга. Втім, за словами депутатів, голосів для ухвалення закону тоді не було. «Деякі фракції взагалі пропонували вагон поправок, в тому числі хотіли змінити склад ЦВК і таке інше. Вони відмовлялись дати свої голоси, шантажуючи парламент», - заявив депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець, додавши, що йдеться про «Батьківщину» та Радикальну партію.
Нагадаємо, 18 червня законопроект Денисенка/Попова парламент прийняв за основу. Решту три зареєстровані проекти закону зняли з розгляду їхні автори, або вони не набрали необхідної кількості голосів.
Як писав LB.ua, законопроект Денисенка/Попова став на противагу законопроекту так званої робочої групи з політиків та експертів під головуванням Володимира Гройсмана.
А отже, проголосувавши за цей законопроект, парламент запропонував наступні виборчі системи на місцевих виборах:
1) на виборах депутатів сільських, селищних рад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі;
2 ) на виборах міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) – за мажоритарною системою абсолютної більшості (50% плюс один голос) в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
4) на виборах сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості (більше за конкурентів) в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
Висування кандидатів здійснюватиметься місцевою організацією партії не більш як по два кандидати в кожному територіальному окрузі. Голос виборця вважається одночасно голосом за місцеву організацію партії та за кандидата, висунутого нею в певному територіальному окрузі. Зважаючи на кількість голосів, які набере кандидат, він займає певне місце в рейтингу політичної партії. Партія повинна подолати виборчий бар'єр, встановлений законом, у 5%.
Залежно від того, скільки відсотків набере політсила, вона отримує певну кількість місць в місцевій раді. Відповідна кількість кандидатів в рейтинговому списку партії і переможуть на виборах.
До другого читання в законопроект були введені так звані “політичні” правки, про які йтиметься нижче.
«Стрілочники»
У вівторок, 14 липня, вранці в кулуарах парламенту окремі фракції називали свої претензії до законопроекту. Зокрема, депутат «Самопомочі» Єгор Соболєв на камери загинав пальці: «Ми – за скасування політичних блоків, заборону політичної реклами, зменшення на 50% кількості депутатів місцевих рад, а також захист бюлетенів від підробки».
Один із депутатів фракції «Народний фронт» згодом розповів LB.ua, що першочергово фракція Андрія Садового принесла на раду коаліції список із 19 пунктів, котрі «не влаштовують їх у законопроекті». «Вони пропонують ввести захищені бюлетені, але механізму не пропонують... Якими вони мають бути і хто їх повинен виготовляти?! Хочуть заборони політичної реклами, а залишити соціальну. Ну, зрозуміло, Андрій Іванович (Садовий – LB.ua) цілодобово може піаритись і подавати так звані соціальні ролики на телебачення», – обурюється наш співрозмовник і припускає, що «Самопоміч» торпедує законопроект, оскільки є вірогідність, що Садовий не пройде на виборах мера Львова в другому турі».
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк емоційно реагує на таке припущення, мовляв, жодного сумніву у рейтингу Садового немає, а такі чутки пускають для того, щоб «потім знайти крайніх у зриві ухвалення нового виборчого закону».
«Прослідкуйте за риторикою депутатів «Самопомічі»… Вони часто вибирають дискусійні питання, активно піаряться на їх розкручуванні, а коли «піджимає» голосування, кажуть: ну, раз це треба для країни, ми готові голосувати», – посміхаючись, ділиться думками один із депутатів Блоку Петра Порошенка.
«Процес переговорів щодо законопроекту про місцеві вибори блокує група УДАРу, – згодом відверто заявляє журналістам Леонід Ємець. – Будь-який адекватний кандидат отримає перевагу щодо Кличка (на виборах мера Києва – ред.). Вже всі переконалися в ефективності його роботи».
Крім цього, він каже, що спробою залишити стару виборчу систему розцінюватиме наполягання «Батьківщини» на тому, щоби внести в законопроект поправку про можливість партій відкликати обраного депутата місцевої ради, а також надати політсилам одне фіксоване місце у виборчому списку. «Це не конструктивна позиція. Вона ніякого відношення до відкритих списків немає», – додає він.
«Нам розповідали страшні історії про так званих захищених людей в списках… Але ми вже пройшли образно 158 виборів… Це говорять ті, що точно не знають, що таке партійне будівництво, не розуміють, якою має бути структура політичної партії», – вважає депутат «Батьківщини» Сергій Власенко.
Критикували законопроект і деякі позафракційні депутати. Зокрема, колишній регіонал Сергій Ківалов зазначав, що на виборах необхідно залишити мажоритарку, мовляв, виборець повинен обирати того кандидата, з яким знайомий особисто. А колишній губернатор Донецької області Сергій Тарута бачить в законопроекті проблему неврахування голосів вимушених переселенців, котрі виїхали з Донбасу. І пропонував надати право голосувати цим виборцям за місцем нинішнього проживання.
У затягуванні реформування законодавства про місцеві вибори звинувачували і БПП і «Народний фронт», яких, за словами деяких депутатів, влаштовує нинішня виборча система.
Дискусія тривала до полудня. На 14.20 призначили збори коаліції в кабінеті першого віце-спікера Андрія Парубія. А о 14:45 планувалось засідання комітету з питань правової політики та правосуддя (голова - Андрій Князевич).
За словами заступника голови фракції БПП Ігора Кононенка, політичні перемовини вестимуться щодо політичної реклами, першої п'ятірки у списку, а також прохідного бар’єру для партій.
Збори в Парубія затягувались. Сам перший віце-спікер першим покинув свій кабінет і продовжив засідання парламенту. «Домовились. Залишилось ще пару хвилин…», – вибігаючи, сказав він LB.ua. Однак, переговори тривали півтори години.
Комітетні пристрасті
Тим часом, в «білій» залі під куполом зібралось 18 членів комітету Князевича.
«Що тут у нас за 5 хвилин треба розглянути? Вибори?», – з іронією каже один із членів, Сергій Ківалов, сідаючи в крісло навпроти таблички з власним прізвищем.
Поруч з ним своє місце займає депутат Оппоблоку Василь Німченко: «Ребята, не делайте пародию. Вы ее и так сделали».
Очікуючи Князевича і своїх колег, члени комітету дискутували про різні системи виборів і жартували. «Давайте комітет по Viber проведемо», – сказав один з депутатів, коли на телефони депутатів почали приходити повідомлення в спільній групі комітету у Viber.
"Якщо сьогодні не ухвалимо закон, то завтра будемо всі говорити таким тонеесеньким голосочком", – сміючись, додає інший.
Після кількох хвилин очікування члени комітету розійшлися і зібралися знову вже після закінчення перемовин у Парубія. «Є…», – швидко проходячи по коридору, сказав заступник голови комітету Сергій Алєксєєв комусь по телефону.
Із кабінету першого віце-спікера з-поміж інших депутатів вийшов Володимир Гройсман, Андрій Князевич, ціла делегація від «Батьківщини» на чолі з Юлією Тимошенко та Сергієм Соболєвим (раніше в зал засідання повернувся Сергій Власенко), Олег Березюк, Руслан Сидорович, Леонід Ємець. Депутати були очевидно в піднесеному настрої.
«Почну з домовленостей щодо так званих політичних питань», – розпочав засідання Андрій Князевич, коли в залі було 25 членів комітету.
Він озвучив шість поправок, котрі були узгоджені на переговорах. По-перше, щодо закріплення однієї особи у виборчому списку політичної партії, позиція якої не змінюватиметься в залежності від голосування виборців. Якщо політична партія долатиме 5-відсотковий бар’єр, ця особа однозначно потраплятиме в місцеву раду.
По-друге, право брати участь у виборах, за новими домовленостями, не матимуть політичні блоки, лише політичні партії. По-третє, на території міст обласного і районного значення не може бути утворено більше, ніж 20% округів до виборів в обласну раду.
По-четверте, в перехідних положеннях законопроекту йдеться, що вибори у Криму і Донецькій та Луганській областях не проводитимуться 25 жовтня 2015 року у зв’язку з окупацією і агресією Російською Федерацією. Перелік адміністративних одиниць визначать у постанові парламенту, котру планують ухвалити у четвер, 17 липня.
По-п’яте, членам комітету пропонувалось підтримати поправку щодо надання можливості політичним партіям рішенням з’їзду голосувати за відкликання свого депутата місцевої ради за ініціативою місцевої громади. І остання – шоста озвучена поправка стосувалась того, щоб ввести обмеження для участі в виборах партій, котрі зареєстровані менше ніж за 365 днів або змінювали свою назву менше, ніж за 180 днів до волевиявлення громадян.
Дві останні «політичні» поправки викликали шквал критики в комітеті. Особливо емоційно виступив Борис Філатов, який у минулу неділю, 12 липня, на з’їзді новоствореної політсили «Укроп» був обраний одним із членів політради. «Цей закон спрямований проти політичної партії «Українське об'єднання патріотів» (Укроп)… Це - обмеження виборчого права всіх суб'єктів, що виникли після Майдану, і фактично Петро Порошенко займається узурпацією влади. Буде колосальний медійний скандал, і ми все рівно переможемо на місцевих виборах, тому що є маса запасних варіантів. Якщо хтось не розуміє цього, давайте тоді вступати у відкриту конфронтацію», – сказав він, не давши Князевичу дочитати повний текст однієї з поправок.
Очевидно було, що п’ята поправка – авторства «Батьківщини». Саме така норма прописана в законопроекті про місцеві вибори, зареєстрованому фракцією Юлії Тимошенко. Більше того, зачитуючи її, Князевич періодично перепитував про суть тої чи іншої норми у колишнього нардепа від "Батьківщини" Сергія Подгорного, який також був присутній під час засідання комітету.
Як виявилось згодом, шосту поправку також запропонував хтось із політсили Тимошенко. «Батьківщина» займається маразмом. Спочатку цифра була така, що фактично і Блок Петра Порошенка не міг би брати участь у виборах. І тоді хтось із депутатів із БПП, жартома, назвав цифру в понад 5 тисяч днів, порахувавши, коли «Батьківщина» була зареєстрована», – розповів в кулуарах парламенту один із депутатів БПП на правах анонімності.
Половина членів комітету підтримали Філатова. Не дали результату навіть аргументи Князевича і Сидоровича про необхідність пошуку компромісу.
Обурення депутатів відобразилось і на результатах голосування за запропоновані правки: лише з другої спроби 13 із 25 присутніх членів комітету підняли руки «за». Не підтримали політичні домовленості, зокрема, перший заступник Князевича Леонід Ємець і навіть один із авторів законопроекту Вадим Денисенко з БПП. «Вадим, ви проти? Тоді рішення немає, бо Денисенко не проголосував», – сказав Князевич після першого голосування. «Що за 365/180… Це безпрєдєл», – тихо сказав Денисенко. Після другої спроби голова комітету констатував: «Рішення прийнято. Йдемо в сесійну залу».
«Специфіка політичних домовленостей в тому, що як тільки складається пазл, негайно треба голосувати. Інакше все дуже швидко переграється. Думаєте, чому все так довго тривало… Треба було прийняти умови «Батьківщини», інакше захитались би домовленості з «Самопоміччю» і «радикалами». Кожен раз з'являються нові гравці і нові торги», – пояснює поспіх у діях комітету один із депутатів, наближений до політичних переговорів.
***
Розгляд законопроекту почався за хвилину до закінчення роботи парламенту. Саме тоді спікер Володимир Гройсман повернувся в своє крісло в президії. Депутати продовжили засідання і Князевич почав довго зачитувати правки, озвучені на комітеті. Питання про 365/180 днів щодо реєстрації партії для участі в виборах озвучив позафракційний Борислав Береза. У свою чергу лідери фракцій в один голос виступили за відхилення цієї поправки.
А лідер фракції БПП Юрій Луценко запропонував внести «гендерну» поправку: серед кандидатів на вибори повинно бути не менше 30% осіб однієї статі.
За законопроект вцілому не проголосували фракції Опозиційного блоку, групи «Відродження», «Волі народу» і більша половина позафракційних (окрім «Свободи» та деяких інших). У БПП проти проголосував Василь Брензович. Утрималося 15 депутатів: Андрій Антонищак, Сергій Валентиров, Тарас Батенко, Андрій Вадатурський, Дмитро Добродомов, Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Богдан Матківський, Олег Мусій, Вадим Нестеренко, Микола Паламарчук, Іван Мельничук, Наталія Новак, Микола Томенко, Олександр Черненко. Із «Народного фронту» утримався Олександр Романовський.
Парламентський лідер «Самопомочі» Олег Березюк ствердно відповідає на запитання, чи задоволений результатом. «А про політичну рекламу домовились, що буде окремий закон. В четвер повинні його розглянути», - додає депутат.
"Навіть в тому вигляді, в якому є цей закон, він значно кращий, ніж закон Портнова/Януковича. 2010 рік - це найбрудніші вибори за моєї пам'яті. В будь-якому випадку це крок вперед. Неголосування за цей закон означало би, що залишиться старий", - заявляє LB.ua депутат-"свободівець" Андрій Іллєнко після закінчення засідання Ради.
Російський слід
Уже через кілька годин після ухвалення закону в Facebook почала ширитися інформація про те, що Закон України «Про місцеві вибори» в частині виборчої системи є клоном Закону Санкт-Петербурга «О выборах депутатов Законодательного Собрания Санкт-Петербурга».
"Закон, що регулюватиме наступні місцеві вибори, не запроваджує пропорційну систему з відкритими списками, на яку очікувало суспільство. Дана система є маніпулятивною, скалькована з аналогу, який застосовувався в Російській Федерації з 2007 по 2011 роки, під час виборів до законодавчої палати, до прикладу, Санкт-Петербургу. На жаль, не найкраща практика взята за основу, хоча автори нас намагались переконати, що це - німецька система, але вона не має нічого спільного з прогресивними європейськими системами", - коментує голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, котра брала участь у робочій групі під головуванням Гройсмана.
За її словами, два основні завдання, які повинна була вирішити зміна виборчого законодавства - це: 1) породжувати конкуренцію між кандидатами від однієї партії в межах одного округу, 2) забезпечувати повний контроль і вплив за результатами виборів громадян, а не партій. "Обидва завдання не будуть досягнуті, на жаль, і партії йшли на це свідомо", - додає вона.
Серед позитивів закону називає двотурові вибори мерів у великих містах та обмеження політичної реклами. "Втім, ці переваги не можуть збалансувати негатив - реформа виборчого законодавства в Україні не відбулась. Чимало сюрпризів ми побачимо під час кампанії", - вважає Айвазовська.