Ось читаю на сторінці Миколи Азарова у ФБ його роздуми щодо вирішення житлової проблеми в країні, опубліковані 6-го квітня.
За словами прем’єра, нині Кабмін тяжко працює над програмою «Доступне житло», яка дозволить отримати дешеві кредити.
Дуже актуальна тема, подумав собі я. Адже буквально тиждень тому думав про покращення своїх житлових умов і перспективне придбання власної квартири, звісно, в кредит. Але зателефонувавши до кількох банків, зрозумів, що моя кредитна перспектива є надто примарною.
Деякі банки просили зачекати місяць-два, оскільки нині іпотекою вони не займаються взагалі, інші – пропонували кредити під 20-23 відсотки річних. І це при 30-50% першої оплати. Єдина приємність – всі кредити тепер вітчизняні банки надають у гривні. Щоправда, приємність ця лише на перший погляд. Адже за такої високої кредитної ставки буквально за 5 років ви вже віддасте банку лише за відсотки суму, рівнозначну отриманій. За 10 років – майже 2 суми. За 15 – майже 3. Плюс – саме «тіло». Страшно собі лише уявити, в яку копійчину «влетить» вам подібне банківське «лихварство». До того ж більшість банків, що надають кредити у гривнях, перестраховуються і на випадок різкого обвалу національної одиниці, включаючи в кредитні угоди можливість перегляду відсоткових ставок у такому разі.
Саме тут на допомогу українським позичальникам, за ідеєю влади, прийде рятівник-Азаров зі своєю «програмою». А для того, аби повноцінно реалізувати «Доступне житло», Кабмін впроваджує в Україні «паспорт громадянина», як написав на ФБ сам Азаров.
«Зараз якраз розробляється так званий паспорт громадянина, який матиме право на реалізацію програми «Доступне житло». Вік має бути таким, щоб погашення кредиту було забезпечене».
Нині для більш-менш повноцінного життя та пересування в Україні та світі мені особисто треба мати: паспорт, закордонний паспорт, довідку про ідентифікаційний номер, трудову книжку, військовий квиток, картку пенсійного страхування, диплом про закінчення вузу, водійське посвідчення. Виявляється для того, аби отримати кредит, відтепер треба буде мати ще один, третій «паспорт громадянина». До того ж мати не лише паспорт, але й відповідний вік, «щоб погашення було гарантоване». Цікаво, мої 37 років є достатніми для цього? Адже буквально днями читав про те, що 10 відсотків українців не доживають навіть до віку 35-ти… Значить, «паспорт громадянина» мені можна вже не отримувати?
Якось влітку далекого 2004-го одна знайома пропонувала протекцію в отриманні так званого «молодіжного кредиту», програму надання якого тоді «реалізовував» Державний фонд сприяння молодіжному будівництву. Для того, аби отримати такий кредит треба було «дати на лапу» відповідному чиновнику 5 тисяч у.о. Але, як казала моя знайома, у разі зміни влади (а вона таки змінилася на межі 2004-го та 2005-го) – гарантій про продовження компенсації по кредиту – жодних. Добре, що я тоді так і не став учасником корупційної схеми. Хоча…
Державний фонд сприяння молодіжному будівництву, діяльність якого за часів Ющенка була майже зупинена (2004-го «освоєно» рекордних 122 мільйони гривень з держбюджету, а 2009-го – жодного), нині знову відновлює свою кредитну «схему». Як йдеться на офіційному сайті держустанови, «Кабінет міністрів України пропонує Верховній Раді збільшити доходи і видатки держбюджету 2012 на 33,35 млрд. грн.
При цьому уряд пропонує виділити у державному бюджеті 1 млрд. грн. на здешевлення вартості іпотечних кредитів». Про це днями заявив заступник голови комітету ВРУ з питань бюджету, Владислав Лук’янов. Той самий, який вже кілька років добудовує котеджне містечко «Олімпік-парк» під Києвом.
Після перегляду такої інформації чомусь подумалося, – а чи не зателефонувати старій знайомій, яка «опікувалася» молодіжними кредитами 2004-го? Може, хай йому грець з цією антикорупційною чесністю?
Адже, за словами того ж Лук’янова, за рахунок державних ресурсів вже в цьому році кредити можуть отримати близько 60 тисяч осіб. І за кредит вони сплачуватимуть лише 3 % річних, решту – сплачуватимемо ми зі своїх податків.
20% у комерційному банку і 3% від Держфонду – різниця колосальна. Ось тільки скільки сьогодні треба буде давати «на лапу», аби потрапити у число 60 000 щасливчиків. Очевидно, що п’ятьма тисячами точно не обійдеться.
Можна ще спробувати пошукати банк, який кредитує власне, або дотичне до свого бізнесу будівництво. Так нещодавно на руки потрапила рекламна листівка, що рекламувала 12%-й(!) кредит на 20(!) років від державного (!) «Ощадбанку» на купівлю новобудови у Голосієво, зведеної однією поважною комерційною фірмою. Диво, а не пропозиція! Але дзвінок до забудовника повернув мене на землю – один квадрат «економного» житла на околиці столиці за допомогою «Ощадбанку» продають за 14 500 гривень!
Відразу ж пригадалася січнева заява того ж Миколи Азарова про те, що «Ми домовилися з забудовниками, що ціна за квадратний метр житла у Києві має бути в середньому (!) – 8000 гривень. Новобудови за такою ціною з’являться вже 2012 року», – переконував тоді Азаров присутніх журналістів.
Як пояснив тоді речник прем’єра Віталій Лук’яненко, здешевлення мало відбутися після запровадження закону «Про регулювання містобудівної діяльності», що начебто скасовував близько 90% дозволів та узгоджень, а також через державні кредити забудовникам під мінімальні відсотки.
І де ці 8 тисяч? Як повідомляють в Українській торгівельній гільдії, середня вартість житла у Києві в березні склала 16208 гривень, і зменшилася з початку року лише на пару відсотків!
Тим часом Микола Азаров продовжує будівництво повітряних замків: «Програма «Доступне житло» передбачатиме низькі відсотки. Треба буде заробляти приблизно 5-6 тисяч гривень на місяць на родину, і приблизно 2 тисячі на місяць виплачувати внески на доступне житло», – «чесно» заявив прем’єр під час зустрічі з громадськими організаціями. Чергова «казка про білого бичка»…
А тепер – моя улюблена рубрика – «В гостях у калькулятора», – навіть якщо зовсім не платити жодних (!)відсотків по кредиту, то невеличку 50-метрову київську квартирку вартістю у 16 208 гривень за квадрат такий «щасливчик» зможе виплатити за 35 років! Якщо ж врахувати навіть неймовірно пільгові (3-4) відсотки, то на це піде понад півстоліття! Думаю, жоден «паспорт громадянина» тут вже не буде потрібен, адже в Україні стільки не живуть. Хіба що кредити надаватимуть новонародженим. А тим часом за оцінками Організації Об’єднаних Націй вартість житла в Україні відповідно з індексами, що враховують ціну у прив’язці до середньої заробітної плати, наближається до вартості нерухомості у Нью-Йорку та Лондоні. І вже випереджає показники Москви.
Ось і думаєш після цього – а, може, досить брехати і запроваджувати нові «паспорти»? Може, варто лише припинити красти державні кошти та не брати хабарі? Адже навіть у сусідній з нами Польщі ставки по іпотечних кредитах у національній валюті не перевищують 5-8 відсотків річних. У країнах «старої» Європи – ще менше! І видаються ці позики терміном до 35 років!
А що до свого бажання покращити власні житлові умови, то його, нажаль, доведеться вкотре відкласти до найкращих часів. Які, сподіваюся, в Україні ще настануть. І сподіваюся, ще за мого життя…