Ще вчора ця «картинка» заслужено вважалася «візитівкою» Києва. Особливо чарівно все виглядало в травні: схили вбиралися смарагдами зелені, виблискували золоті бані церков і легка, наче вирізьблена зі слонової кістки, піднімалася в небо дзвіниця Лаври.
Нині ця казка назавжди втрачена.
Лавра більше не домінує на кручах. Її силует загубився на фоні потворного хмарочосу, який раптом з’явився на задньому плані.
Коли під час війни фашисти (чи то чекісти) висадили в повітря Успенський собор – величі Лаври було завдано меншої шкоди. «Родіна-мать» теж її величі не знищила. Однак, тепер красотам Лаври кінець. Бетонна потвора поступово росла протягом останніх років.
Донедавна з нею ще можна було миритися. Але наразі хмарочос досяг такої висоти, що обличчя міста назавжди спотворено.
Як можна так ненавидіти Київ
Зі здивуванням виявила: будинок має фундамент в низині - на Кловському узвозі. Просто він настільки високий, що піднімається набагато вище Лаврської дзвіниці.
Скільки маєповерхів? А ось це, до речі, загадка. Якщо подивитися дозвільну документацію будівельної компанії «Житло-буд», вивішену на сайті, то 40 поверхів. А якщо порахувати, що вже набудували, виходить 46.
Треба сказати: останні 6 поверхів найбільше псують панораму. Більше того, в початковій версії проекту будівля передбачалася майже на десять поверхів нижчою. Таку «лайт-версію» ще можна було виправдати: вона б, звісно, псувала краєвид, але не знищувала б його повністю.
Очевидно будівельник не боїться жодного покарання за свої дії та осуду громадськості. Він навіть не зважив за потрібне замаскуватися. На паркані, що оточує буд майданчик, до цих пір висить плакат зі старим проектом. На картинці чітко видно: будинок завершується арочними вікнами ресторану. Нині вже зведено шість поверхів вище цих вікон.
Також на сайті будівництва вже наявне повідомлення про продаж квартир на 40-46 поверхах. За них правлять найвищу ціну -4 тисячі у.е. за квадратний метр. Тут найкращі види: Лавра лежить, як на долоні, в підзорну трубу можна розглядати, як метушаться монахи та паломники. Також на даху в наявності вертолітній майданчик.
Хто ж так жорстоко сплюндрував Київ?
Спочатку згадаємо про забудовника. Це компанія «Житлобуд», що має лиху славу. Плюндрування історичного Києва це фішка компанії. Один з її найбільш скандальних проектів - будівництво на території Жовтневої лікарні, якому впродовж останніх років активно чинить опір громадськість.
Псувати обличчя міста, візуально руйнувати стародавню Києво-Печерську Лавру будівельнику дозволяє статус та мораль фактичного власника компанії. Це - народний депутат Іван Куровський.
Значна частина будинку на Кловській, 7А виросла за часів, коли цей пан рахувався у фракції БЮТ. Тоді новобудова досягла дозволених 37 поверхів, чимало квартир було розпродано і власник спокусився переступити межу – продовжити будівництво.
Пролобіювати отримання дозволу ще на три поверхи 2009-го було нескладно: в уряді сиділи однопартійці, в Київраді (депутатом) – рідний син, а тодішній співзасновник «Житлобуду» Владислав Роговий раніше працював в керівництві Державної служби з питань охорони культурної спадщини (який цинізм!!!, - авт.)
Отже, 2009-го «Житлобуд» розжився дозволом від ДП «Укрдержбудекспертиза» Міністерства регіонального розвитку, на зведення додаткових трьох поверхів. Таке коригування, як йдеться в документі, відповідає « міцності, надійності, довговічності, та архітектурним вимогам».
Хоча сам документ доволі сумнівний – в тексті йдеться про 2009 рік, а біля підпису директора значиться 2008-й.
Фото: Сучасний потворний вигляд на кручі Києво-Печерська
Але і такий «папірець» згодився для добудови. Додаткові поверхи також швидко розкупили.
З приходом Януковича, справи Куровського пішли гірше. Щоправда лише до часу, поки не зраджував рідній фракції. Почав зраджувати – голосувати в унісон з регіоналами – покращилися. Скоро з БЮТ його за це й виключили. Нині нардеп у «вільному плаванні» - позафракційний. Очевидно, за це отримав якнайбільше свободи на своїх будмайданчиках. Адже як інакше пояснити: за часів уряду Тимошенко її партієць наростив хмарочос на три поверхи, а нині добудував ще шість? Ще й з сумнівними дозволами.
Так, коли Lb.ua подзвонив у фірму, аби з’ясувати: які державні інстанції, дали дозвіл на 46 поверхів, хто їх підписав, надати нам документи відмовилися. Відповіли по-хамські й кинули слухавку.
Дивна реакція, чи не так? Особливо дивна, якщо з документацією у вас все добре.
Питання: куди дивиться міська влада? Чому не реагує центральна, адже Київ – столиця?
Особливо образлива така байдужість – на тлі тотального дерибану коштів на Євро 2012, які відчужуються ніби-то для того, щоб зробити місто привабливішим для західних туристів. Але нікого не цікавить, що заради заробітку кількох осіб, знищено неповторний краєвид дніпрових круч.
Як відреагували київські урядники? Лише внесли будівлю на Кловського 7А в перелік восьми найбільш «резонансних», «сумнівних». В кінці січня голова КМДА Олександр Попов заявив: будівлі з цього списку можуть бути знесені незалежно від ступеня їх готовності.
Проте Куровський посилив активність на буд майданчику. Так, ніби його попередження не стосувалося. Пізніше Попов виправдовувався: мовляв, більшість сумнівних будівництв має всі необхідні дозволи, в тому числі – відносно їхньої висотності та архітектурного вигляду. Також Попов зауважив: заборонити будівництво можна тільки у разі виплати компенсацій на загальну суму близько 1 млрд грн. Звісно, у міста таких коштів немає. Хоча, це як рахувати. Приміром, будиночки, за які нині слідство пресує Пилипишина, були відчужені за півтора мільйона грн., а новий власник продавав їх уже за 20 млн. у.е.
На правосуддя надії теж немає. Взаємини з незалежними від Феміди українськими судами у одіозних забудовників складаються вдало. Так, нещодавно від постріла в голову загинув суддя Сергій Зубков. Той самий, що в лютому заблокував будівництво на території Жовтневої лікарні. Раніше він також приймав подібні рішення.
Любити Київ – не любити це Бабушкіна
Варто лиш раз глянути на скандальний хмарочос, аби здогадатися хто його архітектор. Йдеться про особу, відому своїм цинічним ставленням до естетичного вигляду столиці. Довгі роки пропрацювавши на посаді головного архітектора країни, саме він сплюндрував «теплицями» Майдан, спроектував більшість скляних новобудов, що безнадійно зіпсували історичний центр Києва. Звати його Сергій Бабушкін. Це його архітектурне бюро розробило проект Кловської 7А.
І йому зовсім не соромно. В інтерв’ю газеті «Факти» Бабушкін виправдовувався: «Родіна-мать» більше псує краєвид правого берега, аніж його хмарочос. Хоча це не відповідає дійсності: радянський монумент має на кручах власний «сектор». «Факти» прямо запитали про візуальне знищення Лаври. « Самое важное, что Киево-Печерская Лавра по-прежнему остается главным духовным центром христианства в Украине, и никаких нареканий от настоятеля храма не было…», - відбивався Бабушкін. Аби підкреслити, як пишається хмарочосом на Кловській, додав: « У меня семеро детей, старшему — 34, младшему — семь лет, и я был бы рад, если бы кто-то из них жил в этой высотке».
Натомість автору хочеться, аби й сам Бабушкін, і все його велике сімейство, жили на лівому березі. Аби щодня бачити потвору, зведенням якої голова родини познущався над містом. Те саме стосується родини Куровського.
Втім, ці поважні пани мешкають у більших престижних місцях. Так, Бабушкін побудував (для себе та на продаж) клубний будинок на Десятинній, 11. З прекрасним видом на Андрієвську церкву. А його ресторан «Бельведер», який виріс на пагорбі біля площі Слави – має останній чудовий вид на Лавру. «При одному погляді на Лавру і Дніпро охоплює відчуття спокою і благодаті», - йдеться в рекламі закладу. Бабушкіна абсолютно не хвилює: не всі можуть відвідати його ресторан, однак мільйони людей – які в’їжджають в центр мостом Патона – уже ніколи не відчують «спокій та благодать».
Вид на Михайлівський собор – не затьмарений, само собою, жодними хмарочосами, відкривається з будинку на вулиці Паторжинського, 14, де мешкає Іван Куровський. До речі, цю елітну багатоповерхівку також зводила його фірма «Житло-буд».
Церкві вигідно приниження Лаври?
Чому за велич Києво-Печерської Лаври , її домінантне піднесення на київських пагорбах не борються церковники? Це також незрозуміло.
Як відомо, Лавра - центр Української православної церкви Московського патріархату, яка нині фактично перебуває під патронатом Президента. Керівники УПЦ МП нині мають велику владу, навіть лобіюють призначення на державні посади, відстоюють інтереси великого бізнесу, ведуть політику активної, навіть агресивної експансії (можна згадати скандал з Десятинкою). Невже всесильна УПЦ МП не змогла відстояти Лавру? Чи не захотіла?
Відомо про конфлікт церковників з музейниками Лаври. Служителі церкви хотіли б зайняти всю територію комплексу. Але на захисті інтересів Лаври, як визначної не лише духовної, а й історичної та архітектурної пам’ятки, стоїть ЮНЕСКО. Цікаво, як експерти ЮНЕСКО сприймуть метаморфозу, що тут сталася? Чи не загрожуватиме це Лаврі виключенням з поважного спсику? Тоді церковникам буде значно простіше підпорядкувати собі всі тутешні землі.
До речі, попередження від ЮНЕСКО звучали вже не раз. Насамперед, щодо нерозширення «буферної зони» (в межах якої заборонене будівництво) навколо Софії і Лаври. Також рекомендовано взяти під охорону ще й ландшафт схилів Дніпра.
Однак, всі ці рекомендації офіційним Києвом ігноруються.