ГлавнаяПолитика

Мери задоволені. Міста не дуже

Політичні важковаговики не хочуть пускати свіжу кров у владу. Скасувавши призначені на 30 травня місцеві вибори, депутати протягом тижня не озвучили нову дату. Хоча, за словами віце-спікера Олександра Лавриновича, збирались. Аргументували так: немає бюджету-2010, а отже і грошей на організацію волевиявлення. Із розв’язкою парламентарі не квапляться. Зрозуміло чому. У «нашоукраїнців», як і в Компартії з Блоком Литвина, мало шансів збільшити представництво в міських, селищних і сільських радах.

Мери задоволені. Міста не дуже
Фото: EPA/UPG

Партія регіонів, лідер якої отримав підтримку в 48% активних виборців, могла б закріпити успіх. Але не захотіла. Перебуваючи в ейфорії від перемоги, у Януковича поки вірять, що зможуть оживити економіку і таким чином збільшити підтримку в Центрі та на Заході України. А значить – отримати більше мерів міст, містечок і сіл, більше депутатів, які забезпечують доступ до головного ресурсу країни – землі.

У всякому разі, рішення 250 депутатів ускладнює завдання вижити для політиків «другого ешелону», які ризикують розгубити зароблені за передвиборчу кампанію електоральні бонуси. Це також охолоджує бажання фінансистів вкладати в «молодих і перспективних». Тепер ця інвестиція – з невизначеним терміном окупності.

«Аргументація перенесення відсутністю бюджету – просто смішна, – захищає право повернутися у владу Сергій Тігіпко. – А якщо депутати взагалі не приймуть бюджет? Тоді, виходить, треба відмовлятися від будь-яких виборів і консервувати владу в її нинішньому вигляді». Обурення Тігіпка і Яценюка закономірні, хоча емоції когось із них, можливо, охолонуть, коли дістанеться прем’єрське крісло.

Олександр Єфремов, перший заступник голови фракції ПР, прогнозує, що місцеві вибори відбудуться «навесні наступного року». Мери не проти. Думку втомлених від їхньої роботи мешканців не беруть до уваги. Забувають, що зміна еліт, яка відбулася в 2006 році, винесла на поверхню чимало випадкових керівників, не здатних дати лад комунальному господарству. І «перевірені» кадри, які керують містами з десяток років, теж потребують відпочинку. Як не вони, то міста від них однозначно.

Від виборчого компромісу «регіонали» не стільки виграють, як програють. Досвід Тимошенко і не тільки її свідчить: політик при владі втрачає популярність, яку має в опозиції.

Набирають силу лобісти повернення до мажоритарної системи виборів на місцевому рівні. Цю ідею особисто підтримав співвласник групи «Приват» Ігор Коломойський, подавши до Конституційного Суду звернення про перегляд норм законів «Про вибори народних депутатів» і «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів», якими встановлюється партійна система.

Усередині Партії регіонів є десятки впливових лобістів, які прагнуть більшої самостійності в межах регіональних вотчин. «Мажоритарка» для них – вдалий вихід. Але він конфліктує з партійним інтересом і намаганнями Януковича і Ко втримати централізовану, непогано керовану, монолітну структуру.

Не слід забувати і про те, що Юлія Тимошенко в опозиції, як риба у воді. Рік – достатній термін, щоб, користуючись помилками президента, відродити віру в Леді Ю або ж українську Жанну Д’Арк і повернути колишніх прихильників під біло-сердечні стяги.

Михайлина СкорикМихайлина Скорик, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram