Кинемо оком на помаранчевий захід. У Львові громада активна і тому жваво дискутує, як так вдалося місцевій владі невідомо яким «законним» рішенням віддати будинок військкомату на вулиці Личаківській під приватну перебудову. Або, наприклад, візитка міста – історичний готель «Жорж», що пам’ятає ще Оноре де’Бальзака, який тут двічі спинявся, – відпливла у приватні руки. Якось так сталося, що пам’ятку архітектури «випадково» внесли у списки на приватизацію. Далі у справу увійшли патріоти міста із обласного Фонду держмайна і ТЗоВ з боку власників. Жодного конкурсу. А ще був скромний таємничий суд. Фонд програв його і… рішення не оскаржив. Готель у самому центрі забрали ще у до кризовому 2007 році за 16 з хвостиком мільйонів гривень, а це – 6 639.6 кв. м. Тобто елітний історичний квадратний метр «купували» за якихось 2 507 грн і 57 коп. А тоді метр квадратний нерухомості у центрі, за відкритими даними ріелторів, вартував не менше $10 тис.! Місто недоотримало 50 млн. грн, зате хтось, мабуть, отримав хороший відкат.
На фото: готель "Жорж" Автор: www.photoukraine.com
Тепер заглянемо до «Перлини біля моря». У Південній Пальмірі більшість одеситів ніколи не віддавали владу «помаранчевим» – хіба що меру-«нашоукраїнцю» Едуарду Гурвіцу. Одеса завжди вибирала тих, хто себе вже п’ять років називає «безвладною опозицією», – найбільша тут фракція «регіоналів». Плюс дітище Медведчука–Шуфрича, блок «НеТак!» та жменька «вітренківців» на додачу. В облраді ще «блакитніше» – 50 «регіоналів» та 8 «вітренківців», а їм на підмогу – 18 соціалістів Мороза супроти 14 «бютівців» і аж 5 «нашоукраїнців». І оця «біло-блакитна» влада вкотре відрізає власність одеської громади – землі і будівлі Чорноморської центральної клінічної лікарні на водному транспорті (в народі – «лікарня водників»), створеної ще у 1922 році. У 2002-му лікарню передали від держави до спільної власності територіальної громади Одещини А потім одесити лише встигали прицмокувати язиком, як блискавично з 2003 року у приватні руки відпливали двоповерховий лікувальний корпус і приміщення поліклініки №2, приміщення старовинної двоповерхової будівлі на Приморському бульварі, де знаходиться поліклінічне відділення. Одним словом – територія лікарні скоротилась удвічі, бо нічого було її будувати в престижному центральному районі! А місцеві депутати легкою рукою голосували за «оптимізацію, відчуження і зняття з балансу» цих будівель із «золотою» землею довкола. Іноді через проміжну ланку – приватних орендарів. І якось так дивно склалося, що усі ці фірми і банки, які там опинялися, були власністю або під контролем місцевого олігарха Леоніда Клімова, який за сумісництвом ще й депутат Верховної Ради і як хобі – лідер обласного осередку «Партії регіонів». І от наприкінці травня сесія облради «тихцем» хотіла за поданням начальника управління охорони здоров’я одесита Лапая проголосувати за ліквідацію комунальної установи «Одеський обласний медичний центр». Медики, журналісти і громадські активісти вчасно підняли галас, проект знищення лікарні був знятий з обговорення порядку денного, але .. до наступної сесії.
На фото: будівля Чорноморської центральної клінічної лікарні на водному транспорті. Автор: timer.od.ua
Як казав колись легендарний Дід Панас: і така фігня, малята, по всій державі. І що характерно, схеми «було ваше – стало наше» на місцях проводять за активного або мовчазного сприяння усієї
державної вертикалі. Прокуратура мовчить або прикриває, рішення гуляють від сесії міськрад до облрад, суди приймають «правильні» рішення... У «місцевих феодальчиків» усе схоплено, а Київ
далеко.
Ефективних механізмів захисту комунальної власності, як і контролю над діями місцевих влад, просто немає. Зате є політичні завивання, які активізуються саме під вибори, про те, щоб ще більше влади
передати з Києва місцевій владі. Ті й так показують дива приватизації майна, а тепер ще надайте їм більше повноважень! Уявляєте, що тоді буде?