Це трапилося на Трипільщині ще до 2004-го. Далі почалася ера формування вже іншої приватної скіфсько-трипільської колекції...
П´ять років в сучасній Україні - ціла епоха. Її історики мали б назвати «епохою Ющенка». Через декілька місяців вона завершиться. Політичні сварки і скандали вже за кілька років остаточно забудуться. Що залишиться від цієї доби нащадкам в «Україні без Ющенка»?
Неподалік від автодороги Київ-Москва стоятиме відновлена гетьманська столиця Батурин. Це - не та європейська перлина гетьмана Івана Мазепи. Але відбудовано церкви, хату Кочубея, музей археології, палац Розумовських. Проект національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» попри численні фінансові скандали таки відбувся. На місці різанини і катувань населення Батурина князем Меншиковим стоїть хрест. Батуринська трагедія 1708 року повернулася в історичну пам´ять. Ющенко часто приїздив сюди - дорогу проклали. Дорога залишиться. Але саме селище усе ще радянське. Для туриста тут і далі «екстрім» - ніде відпочити, попоїсти. Музейної експозиції майже немає, сувенірної продукції також. Місцеві ентузіасти з острахом думають про майбутнє: піде Ющенко, повернеться черговий «табачник», і про Батурин там, нагорі, забудуть на довгі роки...
Значно драматичніше склалася доля «ющенківського Ермітажу» в столиці. «Мистецький арсенал» був останніх п´ять років джерелом фінансово-господарських скандалів і предметом нападок на самого Віктора Андрійовича. Кудись зникали і мільйони, виділені з бюджету, і мільйони, видоєні з олігархів. Музей-руїна став майданчиком численних експериментальних фестивалів, рок-концертів і перформансів. А чим наповнити цей «київський Лувр»? Фонди тисячі музеїв розкрадаються і гниють роками. По всій країні історичні цінності навічно зникають, а в «Мистецькому арсеналі» - мистецький вакуум і пустка. Парадокс. Можливо, цей музей-монстр розподілять майбутні Пінчуки, або лишиться він у центрі Києва, як руїна - найбільш символічна пам´ятка «епохи Ющенка»...
Попри декларовану «антирадянськість» третього президента, мільйони «ідолів» тоталітаризму далі бовваніють по країні зарослих бур´янами колгоспів, розбитих доріг і недоприватизованих заводських цехів з вибитими шибками. Навіть Биківнянський ліс, що став могилою десяткам тисяч розстріляних радянською владою, так і не отримав статусу пам´ятки і заповідника. А Ющенко обіцяв...
Епоха невиконаних обіцянок. Що буде із численними прожектами і програмами, які започаткував президент Ющенко?
Нащадкам залишиться безліч таємниць і дидактичного матеріалу для майбутніх мистецьких творів. Свідки зникали або загадково гинули, а справа вбивства Гії Гонгадзе під президентським контролем остаточно загрузла в історію України. Та навіть «таємниця отруєння Самого», з якої почалася ера Ющенка, засипана горою скандалів і уламками свідчень, стежень, прослушок, протоколів допитів. Така собі «справа Кеннеді по-українськи». Є можливість колись зняти не один трилер з елементами політичної фантастики.
П´ять років політичних чвар і невдалих спроб повернути «радянським хохлам» українську історію. Благородні гуманітарно-просвітницькі задуми завжди падали жертвою «ексцесу виконавця». Чиновники на місцях усі ці «ідеї» Ющенка доводили до совкового абсурду. Завдяки цьому рівень «українофобії» в самій Україні зріс у рази. Усі ці історико-мистецькі «недобудови» залишаться химерними пам´ятками цієї п´ятирічки «десяти кроків назустріч людям».
Можливо, у майбутніх підручниках історії цей період буде згаданий лишень одним позитивним рядком. За п´ять років свого президентства Ющенко повернув громадянам знищену пам´ять про Голод 1933 року. І, напевно, це вже немало...
Та у спину «епохи Ющенка» мовчки дивитимуться очі останніх солдатів визвольних змагань, які так і не стали ветеранами держави, за яку боролися. І дитячі очі. Дітям обіцяли «лікарню майбутнього». Скандали були - лікарні немає. Президент обіцяв після загибелі Сашка Кривенка і «громадське радіо» підтримати, і «громадське телебачення» створити. Ні одного - ні другого. Обіцянки забудуться, а пам´ятні знаки тих надій та обіцянок - залишаться...
Історики й політологи колись ще напишуть книги, як і чому третій президент втратив усіх соратників, не здійснив жодних перетворень і реформ, здобув безліч ворогів і розтринькав за лічені місяці величезну довіру своїх співгромадян. І, схоже, п´ятирічку Ющенка дослідники назвуть таки «новою Руїною».